9 вересня виповнилося 253 роки з дня народження автора "Енеїди" та "Наталки-Полтавки" майора Івана Котляревського

Один із батьків-засновників сучасної української мови та театральної драматургії Іван Петрович Котляревський не був професійним літератором у нинішньому розумінні цього слова. Швидше, що для нас сьогодні особливо важливо, выш півжиття був професійним військовим. Народився у Полтаві у родині канцеляриста, навчався у Полтавській духовній семінарії, працював домашнім вчителем, а у 27 років вступив на військову службу, у званні штабс-капітана брав участь у війні з Туреччиною та був учасником штурму Ізмаїла, за участь у якому нагороджений орденом Святої Анни 3-го ступеня.

Через чотири роки після того, як він 1808-го вийшов у відставку, Котляревський знову повернувся на військову службу, щоб організувати на Полтавщині проти військ Наполеона 5-й український козацький полк, який мав стати після закінчення війни постійним козацьким військом. Ввийшов у нову відставку вже у званні майора. Після цього став директором першого українського професійного театру – Полтавського вільного театру, а ще й вступив у ці роки до полтавської масонської ложі «Любов до істини».

Крім армії та театру, ще одним його коханням були українська мова та література. (До речі, Котляревський за все життя так і не одружився, проте, судячи з того, що його спадкоємицею стала його економка, сімейного життя не цурався). Ще в семінарії він почав писати вірші українською мовою, а 1798-го року, коли йому було лише 29 років, без його відома в Санкт-Петербурзі вийшло перше видання його «Енеїди» – три частини вільного перекладу класичної поеми римського поета Вергілія.

Цікаво, що й друге видання цього тексту було надруковано у 1808 році без відома та дозволу автора, про що Котляревський повідомляв читачів у третьому і, як би зараз сказали, «авторизованому», виданні 1809-го року, в яке він додав четверту частину. П'яту частину він закінчив 1821-го року, а шосту – 1827-го. Повне видання «Енеїди», підготовлене самим автором, вийшло вже посмертно 1842-го року. До нього був долучений складений письменником українсько-російський словник на 1547 слів, що має сьогодні окрему цінність.

А ще Іван Котляревський започаткував нову українську професійну драматургію, засновану на невеликій кількості дійових осіб, вдало обраному конфлікті, напруженому розвитку сюжету, гуморі, народній мові та включених у дію піснях. У "Наталці Полтавці", на основі якої Микола Лисенко згодом створив знамениту однойменну оперу, відчувається рука директора професійного театру, який хоче залучити до нього глядачів.

Інший видатний український письменник Михайло Коцюбинський сказав про роль свого колеги Івана Котляревського в історії України так: "Занедбане й закинуте під сільську стріху слово, мов фенікс з попелу, воскресло знову і голосно залунало по широких світах". 

Заставне фото: YouTube