Сьогодні виповнилося тридцять років «Революції на граніті»

30 років тому, 2 жовтня 1990 року в Києві, на майдані Незалежності (в той час площа Жовтневої революції), почалася студентська акція протесту, яка згодом отримала назву «Революції на граніті», нагадує Радіо Свобода.

Молоді люди оголосили голодування і висунули політичні вимоги. А у Львові «Студентське братство» готувалося до протесту і розробляло стратегію.

Їх вимоги були політичні: дострокове припинення повноважень Верховної Ради, призначення нових виборів у 1991 році, відставка голови Ради міністрів України Віталія Масола, прийняття закону про націоналізацію майна КПУ та ЛКСМУ, недопущення підписання нового Союзного договору, повернення в Україну солдатів, які проходять строкову службу за межами держави, і в подальшому проходження військової служби українськими чоловіками на території України.

Протягом 16 днів акції голодували від 400 до 450 осіб, в основному студенти, до них приєднувалися також народні депутати і люди старшого віку. Кожен голодував різну кількість днів.

Переважна більшість учасників акції - це студенти, але були і хлопці по 16-17 років, люди похилого віку. Цей облік почали вести відразу на другий день голодування. Десь на четвертий день протесту студентів возили на обстеження в медичний заклад. Низький рівень цукру був доказом для КДБ і влади, що люди справді голодують.

Ідея розпочати студентський протест у формі голодування народилася у Львові в лідера «Студентського братства» Маркіяна Іващишина, пише Радіо Свобода. Хоча деякі з київських протестуючих говорять про те, що це задум Української студентської спілки Києва.

Маркіян Іващишин був лідером студентського руху в Україні. У Львові в 1989-1990 роках проходили акції протесту студентства, яке вимагало звільнення заарештованих за їх громадянську позицію побратимів, поновлення їх у вузах. Львівське братство було активне і дружнє, відповідальне і дисципліноване, згуртоване і цілеспрямоване.

2 жовтня, в перший день студентської революції на граніті, за різними даними її учасників, було від 100 до близько 200 осіб. А це студенти переважно зі Львова, Києва, Івано-Франківська, поодинокі молоді люди з Луганська, Дніпра, Запоріжжя. Йшли невеликими групами на площу, розкладали намети і оголосили голодування. Міліція і влада були розгублені, оскільки очікували студентів біля Маріїнського парку. Молодь зуміла конспіративно змінити місце протесту.

Переломним в боротьбі студентів стало 15 жовтня. В цей день у Києві оголосили загальний студентський страйк, студенти почали захоплювати приміщення вузів, на Майдані зібралося близько ста тисяч людей і учасники акції попрямували вулицею Грушевського в приміщення Верховної Ради, прорвавши кордон міліції. Там влаштували друге наметове містечко. Влада не зважилася розігнати акцію протесту.

Після гарячих суперечок 17 жовтня Верховна Рада 314 голосами «за» частково задовольнила вимоги студентів. Голови Ради міністрів УРСР Віталія Масола відправили у відставку, українські чоловіки повинні були проходити військову службу тільки в Україні, відмовилися від підписання Союзного договору з Росією. Вимогу студентів про розпуск Верховної Ради і призначення дострокових виборів на 1991 рік було знято.

Фото: Радіо Свобода