ПолітикаМіжнародні відносини

Привіт із Білого дому: що означає «лист щастя» з вимогою реформ

20:12 28 вер 2023.  3140Читайте на: УКРРУС

Небувалі дискусійні пристрасті викликав «злитий» лист зі списком необхідних реформ, який направили з Вашингтона найвищому українському керівництву. Про форму та зміст цього послання та реакцію на нього як у владних коридорах, так і в експертних колах, читайте у матеріалі Lenta.UA.

Документ, який спричинив хвилю ажіотажу, спочатку опублікували українські медіа, а потім його справжність підтвердили в американському посольстві в Києві. Як йдеться у листі, реформи «пов'язані з умовами надання допомоги США», втім, деякі - з вимогами Європейського союзу, G7, Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку. Зазначимо, що всі вимоги розбиті за пунктами залежно від, цитуємо, пріоритетності строку виконання: від трьох місяців до півтора року. У шорт-листі, серед іншого, пропонується ввести додаткових членів у наглядові ради «Укренерго» та «Нафтогазу» та створити наглядові ради для «Енергоатому», «Оператора газотранспортної системи України», а також нової держкомпанії «Українська оборонна промисловість» (колишній «Укроборонпром»). 

Також пропонується посилити інституційно НАБУ та САП. Так, конкурс з відбору керівника та ключових посадових осіб САП має відбуватися за «прямої та змістовної участі незалежних експертів». Крім того, спецпрокуратура має «посилити свою процесуальну незалежність» від генерального прокурора, якого, як відомо, Рада призначає за поданням з Банкової. 

Читайте також: Окупанти завдали ракетного удару по найбільшому заводу в Європі

На сьогодні керівник САП підпорядковується безпосередньо генпрокурору, будучи одним із його заступників. Що ж до НАБУ, то агентству хочуть збільшити кількість слідчих щонайменше на 300 осіб та надати право на прослуховування. Для НАБУ також, на думку авторів листа, потрібен «незалежний, прозорий, конкурентний та своєчасний конкурс» на нового керівника.

Зазначені реформи щодо антикорупційного блоку пропонується завершити у період до трьох місяців. Водночас, максимум за півроку пропонується створити новий Вищий адміністративний суд, який має замінити розпущений зі скандалом Окружний адмінсуд Києва. Це, зазначимо, був єдиний у країні суд, який міг скасовувати рішення фактично всіх органів влади, окрім президента. Йдеться у листі та про необхідність реформувати Верховний суд (ВСУ) шляхом перевірки всіх його суддів, які опинилися під підозрою після резонансної справи екс-голови Всеволода Князєва, та обрання нових суддів «із залученням незалежних експертів та громадянського суспільства».

Протягом року мають бути проведені реформи щодо посилення впливу Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), продовжено реформу Конституційного суду, перезапуск відбору та кваліфікаційного оцінювання суддів у рамках новоствореної Вищої кваліфікаційної комісії.

Серед реформ, розрахованих на півтора роки, значаться запуск реорганізації Бюро економічної безпеки України та завершення реформування Офісу генпрокурора. Щодо Державної митної служби пропонується запровадити нову конкурсну процедуру відбору керівників цього органу «з конструктивною участю міжнародних експертів». Держприкордонслужбу також пропонують реформувати, спираючись на ефективність транскордонного переміщення людей та торгівлі та інформування суспільства про випадки корупції. СБУ ж наполегливо радять урізати повноваження, залишивши лише контррозвідку, кібербезпеку та боротьбу з тероризмом. Крім того, «конторі» пропонується провести переатестацію всіх співробітників під наглядом якогось «авторитетного дисциплінарного комітету» та посилити парламентський та цивільний контроль за діяльністю спецслужби.

Ну, і, нарешті, вишенька на торті – під реформаторським соусом пропонується запровадити ринкові ціни на газ та електрику. Як Зеленський вирулюватиме за цим пунктом – незрозуміло, адже в Україні, як відомо, діє мораторій на підвищення комунальних тарифів для населення на час дії військового стану.

Зазначимо, що авторство «листа щастя» належить раднику Білого Дому з питань національної безпеки Майклу Пайлу і прилетів він на Банкову, у Кабмін Шмигалю та Координаційну платформу донорів України.

На думку експертів, відвертий тиск з реформами багато в чому пов'язаний із внутрішньополітичною погодою в США, мовляв, Адміністрації Байдена кров із носа потрібно показати електорату під час виборчо-президентської кампанії, що гроші з держбюджету не крадуть, а йдуть не лише на підтримку ЗСУ, але і на давно перезрілі реформи.

«Цей лист дуже важливий, оскільки саме до цих реформ прив'язані формат, обсяги і сам факт подальшої допомоги Україні у протистоянні з Росією. Ми повинні враховувати внутрішньополітичну ситуацію у союзників: наступного року у США вибори президента, у кількох європейських країнах також вибори. Тобто лідерам країн доведеться не просто звітувати перед своїми виборцями за витрачені на нас мільярди, але переконати їх, що такий формат та масштаб допомоги Україні – у їхніх інтересах. Що, допомагаючи Україні, вони відстоюють насамперед інтереси та безпеку своїх громадян. А не просто викидають гроші на сумнівні цілі без підтвердження, що їх використовують належним чином. Враховуючи постійні корупційні скандали в Україні (плюс цю тему постійно підігрівають і російські агенти, і ЗМІ), не дивно, що помітна частка громадян США, Канади, ЄС підозрює, що їхні податки не так працюють на упокорення Росії та позбавлення від неї світу, як розтікаються по приватних кишенях. Аудит – аудитом (це союзники вже організували), але превентивні методи надійніші: краще, щоб вся система держуправління в Україні була досить прозорим і надійним механізмом, який просто не залишає можливості для розкрадання», - каже політолог Олексій Голобуцький.

