ПолітикаМіжнародна політика

Перший у горах, другий – не за горами: що показав Саміт миру і коли наступний

14:54 17 чер 2024.  2262Читайте на: УКРРУС

На Швейцарському гірському курорті Бюргеншток минулого вікенду, 15 і 16 червня відповідно, лідери багатьох країн обговорювали те, як прийти до миру в Україні. За підсумками інавгураційного саміту було ухвалено спільну декларацію. Детальніше про це читайте у матеріалі Lenta.UA.

Курорт Бюргеншток був обраний місцем зустрічі в Україні через його локацію. Розташування, як пояснювала швейцарська влада, оптимальне з точки зору безпеки високопоставлених гостей. Усі два дні, поки тривав Саміт миру, над Бюргенштоком літали гелікоптери, а на гірських дорогах стояли поліцейські та військові. І справді, охороняти було кого, оскільки на мальовничий швейцарський курорт злетілися лідери та представники десятків країн та міжнародних організацій – всього 101 делегація.

Сполучені Штати представляли віце-президент Камала Харріс та радник президента з нацбезпеки Джейк Салліван. Польщу, Францію, Німеччину, Італію та Канаду – президенти Анджей Дуда та Емманюель Макрон, канцлер Олаф Шольц, прем'єр-міністри Джорджа Мелоні та Джастін Трюдо. Спіч Мелоні висадив у повітря українські соцмережі, оскільки вона сказала, серед іншого, що якщо Кремль не йде на мир, світ змусить його це зробити. Що ж до Трюдо, то він відзначився вигуком «Слава Україні!» якраз після загального фото всіх учасників саміту. Цей крок глави канадського уряду викликав небувале виття на болотах.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Повернімося, втім, до саміту. З Аргентини на нього прибув президент Хав'єр Мілей, який в останній момент змінив рішення не летіти в Бюргеншток. Несподіванкою також стала присутність делегації Саудівської Аравії, яка до останнього була в компанії тих, хто вирішив проігнорувати інавгураційний Саміт миру. Тут важливо відзначити, що днями цю країну відвідав Зеленський і зустрівся зі спадкоємцем Мохаммедом бін Салманом, де, ймовірно, просив про участь. Так чи інакше, до Бюргенштока прибув глава МЗС Саудівської Аравії Файсал бін Фархан бін Абдулла.

У цілому, щойно минулий Саміт можна вважати успіхом вітчизняної дипломатії. Вже хоча б тому, що він відбувся, попри спроби країни-агресора та КНР зірвати захід.

На тому чи іншому рівні тут були представлені всі регіони світу – від обох Америк до Глобального Півдня. «На саміті сто одна держава та міжнародна організація, і це колосальний успіх, успіх наш з вами, спільний успіх усіх, хто вважає, що об'єднаний світ, об'єднані нації сильніші за будь-якого агресора», - підкреслив, виступаючи в Бюргенштоку, Володимир Зеленський. Відзначивши, що швейцарський форум може стати першим кроком до миру, нинішній господар Банкової пояснив, якими він бачить подальші кроки, а заразом позначив подальші кроки та місце, яке він відводить Росії.

«Нині тут немає Росії. Чому? Якби Росія була зацікавлена у мирі, то не було б цієї війни. Ми повинні разом визначитися, що означає для світу справедливий мирі як його можна досягти. Статут ООН є основою для нас. А потім, коли план дій буде вже на столі, всіма узгоджений і зрозумілий для всіх народів, він озвучить і представників Росії. І щоб на другому саміті миру ми змогли зафіксувати реальне закінчення війни», - додав Зе. Вже на підсумковій прес-конференції у неділю, 16 червня, він наголосив, що робота над детальним фінальним планом має зайняти не роки, а місяці: «У нас немає часу на довгу роботу».

Слід наголосити, що дебютний мирний Саміт у Швейцарії не замислювався і, відповідно, не став заходом, який дасть відповідь на питання про те, як закінчити горезвісну путінську «спецоперацію». І у цій прадигмі слів Зеленського про перші кроки рухалися практично всі учасники заходу. Так, за словами президента Швейцарії Віоли Амерд, завдання полягає в тому, щоб «надихнути процес, спрямований на досягнення справедливого та довгострокового світу в Україні». «Існує давня традиція шукати шляхи виходу з війни у мирних місцях. Бюргеншток є таким місцем, – заявила, відкриваючи саміт, пані Амерд. - Хоча його краса різко контрастує з причиною цього саміту, гори нагадують нам про те, що для досягнення амбітних цілей необхідно зробити багато кроків».

Віола Амерд при цьому заявила, що "мирний процес без Росії немислимий" і "стійке рішення має включати обидві сторони". Вона була не єдиною хто згадав про те, що розмова з країною-агресором необхідна. Серед тих, хто так вважає – канцлер Німеччини Олаф Шольц, який зауважив, що «справжній мир не можна досягти без Росії», а також голова МЗС Саудівської Аравії принц Фейсал Бен Фархан Аль Сауд.

