Вона жива: як українська економіка пережила 2022-й і що буде далі

Лише за останні два місяці Росія випустила понад півтисячі ракет з енергетичної інфраструктури нашої держави. Як виявилося, енергетичну кризу з аварійними відключеннями світла та повними блекаутами населенню та бізнесу пережити набагато важче, ніж попередня – паливна. Навесні цього року, нагадаємо, Україні довелося швидко й в умовах війни відмовлятися від багаторічної залежності від російських та білоруських нафтопродуктів. І це все, до речі, робилося на тлі того, що РФ тоді розбомбила сховища нафтопродуктів. Але це були лише «квіточки».

За словами міністра енергетики Германа Галущенка, з 10 жовтня збитки української енергосистеми від російського обстрілу обчислюються мільярдами доларів. Урядовець окремо підкреслює, що внаслідок ракетних та дронових ударів пошкоджено всі тепло- та гідроелектростанції, а також близько половини високовольтного обладнання. І негативні наслідки, зрозуміло, посилюються з кожним новим ударом...

Читайте також: Росія готує мобілізацію на окупованих територіях України

Зазначимо, що після масованої атаки наприкінці листопада зупинилися навіть гіганти із безперервним циклом виробництва. За даними Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, «підприємства металургії взагалі не працювали кілька днів, а аварійне відключення електроенергії на багатьох з них призвело до зупинки доменних печей, які важко запустити». Зупинялися також підприємства молочної галузі та низка великих хлібопекарських заводів, які раніше були стійкими до наслідків російських ударів. Це призвело до тимчасових перебоїв із постачанням основних продуктів, таких, як хліб та молоко.

Щоб виживати в екстраординарних умовах, вітчизняні підприємства вводять нові, в тому числі нічні графіки роботи. Водночас, згідно з даними Європейської бізнес-асоціації (EBA), наймасовішою відповіддю нашого бізнес-середовища на проблеми з електрикою стало встановлення генераторів чи інших джерел безперебійного живлення – серед членів асоціації вони мають 86%.

Здавалося б, тут можна тільки порадіти, проте є як мінімум одне «але», що полягає в тому, що вартість струму з генератора в 4-5 разів вища за ціну електроенергії з мережі. Таким чином, перехід бізнесу на дизелі та генератори може спричинити зростання інфляції на 1-2% у 2023 році, заявила перший віце-прем'єр – міністр економіки Юлія Свириденко. Масове використання генераторів не лише посилюватиме інфляційні процеси, а й тисне на паливний ринок. Середньодобовий імпорт дизпалива та бензину в грудні вже на 15-20% вищий за показник листопада. Крім того, дорожча електроенергія погіршує конкурентоспроможність низки секторів на внутрішньому та зовнішньому ринках. Все це спричинить ще більше падіння економіки. Уряд уже погіршив свій прогноз. «Ми на початку року припускали, що падіння економіки буде на рівні 32-33%. Далі економіка показала дуже високі адаптивні можливості. Але, враховуючи атаку на енергетичну систему, що відбулася в листопаді, звичайно частина підприємств призупинила свою діяльність. Тому до кінця року падіння ВВП може становити навіть 33,5%», - наголошує пані Свириденко. За її словами, якщо руйнація української енергосистеми триватиме, то є ймовірність, що наступного року ми не зможемо вийти на позитивну траєкторію зростання, і за підсумками року буде незначне падіння валового внутрішнього продукту.

Зазначимо, що у 2022-й українська економіка увійшла зі зростанням у 3,2% (після падіння на чотири відсотки у ковідному 2020 році). Експертні оцінки того, наскільки глибоким буде падіння української економіки за підсумками цього року, дещо відрізняються, але вони перевищують 30%, що є найбільшим річним падінням за всю історію української незалежності.

Одні із наймасштабніших втрат має металургія, яка історично була серед локомотивів української економіки. Сама галузь втратила від однієї до двох третин активів, адже українські металургійні підприємства перебувають переважно на сході та півдні країни. Металургійне виробництво суттєво скоротилося і за відсутності таких же «пільгових» можливостей, які надало українському АПК зернова угода, досягнута за посередництвом ООН та Туреччини, металургійний експорт просів на 62%.

У сільського господарства результати військового року дещо кращі, ніж в інших галузях, адже сам бізнес досить рівномірно розподілений по всій території України, а завдяки вже згаданій раніше зерновій угоді наші аграрії змогли відновити експорт, який восени став наближатися до довоєнних рівнів.

Коли 24 лютого розпочалася повномасштабна війна, виникло побоювання, що Україна повністю випадає зі світової торгівлі. Причини – на поверхні. Наша країна була обмежена з півночі, тому що там, що бере де-факто у війні Білорусь і ніякої торгівлі не могло бути зі сходу, тому що там Російська Федерація. Ну а після блокади наших портів було обмеження і з півдня. Тобто з чотирьох географічних напрямів в України залишився лише західний напрямок – Європейський Союз та Молдова.

