Саміт дипломатів НАТО щодо України: компромісні точки та гострі кути

Останні два дні осені-2022 міністри закордонних справ країн НАТО, які зібралися в Бухаресті, обговорювали подальші форми та обсяги допомоги офіційному Києву у відбитті російської агресії. Відкриваючи зустріч, генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг підкреслив: «Ми не можемо дозволити Путіну перемогти, інакше це дасть зелене світло іншим авторитарним лідерам, покаже їм, що вони можуть досягти своїх цілей за допомогою військової сили. Це робить наш світ ще небезпечнішим для всіх нас. Так, дійсно, ми всі насправді сплачуємо ціну за російську війну в Україні, але ми платимо цю ціну в грошах, тоді як Україна сплачує її кров'ю».

Глави МЗС країн НАТО ухвалили спільну заяву із засудженням обстрілів української енергетичної інфраструктури. «Агресія Росії, включаючи її постійні та безсовісні напади на українську громадянську та енергетичну інфраструктуру, позбавляє мільйони українців базових послуг, але ми допомагатимемо Україні стільки, скільки потрібно», - наголошується в документі. Це, зазначимо, ще одне свідчення, що руйнує тези, що поширюються роспропагандою, про нібито сильну втому цивілізованого світу від війни і небажання надалі підтримувати нашу з вами країну.

Читайте також: Путін розповів Шольцю, чому завдає ракетних ударів по Україні

У бухарестському саміті на правах гостя із цілком зрозумілих причин брав участь і голова українського МЗС Дмитро Кулеба. На спільній прес-конференції з паном Столтенбергом він закликав прискорити процес постачання зброї: «Минулого разу, коли я був запрошений на засідання НАТО, я прийшов із трьома словами: зброя, зброя, зброя. З того часу багато було зроблено для надання допомоги Україні, щоб оснастити нашу армію необхідною зброєю. Ця зброя допомагає нам звільнити наші території, врятувати людей від катувань та нищівного поводження російськими окупаційними військами... Але сьогодні маю три інші слова: швидше, швидше, швидше». Кулеба також уточнив, що найбільше Україна сьогодні потребує систем ППО, танків і ліній з виробництва різного роду озброєнь.

Після низки двосторонніх зустрічей у рамках бухарестського дипломатичного НАТО-рандеву Київ отримав словесні обіцянки окремих країн щодо постачання нових систем ППО. Зокрема такі зобов'язання дали Німеччина та Іспанія. Тим часом, основні списи ламаються навколо бажання України отримати американські системи протиракетної оборони Patriot – найпередовіші та далекобійні в країнах Альянсу. За їхнє постачання в нашу країну виступає сусідня Польща, проте в США констатують, що поки не планують передавати Patriot, проте консультації про це тривають. Також Штати кажуть, що заплановано постачання в Україну шести додаткових ЗРК Nasams - але воно відбудеться «протягом кількох років». Крім цього, представники США на саміті в Бухаресті спростували наміри передати винищувачі Україні, про що раніше писали впливові західні ЗМІ. Тобто, як бачимо, градус протистояння наші стратегічні у всіх сенсах заокеанські партнери підвищувати не збираються, при тому, що, як влучно висловився один із відомих росжурналістів в еміграції, «Україна сьогодні – це фермопіли Європи та світу, які утримують орду орків, що з'їхали».

Утім, за окремими напрямками західні країни продовжують підтримку нарощувати. Приміром, той же Вашингтон заявив, що інвестуватиме у виробництво снарядів для радянських знарядь, які досі складають основу української артилерії. Йдеться насамперед про снаряди калібру 152-мм - вони зараз вкрай дефіцитні у ЗСУ.

У свою чергу глава МЗС Канади Мелані Жолі в рамках бухарестської зустрічі пообіцяла надати Україні додаткову військову допомогу в обсязі 500 мільйонів канадських доларів ($370 млн.). Наголосивши, що атаки Росії на громадянську інфраструктуру лише посилили підтримку з боку західних союзників, пані Жолі констатувала: «Ми маємо гарантувати, що українці зможуть встояти цієї важкої зими».

