З'ясувалося, як зі звичайної картоплі можна вичавити надприбутки

Ще кілька років тому ринок картоплі Україна вважався одним з найменш привабливих для професійних фермерів з цілої низки причин: офіційна статистика мало відповідала дійсності, перспективи з експортом були вельми туманні, зате на ринку домінувала картопля від дрібних виробників і господарств населення. Конкурувати з ними по вартості товару великим компаніям було складно, адже такі продавці діють, скоріше, ситуативно, і нерідко диктують ціни з урахуванням одноразової вигоди, а не з метою хоча б найменшої маржинальність.

Статистика не сходиться

За даними Держстату, в 2018 р валовий збір картоплі в Україні склав майже 22,5 млн т, причому, більше 90% виробництва припадало саме на господарства населення. Однак представники Української асоціації виробників картоплі (УАВК), в такі дані не вірять. Причому, найбільше сумнівів викликає методологія збору інформації, адже дрібні виробники, а тим більше - господарства населення, не зобов'язані звітувати про посіви та обсяги виробництва перед відповідними службами. Таким чином, сказати напевно, скільки площі зайнято під картоплею у дворах та присадибних ділянках майже неможливо.

Другий аспект. Виникають складнощі підрахунку середньої врожайності в господарствах цієї категорії, з огляду на, той факт, що найчастіше в якості посадкового матеріалу використовується торішня картопля. Причому, нерідко селяни садять як ту картоплю, що і планували, так і ту, яку не змогли попередньо продати.

«На частку комерційних компаній припадає близько 7% загального валового збору картоплі в Україні. Однак це, напевно, єдиний пункт в офіційній статистиці, якому можна вірити. Все інше викликає великий сумнів, - пояснює виконавчий директор УАВК Оксана Руженкова. - В якості експерименту можна просто провести опитування: хто з дрібних або напівпрофесійних виробників звітує перед Держкомстатом, хто з них бачив на своїй ділянці інспектора з рулеткою, що вимірює виробничі площі? Не знайдете жодного. Крім того, показники середньої врожайності картоплі в професійних господарствах дуже занижені. Держстат фіксує їх на рівні всього 17 т/га, тоді як, наприклад, в господарствах, що входять в УАВК, середня врожайність становить 40-45 т/га».

Перепони для експорту

Ще одна причина, по якій комерційні господарства йдуть з ринку - примарні перспективи зовнішніх поставок свіжої картоплі. Як відзначають фермери, розвивати експорт цієї культури з України дуже непросто.

У сезоні-2018/19 наша країна відвантажила на зовнішні ринки 17,6 тис т картоплі, що на 14% менше, ніж в попередньому сезоні. Однак, досягти навіть таких результатів вдалося лише за рахунок істотного зниження врожаю в сусідніх країнах. Причому, мова йде в основному про ранню картоплю.

Зараз головним експортним напрямом для українського товару є Молдова. «Чи вдасться розвивати експорт кудись ще, крім Молдови? Навряд чи», - впевнена Руженкова, і додає, що для виходу на ринок, наприклад, Євросоюзу Україні вже зараз необхідно гармонізувати вітчизняне законодавство з європейським. Цей процес складається з обробки та узгодження не менше десяти директив, з яких на даний момент оброблено дві.

Тим часом, для поставок до країн, що не входять в ЄС, українським фермерам також доводиться постаратися, причому, не лише в полі. Зокрема, обов'язковою умовою для експорту товарної і посадкової картоплі в Білорусь є сертифікат т.зв. «Вільної» від карантинних організмів ділянки. Зараз заявки на отримання такого сертифіката в Держспоживслужбу подали 14 українських господарств.

Звідки прибуток

Виникає питання: чому комерційні виробники знову стали приділяти чималу увагу цьому сектору? Адже за попередніми оцінками УАВК, в сезоні-2019/20 площі під картоплею в професійних господарствах збільшаться мінімум на чверть.

Справа в тому, що вони просто спробували подивитися на стан проблеми під новим кутом. І виявилося, що картопляний бізнес може бути прибутковим, правда, якщо орієнтуватися не на свіжий ринок, а на переробку.

Відомо, що в сезоні-2019/20 в Миколаївській області буде запущена лінія по виробництву чіпсів компанії PepsiCo і ряд господарств вже посадили картоплю чіпсових сортів для потреб цього підприємства. Переглянули свої потреби ще два аналогічних заводи (ТОВ «Мандалайз Україна» і ТОВ «Клуб чіпсів»).

Набирає обертів вирощування картоплі для переробки на крохмаль, зокрема, великий крохмальний завод «Вимал» (Чернігів) вже має контракти з рядом фермерів області.

За даними УАВК, досить висока ймовірність, що вже в цьому році в Україні буде запущено завод з виробництва картоплі фрі в Центральній Україні. Базове господарство вже розширило площі під картоплю до 600 га з минулорічних 50 га.

В результаті об'єднання двох картопляних монстрів - агрохолдингів «Агро ЛВ Лімітед» і «Мрія» - загальна площа під картоплею в новій компанії складе 2 тис га. При цьому більшу частину займають картопля чіпсових сортів, а також картопля з підвищеним вмістом крохмалю для задоволення потреб власного крохмального заводу корпорації Continental Farmers Group (власник агрохолдингів «Агро ЛВ Лімітед» і «Мрія»).

Нарешті, нещодавно делегація з КНР повела зустріч з представниками Мінагрополітики, на якій обговорювалося питання китайських інвестицій на будівництво в Україні підприємств з виробництва картопляного крохмалю і його подальшого експорту в Південно-Східну Азію.

Тетяна Смірнова, експерт плодоовочевого ринку для Lenta.UA

Заставне фото: УНІАН