Політика Міжнародні відносини

Дзвінок з натяком: чого слід очікувати після розмови Зеленського і Байдена

12:19 05 кві.  791 Читайте на: УКР РУС

У п'ятницю, 2 квітня, Володимир Зеленський вперше поговорив з президентом США Джоном Байденом. Офіційний Вашингтон пообіцяв підтримку українського суверенітету і територіальної цілісності, а також допомогу в боротьбі з корупцією. Чому бесіда глав України і Сполучених Штатів сталася майже через три місяці після інавгурації нового господаря Білого дому, і що конкретно дасть ця розмова Києву, розбиралася Lenta.UA.

Спочатку слід зазначити, що в Офісі українського президента про дзвінок Байдена дізналися буквально в останній момент, оскільки навіть за кілька днів до телефонної бесіди Зеленського з американським колегою на Банковій повторювали мантру про необхідність підготовки відповідної переговорної платформи тощо. Першою про намір американського лідера зв'язатися з Зе повідомила журналіст видання Politico Наташа Бертранд і оприлюднена нею інформація згодом знайшла своє підтвердження.

Розмова двох президентів тривала близько 50 хвилин, і прес-секретар Зеленського Юлія Мендель назвала його «приголомшливим». Що саме так вразило спікера глави держави - невідомо, але вона через подібного словесного обороту вона вже вкотре стала героєм численних мемів в соцмережах.

Справедливості заради варто відзначити, що тривалих, нехай і віртуальних розмов між американськими президентами в українських лідерів було не так вже й багато. За останні п'ять років мали місце чотири созвона, два з них - у Порошенка з Трампом. Екс-глава Білого дому встиг поговорити і з Зеленським в 2019-м і тоді їхня розмова чи не коштувала Трампу посади - тодішнього президента США звинуватили в тиску на главу української держави.

Точний зміст діалогу Зеленського і Байдена - невідомий, а тому має досить широке поле для всіляких тлумачень.

Американський президент підтвердив незмінну підтримку США суверенітету і територіальної цілісності України «перед лицем триваючої агресії Росії на Донбасі і в Криму». Також він підтримав план Володимира Зеленського по боротьбі з корупцією та реалізацію комплексу реформ, заснованих на наших спільних демократичних цінностях, які забезпечують справедливість, безпеку і процвітання народу України.

«Лідери погодилися, що саме якісні реформи є центральним елементом євроатлантичних прагнень України», - зазначає в прес-релізі, оприлюдненому на сайті Білого дому.

Сам Джозеф Байден, який на відміну від свого попередника, не є активним користувачем соцмереж, коментувати розмову з Зе не став. А ось Володимир Олександрович написав у себе в Telegram наступне: «Був радий поговорити з президентом США. Україна цінує підтримку Америки на всіх рівнях. Ми стоїмо пліч-о-пліч, коли мова йде про збереження наших демократій. Я серйозно налаштований реформувати Україну, збільшити прозорість і досягти миру. Американське партнерство має вирішальне значення для українців».

Глава ОП Андрій Єрмак в свою чергу повідомив, що Байден у розмові згадав свій виступ у Верховній Раді і «чекає можливості знову відвідати Україну». Також Єрмак зазначив, що у президента США є повна інформація про те, що відбувається в нашій країні і навколо неї.

Телефонна розмова президентів України і США - мабуть, одне з найважливіших подій не лише останніх днів, але і місяців. З моменту обрання Байдена президентом США українська громадськість не раз задавалася питанням: чому новий керівник Сполучених Штатів, який в перші дні після свого вступу на посаду розмовляв з низкою світових лідерів, досі не провів аналогічної бесіди з президентом нашої країни і чи означає це, що Україна не знаходиться в списку топ-пріоритетів Вашингтона?

Ці побоювання, втім, були неодноразово спростовані самим американським президентом. За останні місяці Байден неодноразово виступав на підтримку України в самих різних форматах, однак дзвонити в Київ все-таки не поспішав.

Американські журналісти і експерти, коментуючи дану тему, стверджували, що така розмова має відбутися не просто як данина протоколу, а як жест підтримки реальних українських реформ. І цілком можливо, Білий дім і надалі не поспішав би з дзвінком, якби не посилення російської військової активності в українських кордонів. Тобто, незважаючи на те, що прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков стверджує, що Росія може переміщати свою армію, куди захоче, а глава російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров звинувачує в агресивних намірах Київ, в світі, як бачимо, складається зовсім інше враження про наміри Кремля. У соцмережах з цього приводу навіть жартують: мовляв, саме Путін своєю показовою активністю на сході України, організував дзвінок Байдена Зеленському.

До речі, буквально перед самим дзвінком між Києвом і Вашингтоном розгорнулася небувала досі дипломатична активність. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба спілкувався з державним секретарем США Ентоні Блінкеном, глава Міноборони Андрій Таран - з колегою з Пентагону Ллойдом Остіном, а керівник українського Генштабу Руслан Хомчак - з головою Об'єднаного комітету начальників штабів збройних сил США Марком Міллі. За підсумками всіх цих переговорів незмінно звучав ідентичний меседж: США підтримують Україну, її суверенітет і територіальну цілісність.

Очевидно, що вся ця переговорна низка була б неповноцінною без спілкування ключових фігур - глав держав. І воно - спілкування - відбулося. Тобто США вирішили кілька остудити «гарячі голови», що засідають в Кремлі. Це дійсно вдалося - в ефірах російських телеканалів «акції» завжди популярного українського кейса в останні дні суттєво впали. У прайм-таймах політшоу росТВ обговорюють все що завгодно, але не дзвінок Байдена.