Саміт у Бухаресті знаменний тим, що саме у румунській столиці 14 років тому, у 2008 році, було ухвалено рішення про можливий майбутній вступ України та Грузії до НАТО. Володимир Путін тоді, нагадаємо, назвав це рішення прямою загрозою безпеці РФ, а через чотири місяці Росія вторглася на територію Грузії. Як надалі росли окупаційні «апетити» Кремля всім відомо…

Урмас Рейнсалу, глава МЗС Естонії, яка систематично і в міру всіх своїх сил максимально підтримує Україну, виступаючи недавно на зустрічі топ-дипломатів НАТО в Бухаресті акцентував, що після закінчення війни у Росії «не повинно залишитися найменшої можливості ставити сусіднім країнам умови безпеки і диктувати їм, як жити». Зізнатися, дуже і дуже важливе посилання, тільки ось як виробити дієвий механізм стримування для неадекватної у всіх сенсах країни-терориста, яка, крім іншого, періодично погрожує світу ядерною кнопкою, поки що до кінця не ясно.

До речі, за останніми оцінками Єврокомісії, матеріальні збитки, завдані Україною від російської агресії, на сьогодні становлять уже близько 600 млрд євро, хоча ще зовсім недавно він оцінювався в 385 мільярдів. Під час зустрічі НАТО у Бухаресті американська делегація пообіцяла надати нашій країні $53 млн. на відновлення енергетичної системи. Саме ці гроші будуть використані для закупівлі обладнання, такого як розподільні трансформатори та автоматичні вимикачі. Тут важливо відзначити, що з огляду на багатогранну вразливість енергетичного кейсу США далеко не самотні. Вже зараз діє так званий енергетичний Рамштайн, куди входять країни G7 та їхні близькі партнери. Наступна зустріч «сімки» цього формату намічена на грудень у Парижі. До речі, про Францію. За всіх існуючих питань до НАТО саме як до колективного органу треба об'єктивно констатувати: за дев'ять «з хвостиком» місяців повномасштабної війни Альянс надав Україні зброї на суму близько $40 мільярдів доларів, що приблизно дорівнює річному оборонному бюджету Франції.

Тобто НАТО – як спільний клуб трьох десятків цивілізованих держав Україну підтримує, хоча де-факто більш відчутне плече допомоги спостерігається індивідуально від країн-членів Альянсу. І в цьому сенсі варто знов-таки згадати головний «камінь спотикання» – такі необхідні Україні ЗРК Patriot, які в США почали розробляти ще в середині 1980-х років. Зазначимо, що у бойових умовах цю систему почали використовувати на початку 90-х під час війни у Перській затоці. Система використовується для ураження цілей керованих ракет типу "поверхня - повітря", а також має високоефективні станції радіолокації. Назва Patriot є абревіатурою і розшифровується як "Радар стеження з фазованою решіткою для перехоплення мети" (Phased Array Tracking Radar to Intercept on Target).

Основними перевагами цього комплексу є висока швидкість приведення в бойову готовність, здатність вести вогонь з кількох цілей одночасно, висока маневровість і стійкість до перешкод. До складу однієї батареї Patriot входить шість основних компонентів: силова установка, станція радіолокації, пункт управління вогнем, пускові установки, комплект антеної щогли і ракети-перехоплювачі. Ще одна особливість останньої модифікації Patriot - це влучення ракети-перехоплювача безпосередньо в ціль, а не підрив поряд з нею. Система Patriot, окрім США, стоїть на озброєнні кількох країн: Німеччини, Швеції, Японії та Кувейту.

"Якщо такі комплекси як Patriot будуть у нас на озброєнні, то це буде новий і величезний крок до перемоги", - переконаний речник командування повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. У цьому контексті виникає цілком закономірне питання про те, чому США, будучи нашими стратегічними союзниками в протистоянні з путінською Росією саме щодо поставок Patriot «тягнуть кота за хвіст»?

Спікер Пентагону Пет Райдер говорить про надзвичайну складність цієї системи. За його словами, для управління та обслуговування таких ЗРК потрібен висококваліфікований персонал: «Жодна з цих систем не функціонує за принципом «включи та працюй». Тобто, не можна просто так взяти, відправити їх на поле бою і почати використовувати. Слід розуміти, що Patriot - це складніша система з інтеграції, ніж Iris-T або Nasams».

