Пеня за прострочену комуналку в квітні, нараховуватися не буде - юристи

З 1 травня вступають в силу окремі положення нового закону «Про житлово-комунальні послуги». Зокрема, вводиться пеня за прострочену оплату комунальних платежів.

Так, передбачається оплата пені в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Документом визначено, що нарахування пені починається з наступного дня після закінчення граничного строку оплати за послуги. Таким чином, при вступі в силу закону з 1 травня 2019 р, пеня на думку постачальників повинна нараховуватися споживачам комунальних послуг, які будуть мати заборгованості за квітень. У той же час, юристи вказують на ст. 58 Конституції України, в якій йдеться про те, що закон не має зворотної сили. Отже, пеня за комунальні послуги може нараховуватися, починаючи з боргів, що виникли з травня цього року.

Згідно ст. 26 закону, пеня не нараховуватиметься домогосподарству, якщо є заборгованість держави з надання пільги або житлової субсидії. Також санкції не діють, якщо споживач документально підтвердить, що роботодавець затримує йому виплату зарплати.

Це правильна міра, вважає директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко. За його словами, санкції допоможуть скоротити розміри боргів населення за послуги ЖКГ, яких станом на 1 січня 2019 р накопичилося вже 56 млрд грн. У той же час, він вважає, що в положеннях закону депутати не врахували відповідальність постачальників послуг.

«Для споживачів штрафи будуть діяти, а для постачальників послуг ніяких санкцій не передбачено. Постачальник може не надати послугу, або вона буде неякісною, і ніхто його за це не покарає», - зазначив експерт.

Відсутність контролю над якістю наданих комунальних послуг вже сьогодні призводить до того, що за іржаву, непридатну для вживання за своїми органолептичними показниками воду, споживачам виставляють до оплати суми, як за якісну питну, та ще й за ціною боржомі. Адже досі не у всіх багатоквартирних будинках ведеться правильний облік кількості споживаної води.

«Потрібні лічильники з дистанційними чіпами для передачі інформації про те, скільки води витратили мешканці кожного конкретного будинку. І ці дані повинні бути відкритими для споживачів на сайті постачальника. Електронний лічильник повинен фіксувати, коли була надана послуга, а коли води не було. Чи відповідала температура гарячої води встановленим нормативам, або вона подавалася ледь тепла. Коли буде об'єктивний контроль, тоді і можна буде виставляти штрафні санкції постачальнику комунальних послуг», - підсумував Сергієнко.

Владислав Кордік, Lenta.UA

Карикатура: Ігор Лук'янченко / УНІАН