Рішення КСУ про неконституційність положень закону про НАБУ набрало чинності

Рішення Конституційного суду про неконституційність окремих положень закону про Національне антикорупційне бюро стало чинним. Міністр юстиції Денис Малюська написав в Facebook покроковий план дій з цього приводу.

Спочатку треба повернути президенту повноваження призначати і звільняти директора НАБУ. Єдиний можливий механізм - зміни до Конституції, які зараз обговорюють депутати.

Другий крок - на перехідний період (поки зміни стануть чинними) - треба врегулювати окремі процедури функціонування НАБУ (які не стосуються призначення директора НАБУ) окремим законопроектом. Його вже підготували і зареєстрували в Раді.

Малюська пояснив, що, згідно з таким планом, чинний директор НАБУ Артем Ситник продовжить працювати і виконувати свої функції до дня:
 

• обрання нового директора НАБУ за новою процедурою (після змін до Конституції і закону про НАБУ), або коли закінчиться термін на посаді - 16 квітня 2022 року. В цьому випадку його повноваження перейдуть до відповідного заступника.
• директора НАБУ можна звільнити раніше терміну тільки за певних обставин. Зараз жодного з них не існує.
  

Міністр юстиції зазначив, що НАБУ продовжує повноцінно працювати і виконувати свої функції.

Нагадаємо, в листопаді уряд підготував законопроект Кабміну 4437 по внесенню змін до закону «Про Національне антикорупційне бюро». Уряд пропонує дозволити Раді звільняти директора НАБУ. Раніше його міг усунути тільки президент і то - за наявності певних підстав.

28 серпня Конституційний суд визнав неконституційним призначення в 2015 році Артема Ситника на посаду директора НАБУ. Цим тодішній президент Петро Порошенко перевищив свої повноваження, адже за Конституцією призначення директора НАБУ в його повноваження не входило.

Конституційний суд зазначив, що Нацбюро має ознаки виконавчої влади, а вищим органом у системі виконавчої влади є Кабінет міністрів.

Відзначимо, що в Україні з 2014 року де-факто стався конфлікт виконавчої та судової влади. Держава перестала гарантувати незалежність судів від втручання в їх роботу. Крім того, виконавча влада з 2014 року порушує принцип поділу влади, чинячи тиск на суд.

Нагадаємо, 19 квітня 2019 року голова Окружного адміністративного районного суду міста Києва Павло Вовк, коментуючи доручення п'ятого (2014-2019) президента України Петра Порошенка ГПУ і СБУ вивчити можливість залучення до кримінальної відповідальності суддів ОАСК, заявив про те, що глава держави чинить тиск на суд.

Результатом цього конфлікту стало рішення КСУ про визнання неконституційним призначення в квітні президентом Петром Порошенко глави НАБУ Артема Ситника в квітні 2015 року.

28 серпня 2020 року КС визнав неконституційним Указ Президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ у справі за поданням 51 народного депутата.

Автори подання наголошували, що в Конституції не прописані повноваження глави держави призначати директора НАБУ, тому, на їхню думку, Президент вийшов за рамки своїх конституційних повноважень і порушив встановлений частиною четвертою статті 5 Конституції заборону на узурпацію державної влади.

Ситник був призначений директором НАБУ в квітні 2015 року тодішнім Президентом Петром Порошенко.

Заступник голови фракції партії "Слуга народу" Галина Янченко в коментарі Укрінформу 1 вересня відзначила, що Верховна Рада ще в цьому році може внести зміни в законодавство, що передбачають прозору процедуру звільнення керівників антикорупційних органів.

Раніше директор НАБУ Артем Ситник висловив думку, що усунути колізії між Конституцією і законом про НАБУ повинен парламент.

7 вересня 2020 року голова Верховної Ради Дмитро Разумков пообіцяв вирішити конституційну колізію з призначенням колишнім президентом України Петром Порошенко главою НАБУ Артема Ситника в порушення Конституції.

Читайте також: У Меркель очікують ухвалення в Раді закону по НАБУ до кінця року

Фото: Артем Ситник, Судово-юридична газета