Посли G7 закликали Зеленського провести чесний відбір суддів КСУ

Посли країн «Групи семи» в Україні під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським закликали до забезпечення чесного та прозорого конкурсу з відбору суддів Конституційного суду України.

«Вчора посли країн G7 зустрілися з президентом Зеленським і підтвердили нагальну необхідність широко підтримуваних дій, спрямованих на подолання негативних наслідків недавніх рішень КСУ та уникнення подальшого відкату назад українських антикорупційних реформ. Обидві сторони зійшлися на необхідності забезпечити чесний і прозорий відбір суддів КСУ. Це історична можливість домогтися проведення такої судової реформи, яка відповідає очікуванням українського народу», - йдеться в заяві послів G7 в твіттері 20 листопада.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував ряд положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

НАЗК заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, приймаючи рішення. У той же час через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Увечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання РНБО доступ таки відновили. Але в НАЗК кажуть, що до реєстру декларацій все одно неможливо подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані чиновників.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів ряд міжнародних зобов'язань України.

30 жовтня з'явився і текст президентського законопроекту «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків». Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент прийняття рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький бачить в документі ознаки конституційного перевороту, оскільки, згідно Основного закону, президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.

Нагадаємо, Верховна Рада відновить е-декларування новим законом.

Також раніше голова Верховної Ради Дмитро Разумков пообіцяв вирішити конституційну колізію з призначенням колишнім президентом України Петром Порошенком главою НАБУ Артема Ситника в порушення Конституції.

Нагадаємо, в Раді Європи і Венеціанської комісії відреагували на внутрішню ситуацію з колізією виконавчої та судової гілок влади в Україні. Офіційний Київ закликали не порушувати Конституцію при вирішенні питання КСУ.

Відзначимо, що в Україні з 2014 року де-факто стався конфлікт виконавчої та судової влади. Держава перестала гарантувати незалежність судів від втручання в їх роботу. Крім того, виконавча влада з 2014 року порушує принцип поділу влади, чинячи тиск на суд.

Нагадаємо, 19 квітня 2019 року голова Окружного адміністративного районного суду міста Києва Павло Вовк, коментуючи доручення п'ятого (2014-2019) президента України Петра Порошенка ГПУ і СБУ вивчити можливість залучення до кримінальної відповідальності суддів ОАСК, заявив про те, що глава держави чинить тиск на суд.

Результатом цього конфлікту стало рішення КСУ про визнання неконституційним призначення в квітні президентом Петром Порошенком глави НАБУ Артема Ситника в квітні 2015 року.

28 серпня 2020 року КС визнав неконституційним Указ Президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ у справі за поданням 51 народного депутата.

Автори подання наголошували, що в Конституції не прописані повноваження глави держави призначати директора НАБУ, тому, на їхню думку, Президент вийшов за рамки своїх конституційних повноважень і порушив встановлений частиною четвертою статті 5 Конституції заборону на узурпацію державної влади.

Ситник був призначений директором НАБУ в квітні 2015 року тодішнім Президентом Петром Порошенком.

Заступник голови фракції партії "Слуга народу" Галина Янченко в коментарі Укрінформу 1 вересня відзначила, що Верховна Рада ще в цьому році може внести зміни в законодавство, що передбачають прозору процедуру звільнення керівників антикорупційних органів.

Раніше директор НАБУ Артем Ситник висловив думку, що усунути колізії між Конституцією і законом про НАБУ повинен парламент.

Пізніше голова Верховної Ради Дмитро Разумков пообіцяв вирішити конституційну колізію з призначенням колишнім президентом України Петром Порошенко главою НАБУ Артема Ситника в порушення Конституції в умовах революційної доцільності.

Фото: Twitter