Закон і право «Кінець епохи бідності»

Працівники апаратів судів звернулися до Зеленському з відкритим листом з приводу своїх зарплат

17:24 20 січ.  389 Читайте на: УКР РУС

Працівники апаратів судів, незважаючи на велике навантаження, отримують мізерні зарплати.

На днях вони підготували відкритий лист до Президента Володимира Зеленського, прем’єр-міністра, голови Верховної Ради, міністра юстиції та голови ДСА.

Зокрема, з нього випливає, що працівники апарату суду отримують 4-5 тисяч гривень на місяць.

«Навіщо ж нам у нормативно-правових актах виставлено такі високі вимоги щодо освіти, досвіду, несумісності та обмеження у отриманні додаткових доходів? Вже не кажучи про те, що на руки ми отримуємо суму окладу з вирахуванням податків та зборів.

Так, посадовий оклад працівника апарату суду згідно Постанови, яка набрала чинності з 1 січня 2019 року становить: провідний спеціаліст, старший секретар суду, секретар судового засідання — 3800 грн; спеціаліст, судовий розпорядник, секретар суду — 3524 грн; головний спеціаліст — 4900 грн.

А зараз вже 2020 рік!!! І станом на 16 січня 2020 року проект Постанови ще не прийнятий. Хоча у проекті Постанови посадові оклади зростуть в середньому на 300 грн: спеціаліст, судовий розпорядник, секретар суду — 4204 грн; провідний спеціаліст, старший секретар суду, секретар судового засідання — 4230 грн; головний спеціаліст — 5300 грн.

Ми вважаємо, що суддівська праця повинна бути оцінена належним чином, на рівні євростандартів, але такий космічний розрив між заробітною платою, наприклад судді місцевого суду з посадовим окладом 75 672 грн (і це без вислуги років) і державним службовцем підгрупи «В3» групи «В» 4204 грн — це не чесно і не справедливо, адже державні службовці — це «детальки» великого механізму судової системи, і без «винтиків» та «гайок» система не зможе працювати у вигляді «суддя-помічник» повноцінно. Державні службовці, як і судді, і помічники, мають вищу юридичну освіту, а більшість мають дві і більше вищі освіти», — зазначається у листі.

Публікуємо повний текст звернення.

Президентові України

Прем'єр-міністру України

Голові Верховної Ради України

Міністру юстиції України

Голові Державної судової адміністрації

України

Відкритий лист-звернення щодо заробітної плати державних службовців

Шановні Президенте, Прем'єр-міністре та інші представники органів державної влади України, просимо Вас розглянути відкритий лист-звернення працівників апарату суду та вжити відповідних заходів, з огляду на наступні обставини.

В умовах політичних, соціальних та економічних реформ, що впроваджуються сьогодні в українському суспільстві, ми та наші колеги — працівники апаратів місцевих судів України, вважаємо, що нашим моральним правом та обов’язком є звернення до владних органів України з проханням усунути прогалини в законодавстві та виправити катастрофічне становище, яке вже багато років має місце в сфері оплати праці працівників апаратів судів.

У час економічної скрути та невпинного подорожчання продуктів харчування, товарів та послуг, що необхідні для життя кожної людини, ми, працівники суду як третьої гілки державної влади в Україні, виконуємо роботу, без якої є неможливим здійснення правосуддя суддями, несемо на собі тягар посадових обов’язків та відповідальності, отримуючи за свою нелегку працю мізерну платню, що аж ніяк не співвідноситься з тим навантаженням, яке нам доводиться терпіти.

Оплата нашої праці є прямим порушенням декількох положень Конституції України:

- відповідно до ч. 1 ст. 43 кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується;

- згідно ч. 4 ст. 43 кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом;

- відповідно до ст. 48 кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло;

- відповідно до ст. 47 кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

При прийомі на роботу нам доводилося проходити суворий конкурсний відбір, до нас ставилися високі вимоги як професійного, так і етичного плану, ми приймали присягу державного службовця, свідомо погоджуючись на певні службові обмеження, позбавивши себе права на страйк як засіб боротьби з ігноруванням наших законних вимог, маючи надію на належну оплату нашої праці, покликаної на забезпечення практичної реалізації функцій судової системи держави. Наші сподівання не були наївними мріями, вони ґрунтувалися на глибокому переконанні, що держава не знехтує вимогами власного законодавства, не поставить нас на межу бідності.

