Психологічна «ін'єкція»: що показала зустріч євродипломатів у Києві

Проанонсував, м'яко кажучи, не пересічну дипломатичну подію особисто Верховний представник ЄС із міжнародних справ та політики безпеки Жозеп Боррель. З ранку, у понеділок, 2 жовтня він повідомив: «Сьогодні я скликаю міністрів закордонних справ ЄС у Києві на першу в історії зустріч усіх 27 держав-членів за межами Євросоюзу. Майбутнє України перебуває усередині ЄС».

За словами Бореля, метою зустрічі було продемонструвати солідарність з Україною та українським народом, а також нагадати, що нинішня «війна – екзистенційна загроза» і саме з цього має виходити Євросоюз. Глава вітчизняного МЗС Дмитро Кулеба у свою чергу наголосив, що йдеться про історичну подію не лише тому, що рада «вперше збирається за межами нинішніх кордонів», а ще й тому, що вона вперше збирається «в межах майбутніх кордонів Євросоюзу». «Це саме по собі вже сигнал – сигнал підтримки, безроздільної підтримки, яку ЄС розповсюджує на Україну та за яку ми надзвичайно вдячні», – констатував головний дипломат нашої країни.

Читайте також: Тривожний дзвінок: про що сигналізують Україні словацькі вибори

А голова міністерства закордонних справ Німеччини Анналена Бербок пішла ще далі і заявила: «Майбутнє України в ЄС, у нашому співтоваристві свободи. І дуже скоро воно пошириться від Лісабона до Луганська».

І хоча неформальна зустріч європейських дипломатів у Києві справді була історичною, проривних рішень від неї не чекали. Власне ніхто особливо й не приховував, що ключове завдання рандеву – створення емоційно-психологічного ефекту та демонстрація непохитності підтримки України в той час, коли питання подальшої допомоги з боку ключових західних союзників все частіше виявляється предметом запеклих дискусій.

Незважаючи на заявлену мету – демонстрацію рішучості керівництва Євросоюзу будь-що-будь продовжити підтримку Києва, нагальні питання на зустрічі євродипломатів також порушувалися. Не секрет, що останні зустрічі союзників – чи то у форматі «Рамштайн», чи на інших майданчиках – дедалі частіше фокусуються на питаннях допомоги воюючій Україні в осінньо-зимові місяці. І нинішній з'їзд не став винятком.

Як заявила згадана раніше Анналена Бербок, союзникам необхідно докласти максимум зусиль, щоб створити «зимовий щит» для прикриття критичної інфраструктури України. Вона окремо наголосила, що прямо зараз необхідно відправити Києву якнайбільше систем протиповітряної оборони, а також генератори.

Президент Володимир Зеленський, який відвідав захід, висловив сподівання, що найближчим часом Брюссель затвердить довгостроковий фінансовий інструмент Ukraine Facility із загальним фондом €50 млрд на відновлення країни. Натомість нинішній господар Банкової пообіцяв продовжувати реформи та запевнив, що Київ виконає усі сім рекомендацій Єврокомісії щодо змін у державі та буде готовий до переговорів про членство вже цього року. «ЄС відданий зобов'язанням, і наша підтримка продовжиться у всіх напрямках», - запевнив у відповідь Жозеп Боррель, незважаючи на те, що міністрам так і не вдалося погодити додаткові $5 млрд допомоги Києву в 2024 році. Цікаво, що у західніх ЗМІ обіцяють, що у разі членства України в ЄС, наша держава отримає 186 млрд євро протягом наступних 7 років. Утім, це в майбутньому - а зараз є більш нагальні питання.

Не можна не помітити, що нинішнє фінансове пробуксування відбулося на тлі того, що Сполучені Штати – основний донор воюючої України, останніми днями надсилають численні сигнали про те, що подальша допомога виділятиметься залежно від успіхів Києва не на фронті, а на ниві боротьби з корупцією. Тема недавно пройшла червоною ниткою в багатьох провідних західних ЗМІ. Також із великою статтею із цього приводу вчора вийшов телеканал CNN. За його даними, Вашингтон за останні кілька тижнів направив Києву кілька повідомлень, де попередив, що військова допомога Україні буде незмінною, але інші види допомоги будуть ув'язані з прогресом у реформах і можуть опинитися під загрозою, якщо на Печерських пагорбах не докладуть додаткових зусиль щодо боротьби з корупцією. «Послання українцям завжди полягало в тому, що якщо якісь із цих коштів будуть незаконно привласнені, то це поставить під загрозу допомогу США», - сказав CNN один з американських чиновників. Видання також повідомляє, що наприкінці літа Держдеп направив Києву дипломатичну ноту (демарш), де йшлося про те, що США очікують від України продовження зусиль щодо боротьби з корупцією та забезпечення фінансової прозорості – для продовження отримання прямої бюджетної підтримки. У документі також наголошувалося на необхідності реформ у рамках програми МВФ з відмивання грошей.

