250 років тому народився автор першого твору, надрукованого українською народною мовою

Дивно, але один з батьків-засновників сучасної української мови і театральної драматургії Іван Петрович Котляревський не був професійним літератором в сучасному розумінні цього слова. Він народився в Полтаві в сім'ї канцеляриста, навчався в Полтавській духовній семінарії, працював домашнім вчителем, а в 27 років вступив на військову службу. І не просто служив, а в званні штабс-капітана брав участь у війні з Туреччиною, був учасником штурму Ізмаїла, за участь в якому нагороджений орденом Святої Анни 3-го ступеня.

Через чотири роки після того, як він в 1808-му вийшов у відставку, Котляревський знову повернувся на військову службу, щоб організувати на Полтавщині проти військ Наполеона 5-й український козацький полк, який повинен був стати після закінчення війни постійним козацьким військом. За це вийшов в нову відставку вже в званні майора. Після цього був директором першого українського професійного театру - Полтавського вільного театру, а ще й вступив в ці роки в полтавську масонську ложу «Любов до істини».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Втім, головною його любов'ю були все-таки українська мова та література. (До речі, Котляревський за все життя так і не одружився, проте, судячи з того, що його спадкоємицею стала його економка, сімейного життя не цурався). Ще в семінарії він почав писати вірші українською мовою, а в 1798-му році, коли йому було всього 29 років, без його відома в Санкт-Петербурзі вийшло перше видання його «Енеїди» - три частини вільного перекладання класичної поеми римського поета Вергілія.

Цікаво, що і друге видання цього тексту було надруковано в 1808-му році без відома і дозволу автора, про що Котляревський повідомляв читачів в третьому за рахунком і, як би зараз сказали, «авторизованому», виданні 1809-го року, в яке він додав четверту частину. П'яту частину він закінчив у 1821-му році, а шосту - в 1827-м. Повне видання «Енеїди», яке підготував сам автор, вийшло вже посмертно в 1842-му році. До нього був доданий складений письменником українсько-російський словник на 1547 слів, що має сьогодні окрему цінність. До речі, Lenta.UA розповідала про те, з якими пересторогами за участю спецназівців було доставлено в цьому році на книжкову виставку в Полтаву петербурзьке видання «Енеїди» 1809-го року з автографом Котляревського.

А ще Іван Котляревський «започаткував» нову українську професійну драматургію, засновану на невеликій кількості дійових осіб, вдало вибраному конфлікті, напруженому розвитку сюжету, гуморі, народній мові і включених в дію піснях. У «Наталці Полтавці», на основі якої Микола Лисенко потім створив знамениту однойменну оперу, відчувається рука директора професійного театру, який хоче залучити в нього глядачів.

Одним реченням про роль в українській літературі Івана Петровича Котляревського краще за іншого видатного українського письменника Михайла Коцюбинського, мабуть, і не скажеш: «Занедбане й закинуте під сільську стріху слово, мов фенікс з попелу, воскресло знову ... і голосно залунало по широких світах».

Заставне фото: YouTube