У час загрози державному суверенітету України, нестабільної економічної ситуації, невпинного зростання цін на комунальні тарифи, продукти харчування, ліки, товари та послуги, що необхідні для життя кожної людини, працівники апарату суду (консультанти, спеціалісти, секретарі суду, секретарі судового засідання, спеціалісти з питань персоналу, судові розпорядників, державні службовці, які виконують обов’язки прессекретарів судів, ведуть військовий облік, і за це не отримують ніякої доплати) встановлено на рівні мінімальної заробітної плати 2019 року — 4173 грн, а станом на 01 січня 2020 року — 4723 грн.

Невже наша праця, на Вашу думку, така проста і некваліфікована, що ми маємо отримувати заробітну плату, на яку не погоджуються навіть прості робітники, що не мають ні освіти, ні досвіду роботи?!!

Навіщо ж нам у нормативно-правових актах виставлено такі високі вимоги щодо освіти, досвіду, несумісності та обмеження у отриманні додаткових доходів? Вже не кажучи про те, що на руки ми отримуємо суму окладу з вирахуванням податків та зборів.

Так, посадовий оклад працівника апарату суду згідно Постанови, яка набрала чинності з 1 січня 2019 року становить: провідний спеціаліст, старший секретар суду, секретар судового засідання — 3 800 грн; спеціаліст, судовий розпорядник, секретар суду — 3524 грн; головний спеціаліст — 4900 грн. А зараз вже 2020 рік!!! І станом на 16 січня 2020 року проект Постанови ще не прийнятий. Хоча, у проекті Постанови посадові оклади зростуть в середньому на 300 грн: спеціаліст, судовий розпорядник, секретар суду — 4204 грн; провідний спеціаліст, старший секретар суду, секретар судового засідання — 4230 грн; головний спеціаліст — 5300 грн.

Ми вважаємо, що суддівська праця повинна бути оцінена належним чином, на рівні євростандартів, але такий космічний розрив між заробітною платою, наприклад судді місцевого суду з посадовим окладом 75 672 грн (і це без вислуги років) і державним службовцем підгрупи «В3» групи «В» 4204 грн — це не чесно і не справедливо, адже державні службовці — це «детальки» великого механізму судової системи, і без «винтиків» та «гайок» система не зможе працювати у вигляді «суддя-помічник» повноцінно. Державні службовці, як і судді, і помічники, мають вищу юридичну освіту, а більшість мають дві і більше вищі освіти.

Слід зазначити, що відповідно до Конституції України судова влада являється третьою гілкою державної влади в Україні. Без виконання посадових обов'язків працівниками апарату суду здійснення правосуддя є неможливим. Також, не зайвим буде нагадати, що для зайняття відповідних посад державних службовців законодавцем визначено жорсткі вимоги щодо рівня освіти, досвіду роботи, несумісності та обмеження у отриманні додаткових доходів. Однак, як бачимо на практиці, заробітна плата державного службовця-працівника апарату суду та вимоги щодо його кандидатури на займаній посаді не співвідносяться за матеріальними показниками та, аж ніяк, не відповідають реаліям життя українського суспільства.

Ми мали велику надію на те, що численні звернення наших колег, як і в минулі роки, стосовно збільшення заробітних плат та рівня соціального захисту будуть враховані, а питання заробітної плати буде врегульовано. Однак, наші сподівання виявилися марними.

Слідуючи принципам Конституції України — людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3).

Одночасно, статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно статті 3 Закону України "Про оплату праці" мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений мінімальний розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Для детальнішого роз'яснення парадоксальності розміру посадового окладу працівника апарату суду варто дати визначення простої, некваліфікованої праці. Так, проста праця — праця некваліфікованого робітника, яка не вимагає спеціальної підготовки і є витрачанням простої робочої сили. Проста праця існує навіть у найрозвинутіших країнах світу у формі некваліфікованих і мало кваліфікованих видів праці.

З огляду на вказані норми чинного законодавства та визначення поняття простої, некваліфікованої праці, слід зробити висновок, що основним Законом України — Конституцією, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а також кожному гарантовано право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Законом встановлено мінімальний розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю. Буде логічним припустити, що за кваліфіковану працю державного службовця — працівника апарату суду, держава не може встановлювати заробітну плату в розмірі мінімальної, фактично прирівнюючи кваліфіковану працю працівників апаратів судів і з наявністю вищої освіти, стажем роботи, високими діловими та морально-етичними якостями до простої, некваліфікованої праці.