Тобто, як бачимо, поки що неофіційний тиск на Зе-команду за горезвісним корупційним кейсом починає суттєво наростати і акцент зміщується з військових на економічні питання, при тому, що в перший рік повномасштабної війни такі теми взагалі не порушувалися нашими союзниками. Сказати, що це тривожний дзвінок - нічого не сказати. Хочеться вірити, що на Банковій всерйоз замисляться над цим і зроблять відповідні висновки, щоб не довелося «чухатися» вже через сам факт виникнення фінансового голоду у воюючій країні.

Повертаючись до минулого форуму євродипломатів, прогнозовано історична зустріч обійшлася без історичних рішень. Водночас Politico, з посиланням на євродипломатів, повідомляє, що Київ знаходиться в центрі нового великого ривка щодо розширення ЄС. "Європейський союз готується дати Україні зелене світло про приєднання до блоку і планує офіційно оголосити про це до кінця 2023 року", - повідомляє видання.

Politiko також нагадує, що країни ЄС уже надали Києву статус кандидата на членство в ЄС у червні, проте спецкомісія союзу має у листопаді підготувати звіт про хід виконання Україною та іншими претендентами умов вступу до блоку. «Щойно звіт буде прийнято, можна буде говорити про старт вступу по суті. Політичний тиск навколо цього буде надто сильним, щоб окремі держави-члени могли йому чинити опір. Робоче припущення справді полягає в тому, що до грудня Європейська рада ухвалить рішення розпочати переговори», - підсумовує Politiko.

З урахуванням того, що, як заявляло нещодавно вище керівництво ЄС, із семи умов Євросоюзу (судова реформа, системна боротьба з корупційним злом тощо) станом на серпень Київ повною мірою виконав лише дві, слабко віриться, що до грудневого саміту глав країн-членів ЄС тему реально закрити «під ключ». Виходячи з цього, говорити про турборежим інтеграції нашої країни до ЄС не доводиться. Про це заявив вчора в інтерв'ю німецькій газеті Spiegel президент Ради Євросоюзу Шарль Мішель. «Україна може приєднатися до ЄС у 2030 році, якщо обидві сторони зроблять свою домашню роботу», - наголосив єврочиновник. Від ЄС він зажадав прискорити процеси ухвалення рішень, додавши при цьому, що жодних політичних знижок ні для України, ні для якихось інших кандидатів на вступ до блоку (крім Туреччини, це шість західнобалканських держав та Молдова – ред.) бути не повинно.

У євроінтеграційному контексті важливо також зазначити, що буквально днями у Мурсії, що на півдні Іспанії засідав орган влади ЄС, рішення якого завжди відігравали надзвичайно важливе значення. Йдеться про Раду ЄС із загальних справ, або General Affairs Council – орган, який займається процедурами Євросоюзу, зокрема питаннями розширення. Вперше за багато років дискусія була присвячена масштабному розширенню Євросоюзу до 35-36 членів. За підсумками цієї зустрічі до преси потрапив 60-сторінковий робочий документ – експертний звіт про інституційну реформу ЄС, який подає різні шляхи реформування євроклубу у разі його розширення, включаючи вступ України. Одна з основних пропозицій, зафіксованих у цьому неофіційному документі – це створення кількох рівнів євроінтеграції: крім повноцінних членів ЄС пропонується запровадити рівень «асоційованих членів», які матимуть доступ до спільного ринку, сплачуватимуть членські внески, підпадуть під юрисдикцію Суду ЄС тощо, але не зможуть використовувати частину інструментів (накшталт найбільш фінансово «жирної» політики вирівнювання), без права голосу у багатьох органах ЄС тощо.

Дуже примітно, що подібні за своєю змістовною частиною ідеї нещодавно публічно звучали і від деяких єврочиновників. Так, глава МЗС Австрії Александер Шалленберг заявляв про необхідність запровадити для нових членів (включаючи Україну) варіант інтеграції, який буде слабшим за повноцінне членство. Натомість дійти до цього «здобутку» кандидати зможуть швидше, аргументував австрійський дипломат. Ці сигнали добре почули у Києві. Так, прем'єр Денис Шмігаль заявив, що офіційний Київ нізащо не погодиться на «членство другого ґатунку».

Читайте також: Боррель назвав найнадійнішу гарантію безпеки України від ЄС