Але здебільшого про путінську Росію у Швейцарії говорили в іншому ключі. Додаткову нагоду для цього дав кремлівський диктатор, який у п'ятницю, 14 червня, тобто за день до саміту, назвав свої умови для початку мирних переговорів. Перше та ключове з них – відведення українських військ з територій, які окупант вважає своїми. Бункерний також зажадав, щоб Київ відмовився від євроатлантичної інтеграції. І в Україні, і в цивілізованому світі путінські «хотілки» з цілком зрозумілих причин розкритикували. Зокрема, Київ це назвав ультиматумом, а голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн – вимогою капітуляції.

«Путін наполягає на капітуляції, на тому, щоби захопити українські території, навіть ті, які не перебувають під його окупацією. Ніхто ніколи не погодиться на ці жахливі умови», - заявила пані фон дер Ляйєн. Синхронно із нею висловилася віце-президент США Камала Харріс: «Росія вимагає віддати національні території України. Це суперечить Статуту ООН та міжнародному праву». Подібні заяви з вуст представників різних країн лунали усі два дні.

«Заява Путіна про його формулу миру – це повторення. Все, що він сказав, було затверджено ще тоді, коли РФ вносила зміни до Конституції. Тому ті, хто каже, що Путін нарешті назвав «цілі СВО» і навколо цього будує версії – глибоко помиляються. Цілі «СВО» були і залишаються іншими – стати третім полюсом світу. Чого, зважаючи на все, Путін не зможе домогтися. Багато хто каже, що причина заяви – Саміт миру. Почасти, напевно, та в тому сенсі, що ця заява дуже емоційна, а не раціональна. Це заява скривдженої людини, яка програла дуже важливу битву свого життя. Путін щиро вважав, що зможе блефом придавити колективний Захід та змусити всіх до переговорів. Ще два місяці тому, здавалося, йому все удалося. Але з моменту, коли після довгих вагань американці вирішили виділити нам $61 млрд, все пішло не за його сценарієм. Він не може протиставити цьому нічого, крім слів. Він не піднімає ставки, як багато хто говорить, - він нервує», - зазначає політолог Вадим Денисенко.

На переконання експерта, ще один украй важливий аспект путінської заяви полягає в тому, що це «спеціальне обрізання всіх можливих шляхів для відступу».

«Путін, як і раніше, мріє, що він стане тим лідером, який сяде за стіл переговорів на Ялті-2. І нинішня заява, як і зміни до росКонституції – це обрізання шляхів для відступу собі та оточення. Але історія показує, що оточення дуже часто начхати хоче на всі ці обрізані шляхи для відступу. Путін переходить у стадію війни заради війни, чи прагне «влізти в бійку, а потім розібратися». Вийти з війни він не може. Перемогти теж. Тому він вирішив зволікати. На жаль, ціною життя людей. Все це різко посилює роль Китаю як переговорника. Головний важіль впливу росіян – Пекін. І хочемо ми того чи не хочемо, але тепер точно можна сказати, що рівняння формули миру без Китаю майже нереальне», - підсумовує Вадим Денисенко.

Тут дуже доречно нагадати, що так званий китайський «мирний план» говорить, серед іншого, про повагу до суверенітету та територіальної цілісності всіх країн, тоді як у комюніке за підсумками засідання у Бюнгерштоку із загальних фраз робиться акцент саме на Україні. Але про це трохи згодом.

Комюніке підписали не всі – своїми автографами його скріпили 80 країн та 4 міжнародні структури. Однак, як зазначив голова ОП Єрмак, документ залишається відкритим для підписання і цілком можливо найближчим часом кількість підписантів зросте. Тим часом, поки все йде по низхідній. Зокрема, у понеділок, 17 червня, стало відомо про те, що свої підписи відкликали Йорданія та Ірак.

Крім цих країн, документ не підписала Вірменія, Бахрейн, Бразилія, Ватикан, Йорданія, Індія, Індонезія, Лівія, Мексика, Саудівська Аравія, Таїланд, ПАР, Об'єднані Арабські Емірати і Маврикій. Показово, що з міжнародних організацій комюніке підписали європейські структури, в яких немає Росії, - Рада Європи, Єврокомісія, Європейська рада та Європарламент. Не підписали відповідно ОБСЄ, ООН, а також Організація американських держав.

Як розповіло Lenta.UA джерело у вітчизняному МЗС, буквально перед стартом саміту, узгоджений проект комюніке починався із фрази про «агресію Російської Федерації проти України». Але у фінальній версії документа слово «агресія» замінили словом «війна». «Незважаючи на те, що всі у світі вже розуміють, що Росія – це неадекватний і жорстокий агресор, багато хто все ж таки намагається згладити кути», - пояснив співрозмовник.

Очевидно, що нинішнє комюніке – це не мирний план. Там немає закликів про негайне припинення вогню або про виведення росвійськ. Як і фрази про Україну у межах 1991 року, на чому наполягає офіційний Київ. Але воно містить параметри миру, які підтримують підписувачі. Головний принцип – територіальна цілісність. «Статут Організації Об'єднаних Націй, включаючи принципи поваги до територіальної цілісності та суверенітету всіх держав, а також України, може і служитиме основою для досягнення всеосяжного, справедливого та міцного миру в Україні», - йдеться в тексті документа.