Зрозуміло, що «ефект дзвінка» апріорі не може бути довгостроковим: путінська Адміністрація визначиться з тактикою в найкоротші терміни і напевно злегка заспокоїться зі своїми апетитами і відверто зухвалою політикою, що стосується ОРДЛО. З іншого боку, виникає закономірне питання: а що було б, якби з Вашингтона не подзвонили до Києва?

«Весь цей ажіотаж навколо дзвінка Байдена - ілюстрація прогресуючої втрати суб'єктності України напередодні свого 30-річчя. Коли профукали все: реформи, вакцинацію, переозброєння армії, пориви Майдану, то залишається вірити, що «Захід нам допоможе», «град не поб'є урожай» і «якось воно буде». Більше нічого немає в цій ситуації. Не потрібно там шукати глибокі смисли, натяки, інсинуації. Наша країна - моральна каліка, з ампутованими околицями і розповзається гангреною розкладання соціальних і державних інститутів інстинктивно хапається за будь-яку соломинку», - констатує політолог Юрій Романенко.

У цілому, більшість експертів схиляються до думки, що саме загострення на Донбасі, загибель наших військових, а також концентрація російських військ на кордоні з Україною - головна причина, через яку Байден подзвонив «тут і зараз». «Президент США продемонстрував, що він готовий відокремлювати свої особисті інтереси від державних і підтвердив, що і далі готовий підтримувати Україну і її керівництво, навіть незважаючи на низку питань до Зеленського», - зазначає політолог Максим Ялі.

Перелік питань, про які говорить експерт, загальновідомий: відсутність системних дій в реформі судової системи, боротьби з корупцією та її головними беніфіціари - олігархами, вплив яких на політику як і раніше залишається більш ніж високим. Особливо це стосується Коломойського, якому Держдеп, як відомо, вже встиг видати «чорну мітку» у вигляді санкцій. І від Зеленського, кажуть політологи, очікують, серед іншого і більш активних дій щодо ІВК.

«Те, що розмова Зеленського і Байдена взагалі відбулася - однозначно позитивний факт. Але, звичайно, головне - про що домовилися президенти. Точніше, які зобов'язання взяв на себе Зеленський і чи збирається він їх виконувати? Якщо буквально в найближчі дні ми дізнаємося, що інтересам Коломойського нанесені реальні удари, - значить, Володимир Зеленський налаштований на максимально результативне співробітництво зі Сполученими Штатами. А якщо Коломойський і надалі буде відчувати себе впевнено - значить, Зеленський не наважився зробити вибір на користь союзника України. Невиконання умов Білого дому загрожує помітним охолодженням відносин - але чисто з нинішньою українською владою. Адже зрозуміло, що Америка не викреслить Україну із зони своїх інтересів, ні за яких умов», - підкреслює заступник керівника Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

У свою чергу політолог Тарас Березовець робить дещо інший акцент: «Байден подзвонив Зеленському, щоб запевнити в залізобетонній підтримці Штатами суверенітету і територіальної цілісності України. Що характерно, в сленгу адміністрації Байдена з'явився термін «оживити стратегічне партнерство». Для розуміння нюанси, це дуже важливий сигнал, так. Білий дім висловлює підтримку плану Зеленського з викорінення корупції та втілення плану реформ, що базується на спільних цінностях. Щоправда, щось подібне навіть близько неможливо уявити в розмові з Путіним? Адже того цікавлять зовсім інші речі, правда теж базуються на спільних інтересах. Сьогодні Байден демонструє як виглядає міжнародна політика в дорослому світі. І там в дорослому світі, Путін сьогодні отримав важливий сигнал. Партія розігрується далі, і добре, що, нарешті, з нашою участю».

Очевидно, що геополітична конфігурація сьогодні складається не кращим чином для Росії. Але чи скористається ситуацією Зе-команда для просування інтересів України - питання. І справа тут не тільки в зовнішній політиці, зокрема, в плані вміння сформулювати і донести до наших партнерів чітку і зрозумілу позицію по ряду ключових проблем. Справа ще й у внутрішніх трансформаціях в Україні, перш за все, здатності проводити реальні реформи замість імітації просування в даному напрямку.

Загалом, «домашнього завдання» у Володимира Зеленського залишається занадто багато, і яскравих акцій як ось «наїзди» на путінського кума Медведчука і його оточення для Білого дому надалі буде явно недостатньо. Тобто, продовжувати лавірувати «між там і тут» Зе тепер навряд чи вдасться. Тому на Банковій повинні, нарешті, зробити вибір між яскравими артистичними шашечками і реальної їздою по шляху системних трансформацій.

Перед Зеленським є приклад лавірування у виконанні Петра Порошенка. Практика жонглювання ідеологічними питаннями і кулуарними схемами на перевірку виявилася програшною. З іншого боку, чи є реальні ресурси у нинішнього керівництва країни реалізувати реальні реформи? П'ятничне рішення РНБО, що стосується введення санкцій проти контрабандистів - яскравий приклад того, що влада вибирає конкретних «ворогів», фактично часто зачищаючи митний «ринок» під своїх, «правильних» контрабандистів. Чи можна назвати це повноцінним реформою? Ледве…

Наталія Ромашова

Найпопулярніше