Звертаємо Вашу увагу, що у випадку, якщо буде проголосовано за проект змін до постанови КМУ щодо оплати праці працівників державних органів у 2020 році, то працівники апаратів судів і надалі залишаться найменш оплачуваними посадами серед усіх державних службовців України, і з посадовим окладом — від 4204 грн.

Важливим фактором є те, що оплата праці державних службовців буде складатись з:

- посадового окладу;

- надбавки за вислугу років;

- надбавки за ранг державного службовця;

- виплати за додаткове навантаження, у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця за рахунок економії фонду оплати праці державного органу;

- премії (у разі встановлення).

Підсумовуючи, можна сказати, що заробітна плата державного службовця буде складатись із обов'язкових нарахувань: посадового окладу (мінімальної заробітної плати), надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця. Однак, щодо виплати за додаткове навантаження та преміювання жодних державних гарантій не існує, у зв'язку із тим, що саме ці виплати встановлюються та нараховуються на місцях та залежать від фонду економії оплати праці. Таким чином, відсутність перегляду схем посадових окладів державних службовців на державному рівні нівелює такі складові заробітної плати як оклад, вислуга, ранг, стимулюючими виплатами.

Державні службовці щомісячно живуть надіями на «листи щастя» у вигляді листів Територіальних управлінь Державної Судової адміністрації України щодо встановлення премій у розмірі 30 % та надбавок у розмірі 50%, 80%, 110%, 130%, 150%, 310% (в кінці поточного року). Але ж, якщо не буде цих доплат, як можна прожити на мізерний оклад?!!

Законодавством України державні службовці — працівники судів, позбавлені права займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю. До прикладу, таких обмежень законодавцем не передбачено для інших працівників державних органів (медиків, вчителів та інших). Відтак, усі інші джерела доходів для працівників апаратів судів — державних службовців, є незаконними. Прикро, що державна влада, зокрема народні депутати КМУ, так безвідповідально та легковажно пригнічуюють соціально незахищених державних службовців — працівників апаратів судів, посадовий оклад який є навіть нижчим за мінімальну заробітну плату.

Безумовно, ми не вимагаємо безпідставного підвищення посадових окладів, а лише співмірних розмірів заробітної плати працівників апаратів судів, гідної оплати відповідальної, висококваліфікованої, спрямованої на виконання функції держави праці. Зважаючи на те, що ступінь посадових обов'язків та відповідальності працівника апарату суду високий, а відправлення правосуддя не вбачається можливим без виконання своїх обов'язків спеціалістами канцелярії, кадрового, архівного, статистичного відділів, секретарем судового засідання, відтак, немає жодних підстав для того, щоб вважати працю відповідних працівників апарату суду незначною чи такою, що не підлягає достойній оплаті.

Відповідно до діючого законодавства працівники судів є державними службовцями, а отже, не мають права брати участі у страйках. Відтак, єдиним законним методом (звичайно, окрім судового) відновити наші порушені права є направлення листів - звернень (відкритих листів). Сподіваємося, що ті, на кого покладено обов’язок забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків працівниками судів, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю, не допустять залишення злиденних заробітних плат працівникам апаратів судів та забезпечать конституційне право працівників суду на заробітну плату, не нижчу від визначеної ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» (в редакції ЗУ «Про забезпечення права на справедливий суд», «Про перезавантаження влади»).

 З огляду на викладене, наполегливо просимо:

- належним чином проаналізувати та переглянути позицію щодо фінансування видатків на оплату нашої праці, привести розміри нашої заробітної плати у відповідність до реалій дійсності і складності та відповідальності нашої трудової діяльності та збільшити розмір посадового окладу працівників апарату суду.

З повагою, працівники суду.

Тим часом, працівники апаратів судів цитують у соцмережі слова глави ДСА Зеновія Холоднюка, який скаржиться журналістам, що у зв'язку з недостатнім фінансуванням судової системи, потрібно знаходити «нестандартні рішення» для оплати праці суддів та працівників апарату суду.

З оприлюдненої інформації випливає, що Холоднюк знайшов таке «нестандартне рішення» і втілив його у життя. У результаті реалізації цього «рішення», фінансовий стан керівництва ДСА істотно поліпшився. Зокрема, Холоднюка на 475 тис., Гізатуліної - 470 тис., Чорнуцького - 477 тис. гривень. Що зафіксовано в їхніх деклараціях за грудень 2019 року.

Ілюстративне фото: Lойер

Самое читаемое