З української «формули миру», яка складається з десяти пунктів, у комюніке згадано три. Вони стосуються забезпечення ядерної безпеки, продовольчої безпеки та звільнення полонених та незаконно переміщених осіб, включаючи дітей та їх повернення до України. Удари по судах та портовій інфраструктурі України «неприйнятні», каже документ. Також комюніке закликає до вільного українського аграрного експорту.

«Українські атомні електростанції та установки, включаючи Запорізьку АЕС, мають функціонувати безпечно та надійно під повним суверенним контролем України, відповідно до принципів МАГАТЕ та під її наглядом», - наголошується у комюніке. Також там наголошується, що «будь-яка загроза використання або застосування ядерної зброї в контексті війни проти України, що триває, неприпустима».

Ще один абзац документа свідчить, що для досягнення миру потрібний діалог. Росія в ньому не згадується, але мається на увазі: «Ми вважаємо, що для досягнення миру потрібна участь та діалог між усіма сторонами. Тому ми вирішили зробити конкретні кроки у майбутньому у вищезгаданих областях з подальшою участю представників усіх сторін».

Як ми вже зазначили вище, згадка у комюніке територіальної цілісності України – важливий підсумок для нас. Тому невипадково Володимир Зеленський під час підсумкової прес-конференції заявив, що Україна «вже завтра» буде готова до переговорів, якщо Росія шануватиме її територіальну цілісність. Зе також підкреслив, що спеціальні робочі групи тепер напрацьовуватимуть план дій і вже тоді, за його словами, відбудеться другий мирний саміт. Час і місце його поки що невідоме. У кулуарах із цього приводу подейкують, що саміт має відбутися до листопадових виборів у США та окрім Швейцарії прийняти його готова станом на зараз також Саудівська Аравія.

Як сказав президент Зеленський у Бюргенштоку, на другому саміті йому хотілося б «зафіксувати реальне закінчення війни». Закінчення війни є, до речі, в українській «формулі миру» під фінальним – десятим номером.

Зеленський також звернув увагу, що напередодні саміту Путін припустився помилки, коли зажадав від України залишити підконтрольні території як умову для початку «мирних переговорів». Ця заява, наголосив нинішній господар Банкової, дуже змінила думку багатьох лідерів країн світу. «Одним цим меседжем Путін показав усьому світу, що його нібито бажання закінчити війну помножено на нуль. Іноді помилки ворога – це також успіх», - резюмував чинний гарант української Конституції.

«Поки що незрозуміло, чи братиме участь у новому Саміті світу делегація Російської Федерації в умовах, коли Кремль не визнає самої легітимності формату, запропонованого Україною для того, щоб досягти взаєморозуміння для завершення однієї з найжорстокіших і найдовших воєн у Європі 21 століття. Також незрозуміло, чи Росія взагалі зацікавлена в переговорах з Україною, якщо такі переговори не означатимуть виконання ультиматумів, що висуваються Путіним. Поки що РФ продовжує робити ставку на військове вирішення ситуації, яка з точки зору Москви має закінчитися інтеграцією українських земель до складу РФ та зникненням України з політичної карти світу. Тим часом проведення Саміту миру, нехай його рішення не мають жодного конкретного значення для термінів і форми закінчення війни в Україні, має величезне значення для нашої держави саме з точки зору демонстрації підтримки української державності як такої», - зазначає на своєму авторському Youtube-каналі відомий журналіст-міжнародник Віталій Портніков.

«Нагадую, що за будь-якою ілюстрацією дипломатичного характеру завжди можуть стояти реальні кроки, які послаблюють такі країни, як Росія та Китай. І саме ця готовність Заходу діяти жорсткіше стосовно путінського режиму і створює надію на те, що ми дочекаємося якщо не закінчення російсько-української війни (ніяких політичних передумов для цього немає в природі), то щонайменше переходу війни високої інтенсивності в багаторічну війну низької інтенсивності чи навіть заморозки цього конфлікту. Однак заморозки не на тих умовах, які сьогодні висуває Путін, а на тих, що будуть продиктовані Росії цивілізованим світом. І якщо це буде остаточний результат тих дипломатичних зустрічей, які ми зараз спостерігаємо у світі – це вже непоганий підсумок для України та її непростого майбутнього», - підсумовує Віталій Портніков.

Загалом, так чи інакше, очевидно, що після саміту в Бюргенштоку паралельно з бойовими діями розпочалася велика дипломатична гра, в якій кожна зі сторін зробила свій крок: Київ зібрав під одним дахом півсвіту, Москва озвучила свої «хотілки». Далі буде.

Читайте також: Швейцарія назвала терміни проведення другого саміту миру

Читайте також: Путіна не цікавлять переговори про мир

Ромашова Наталя

Найпопулярніше