Виповнилося 75 років з моменту повстання в'язнів у концтаборі Маутхаузен

Траурна церемонія, присвячена 75-ій річниці легендарного повстання і втечі військовополонених, пройшла в меморіальному комплексі Маутхаузен (Верхня Австрія) на території колишнього концтабору, повідомили ізраїльські ЗМІ. У заході взяв участь радник прем'єр-міністра Ізраїлю Аріель Бульштейн. 

75 років тому, в ніч з 1 на 2 лютого 1945 року, радянські військовополонені підняли повстання в концтаборі Маутхаузен. Близько 500 осіб вирвалися на свободу. На заклик табірного начальства була влаштована облава на втікачів - "мюльфіртельське полювання на зайців". Врятуватися вдалося 11 в'язням концтабору, в тому числі Михайлу Рибчинському. 

Разом йшли від погоні троє втікачів: лейтенант Цемкало, технік-інтендант I рангу (відповідає старшому лейтенанту) Рибчинський і ще один в'язень, чиє ім'я і подальша доля залишилися невідомими. 

Михайло Львович Рибчинський був уродженцем міста Фастів Київської області. До війни встиг закінчити торговий технікум. Єврей, про що навряд чи знало концтабірним начальство. У РККА з 1939 року. Був нагороджений медаллю "За бойові заслуги". Взято в полон 26 травня 1942 в Харкові і поміщений в табір для військовополонених Хаммельбурга. 

Пройшов кілька таборів для офіцерів. Потрапив на примусові роботи на порцелянову фабрику в Карлсбаді (Карлови Вари). У Маутхаузен був відправлений за агітацію: посперечався з вербувальники Російської визвольної армії генерала Власова. Рибчинського і Цемкало врятувала австрійська жінка Марія Лангталер. 

Обходячи будинку, втікачі заглядали у вікна - майже всюди на самому видному місці висів портрет фюрера. Миколі та Михайлу допомогли в будинку, де такого портрета не було. Замість нього висіло розп'яття. Це був будинок Марії і Йоганна Лангталерів на хуторі Вінд. 

Михайло Рибчинський знав німецьку мову. Він постукав у двері будинку і представився українцем, перекладачем з Лінца, що йде назад на Україну. Господиня відповіла йому: "Я знаю, хто ти такий. Тобі тут нема чого боятися. У мене в самої п'ятеро синів на фронті. Я хочу, щоб вони всі повернулися додому. У тебе теж є мати, яка хоче, щоб ти повернувся додому". 

Марія Лангталер знала, що ризикує власним життям і життям рідних, знала, що всіх їх можуть стратити за приховування "особливо небезпечних злочинців". Але Лангталери дали двом втікачам притулок. 

Миколи і Михайла ховали три місяці - спочатку на сіннику, потім на горищі, підгодовували. Ті, в свою чергу, допомагали Лангталерам, ніж могли. Рибчинський полагодив хазяйську олійницю, зробив операцію хазяйської корові, що настала на цвях. 5 травня 1945 року на фермі з'явилися американські війська. Господиня будинку піднялася на горище і сказала: "Діти мої, вам пора додому". 

Після війни Михайло Рибчинський жив в Києві, працював директором їдальні заводу "Арсенал", потім начальником відділу громадського харчування Московського району. В 1985 був нагороджений орденом Вітчизняної Війни II ступеня. 

Концентраційний табір Маутхаузен створений в липні 1938 р нацистами незабаром після анексії Австрії Німеччиною в якості "філії" концтабору Дахау. З березня 1939 році - самостійний табір з філіями по всій Австрії: Гузен, Ебензее і інші. 

Першими в'язнями табору стали противники нацистського режиму в Австрії. З початку Другої світової війни приплив укладених збільшився, їх стали привозити з окупованих німцями країн Європи. У Маутхаузен доставлялися так звані "превентивні ув'язнені", чиє "повернення було небажано". 

У травні 1941 р в Маутхаузені 452 амстердамських єврея, доставлених з Бухенвальда, були знищені протягом трьох днів в каменоломні. В кінці 1941 року і початку 1942 р в Маутхаузен прибули два ешелони з євреями з Нідерландів яких навіть знищили в короткі терміни. До 1944 р євреїв в Маутхаузені ніколи не залишали в живих більше трьох днів. 

У 1944 р в Маутхаузен були доставлені ув'язнені (в тому числі євреї) з Освенцима і тисячі євреїв з Угорщини. Євреї в Маутхаузені знаходилися в більш важких умовах в порівнянні з в'язнями інших національностей. У Маутхаузені і його філіях діяло антифашистське підпілля, активним членом якого був Лев Юхимович Маневич. Підняте 5-7 травня 1945 р повстання і прихід американських військ зірвали нацистський план знищення всіх в'язнів Маутхаузена. 

За перші чотири місяці 1945 року в Маутхаузені загинуло понад тридцять тисяч осіб, з них близько восьми тисяч євреїв (в тому числі 3777 з Польщі, 3214 з Угорщини, 248 з Франції). За період 1938-45 рр. в Маутхаузені і в філіях знаходилося в ув'язненні близько 335 тис. осіб з багатьох країн; тільки за збереженими документами в таборі було знищено 122 тис. осіб (38 120 євреїв). Після Другої світової війни на місці Маутхаузена був створений меморіальний музей. 

У меморіальному комплексі "Маутхаузен" можна побачити вогнегасник - з тих, якими засліплювали есесівців на сторожових вежах. Поруч з ним - розбитий і проржавілий прожектор, знайдений при розкопках на території колишнього концтабору. Може бути, той самий прожектор. Поруч висічена з граніту цифра 20 - останнє, що залишилося від блоку смерті. Сам барак не зберігся. У музеї можна почути голос Михайла Рибчинського.

Читайте також: Байдужість або розрахунок? Чому союзники не розбомбили крематорії Освенцима

Фото: dhm