Наразі відомі дані за 11 місяців 2022 року. Так ось, за вказаний період товарообіг в Україні становив $90,1 млрд. Зокрема, у січні – листопаді було експортовано продукції на 40,7 млрд., а імпортовано – на 49,4 мільярда «зелених».

Безумовно, цифри негативні з погляду падіння, але вони не такі катастрофічні, як ми того побоювалися. Товарообіг України за 11 місяців порівняно з 11 місяцями минулого року скоротився на 29%. Однак не забуваємо про те, що в лютому-березні були побоювання, що це скорочення може становити навіть 60 і більше відсотків.

При цьому є одна галузь, де експорт за одинадцять місяців зріс порівняно з експортом попереднього року. Це паливно-енергетичні продукти, яких відносять електроенергію. До початку масових атак на наші енергооб'єкти Україна спромоглася наростити експорт електроенергії до країн Європейського союзу і за 11 місяців поточного року експортувала електроенергії на $568 млн. доларів. Це сталося завдяки так званому енергетичному безвізові. Зараз, з цілком зрозумілих та очевидних причин, електроенергію ми не експортуємо.

Що стосується географії зовнішньої торгівлі з країнами СНД, основною з яких є Російська Федерація, то тут у нас відбулося найбільш суттєве скорочення, зокрема зменшення товарообігу на 64%. Але СНД – це не лише Росія та Білорусь, а й Казахстан, і там торгівля зберігається на серйозному рівні. Водночас, експорт товарів з України до ЄС за 11 місяців зріс на 6%. Це частково пояснюється тим, що в період, поки наша країна була заблокована в можливості експортувати зернові через море далі в ті країни, які потребують зерно, Україна налагодила експорт пшениці до Румунії, який за десять місяців зріс у 18 разів. Це сталося тому, що Румунія з випередженням графіка збудувала залізничну колію нашої ширини від України до одного зі своїх портів, що дозволило нам перевозити залізницею зерно в цей порт, а далі його вже Румунія перевозила своїми човнами. Фактично цей логістичний алгоритм врятував ситуацію, допоки не почалася дія Чорноморської зернової ініціативи.

Найбільше у воєнному 2022-му ми продали своїх товарів у сусідню Польщу (за 11 місяців на $5,6 млрд або 15,4% всього експорту). Китай, який до війни був споживачем українських товарів номер один, за час путінської «спецоперації» опустився на четверте місце, а його частка в загальному експорті України знизилася вдвічі - з 11,8% до 5,3%. Також у п'ятірці найбільших імпортерів української продукції Румунія, Туреччина та Німеччина. Парадоксально, що Росія, яка до вторгнення в Україну займала п'яту позицію серед окремих країн, у які Україна експортує свої товари, так і залишилася серед торгових партнерів, хоча й опинилася на двадцятому місці. РФ також залишається і серед країн, з яких офіційний Київ щось імпортує, хоча її частка впала з більш як 9% до 3,6%, що становить 1,5 млрд доларів. Однак у ці дані входять два місяці торгівлі до 24 лютого.

Загальна сума імпорту за десять місяців 2022 року склала трохи більше $44 млрд порівняно з 73,2 млрд 2021-го.

Трійка лідерів імпортних товарів крутиться навколо пересування та логістики – це нафта та нафтопродукти (понад 15% всього імпорту, або майже $8 млрд), легкові авто ($2,5 млрд) та автогаз (1,8 млрд доларів).

«Починаючи з вересня, у зв'язку з певними тенденціями на фронті нема ризику того, що Україна продовжить втрачати свої території, а отже і промислові підприємства, які там знаходяться. Звичайно, відновити все виробництво буде важко, проте це цілком реально, причому порівняно невеликі терміни. Так, зараз основою нашого експорту є сільськогосподарська продукція, оскільки значна частка наших сільгоспугідь залишилась під нашим контролем. Однак далі ситуація поступово вирівнюватиметься. У будь-якому випадку, незважаючи ні на що, економічного апокаліпсису не відбулося, економіка жива і житиме. Обставини складалися так, що все могло бути набагато гіршим, а сьогодні вже є всі підстави дивитися, скажімо так, з обережним оптимізмом у наступний 2023 рік», - констатував в ефірі загальнонаціонального телемарафону кандидат економічних наук, консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Усс.

Слід зазначити, що ідентичної точки зору дотримується переважна більшість як вітчизняних, і західних економічних експертів. Безсумнівно, у військових умовах різноманітні ризики існують апріорі, проте оптимізму додає той факт, що саме зі стартом нового року в Україну почнуть надходити серйозні транші від Євросоюзу та інших міжнародних структур, «задихає» на повні груди потужна програма фінпідтримки США, а також інших наших стратегічних союзників. Таким чином, незважаючи на те, що появи «чорних лебедів» на економічному горизонті виключати не можна, темряви в цьому плані точно не буде, - переконані профільні експерти.

Читайте також: На Херсонщині українські захисники «відправили до сталіна» майже 500 окупантів