«Треба розуміти, що навіть ядерний маніяк Росія не так перешкоджає вкладенням в українську економіку, як тотальна корупція. І саме цю проблему наші союзники вимагають від нас вирішити. Причому конкретно встановлені терміни прямо говорять, що це треба робити ще під час війни. Нагадаю, у ВР все ще існує монобільшість. Плюс ще кілька депутатських груп, підконтрольних Банковій. Плюс опозиція підтримає законопроекти, якщо вони будуть адекватними. Тобто все вирішуване - якщо буде бажання. І якщо не буде страху, що, скажімо, незалежна судова влада завтра зацікавиться тобою чи твоїми друзями/родичами. Так, звичайно: союзники розуміють, що викладені у листі вимоги по суті – «сферичний кінь у вакуумі», ідеальна конструкція. Але тому її і висунули як «проект до обговорення», який бажає отримати хоч щось реальне, робоче та реалізоване швидко. Не ідеальна Україна – але хоч якісь реальні зміни у нашому держуправлінні, які зроблять із нас надійнішого партнера та чесного реципієнта грошових потоків допомоги, кредитування, інвестування. Від нас ніхто не вимагає чуда завтра. Від нас вимагають реальних зусиль у заданому напрямку із конкретними результатами. Бо це нам потрібно. І це потрібно союзникам», - підсумовує експерт.

У свою чергу, політолог Володимир Фесенко наголошує: «У даному випадку не йдеться про якісь «примхи» наших партнерів чи про «зраду». Подібні ситуації та схожі поради партнерів були в нас і раніше, наприклад, коли ухвалювалося антикорупційне законодавство, створювалися нові антикорупційні інститути, а пізніше – антикорупційний суд. Така сама ситуація, навіть набагато масштабніша, ще буде в нас у процесі переговорів щодо вступу України до ЄС. Особливо підкреслю, що не йтиметься про припинення військової допомоги Україні. Це було б смертельно небезпечним для нашої країни, і наші міжнародні партнери таких дурниць робити не стануть. А ось прив'язка частини обсягів фінансової допомоги до виконання окремих зобов'язань є цілком ймовірною. Тому ставитися до цих рекомендацій слід серйозно та відповідально».

Колишній посол України в США Валерій Чалий, коментуючи «лист щастя» кидає камінь в американський город: «Поки що самі громадяни України будуть не в змозі виставити кандидатам на виборах чіткі вимоги ефективного управління та проконтролювати їхні обіцянки – доти такі списки умов (а щодо суті необхідних реформ) будемо отримувати від зовнішніх партнерів в обмін на передусім фінансову допомогу. Загалом це має позитивно вплинути. Без цього поштовху змін ніхто не хоче тягти... Але питання в тому, навіщо і чому це робити таким дивним способом - «зливом» проекту документа через ЗМІ з наступним офіційним підтвердженням? Це американська практика, а не українська, тож зрозуміло, звідки ростуть ноги. Але все-таки краще було б провести засідання Комісії стратегічного партнерства Україна-США, яке вже давно назріло, і зафіксувати всі домовленості протокольно. До речі, тоді дорога точно була б із двостороннім рухом».

У тому, що рух цією дорогою буде непростим, а часом і імітаційним переконаний політолог Олександр Кочетков: «У запропонованій Україні черговій «карті реформ» є цілком вірні пункти, якось перевірка чесноти всіх суддів Верховного Суду, бо корупційні скандали зашкалюють . Чи є сумнівні, наприклад, вимога ухвалити новий закон про реформування САП та інших антикорупційних органів: нещодавно створили, як тільки почали діяти і вже знову треба реформувати? Є навіть кумедні – саме так я сприйняв ідею ввести по сьомому члену до наглядової ради «Укренерго» та «Нафтогазу». Інакше шановні спеціалісти не можуть результативно проголосувати? То що рівень відносин між союзниками під час війни за існування України? Цирк, та й годі. Але ретельно аналізувати «список вимог» немає сенсу. Тому що українська влада, як завжди, оперативно виконає те, що її влаштовує, і голосно про це звітуватиме, а з іншим тягтиме, знаходячи нові виправдувальні приводи для ухилення. Звична імітаційна картина ще з часів багатовекторності Кучми. Це все нагадує такий танець, як тверк. У ньому є кроки вперед, убік, назад, але головне рух – це сексуальне обертання попою. Власне, крім багатообіцяючої крутки та топтання на місці нічого більше не відбувається».

Дуже примітно, що це претензійне по суті своїй послання американських союзників було оприлюднено по «гарячих слідах» візиту Володимира Зеленського до США, про який ми предметно розповідали. Даний факт, як зазначив у розмові з Lenta.UA близький до Банкової політолог, викликав невдоволення чинного гаранта української Конституції. «Обурення президента цілком можна зрозуміти. Він, повернувшись до Києва, назвав деякі домовленості з Байденом історичними, і тут відбувається це зливання листа з переліком «хотілок» Вашингтона. З дипломатичної точки зору - це удар під нижче пояса. З іншого боку, привертає увагу той факт, що у переліку немає пункту про проведення в Україні під час війни президентських та парламентських виборів. Таким чином, очевидно, що США поки що не наполягають на організації планового волевиявлення, намагаються в ручному режимі контролювати українську політеліту, роблячи прив'язку необхідних реформ до фінансової та іншої підтримки України. Найімовірніше, цей напрямок дали на відкуп пані Пріцкер (новопризначений спецпредставник США з питань відновлення України Пенні Пріцкер – ред.)», - підсумовує співрозмовник.

Читайте також: Столтенберг висловився про перспективи членства України в НАТО

Ромашова Наталя

Новини

Найпопулярніше