Один з колишніх міністрів оборони України, коментуючи off the records для Lenta.UA цю аргументацію американських партнерів, підкреслив таке: «Не потрібно мати супер зір, щоб чітко бачити: українські військові наочно показали всьому світу, що можуть за короткий час опанувати навіть досить складною технікою, наприклад, німецькими «Гепардами» та окремими британськими системами. Тому, Patriot, до речі, чимось схожий на радянську С-300, яка є основною зброєю українських сил ППО – це далеко не вища математика і наші воїни, переконаний, освоїли б усі нюанси роботи з цією системою за півтора-два місяці».

Чинний голова МОУ Олексій Резніков вказує на іншу перешкоду на шляху влучення Patriot на лінію фронту. За його словами, виготовлення нового комплексу займає дуже тривалий термін, а забрати вже готовий ЗРК з бойового чергування в США досить ризиковано. Що стосується безпосередньо тривалості виготовлення, то ця теза підтверджує хоча б той факт, що, наприклад, для Швеції та Польщі термін виготовлення та постачання замовлених чотирьох батарей американських Patriot становить понад п'ять з половиною років.

До речі, вартість питання теж велика - одна батарея коштує близько $ 1 мільярда.

Тим часом критики позиції офіційного Вашингтона в «петлянні» навколо поставок систем Patriot кажуть, що їхня вартість та інші технічні і не тільки нюанси – не більше ніж відмовки США, які не хочуть зайвий раз дражнити цим божевільного кремлівського «ведмедя», всіляко уникаючи ескалації на фронті.

Країна-агресор справді дуже нервово та болісно реагує на цю тему. «Якщо, як натякає Столтенберг (генсек Альянсу-ред.), НАТО поставить київським фанатикам комплекси Patriot разом з натовським персоналом, вони одразу стануть законною метою наших Збройних сил - одразу ж», - написав у соцмережах чинний заступник голови російської Ради безпеки та екс-президент РФ Дмитро Медведєв. Лаконічно, але влучно його оральні виверження прокоментував секретар українського РНБО Олексій Данилов. Він, зокрема, порівняв погрози колишнього декоративного господаря Кремля щодо можливого постачання ЗРК Patriot Україні з написами на «російських парканах і московських нужниках», додавши при цьому, що більшість висловлювань Медведєва – це сфера клінічної психіатрії. Мабуть, краще й не скажеш.

Ну, а якщо повернутися в парадигму здорового глузду, то дуже важливо звернути увагу на заяву глави МЗС Кулеби, який якраз після завершення зустрічі з дипломатами країн НАТО в Бухаресті, серед іншого, зазначив: «Безумовно, усіх цікавить тема систем ППО Patriot. Скажу так: якщо раніше про це ніхто не розмовляв, окрім нас, то зараз розмова справді відбувається. І це, повірте, дуже серйозна та цілком предметна розмова».

Також слід окремо виділити короткий, але більш ніж вичерпний меседж Держсекретаря США Ентоні Блінкена, який заявив таке: «Атаки Росії проти українського цивільного населення – це ще одна демонстрація того, що президент Путін не зацікавлений у змістовній дипломатії. Щоб підірвати незалежність України, він намагатиметься примусити Україну до заморожування конфлікту, фіксуючи свої «видобутки», надаючи відпочинок та поповнюючи свої війська, а потім у якийсь момент знову атакуватиме. Ця тактика не може вести до справедливого та тривалого миру. Президент Путін повинен бути позбавлений будь-яких надій, що може досягти успіху в цьому. Ми об'єктивно дивимося на майбутню складну зиму і знаємо сценарій президента Путіна: заморозити і вморити голодом українців, змусити їх залишити будинки, привести до зростання цін на енергію, продовольство та інше не лише в Європі, а й у всьому світі, а потім спробувати розколоти нашу проукраїнську коаліцію. Путін вважає, що якщо він може просто досить високо підняти ціну, світ залишить Україну і ми кинемо їх захищатись самим. Запевняю: його стратегія не спрацювала і не спрацює – ми продовжимо доводити його неправоту. Саме такі слова та запевнення я дуже ясно та голосно чув від кожної країни тут на зустрічі міністрів у Бухаресті».

Читайте також: У МЗС Німеччини прогнозують прискорений вступ України до ЄС