Нобелівська премія з літератури вкотре дискредитована

V drugikh sluchaya slovo «diskreditirovana» zvuchalo by slishkom sil'no – no ne v sluchaye s Nobelevskoy premiyey po literature, kotoruyu v etom godu dazhe resheno bylo ne prisuzhdat' iz-za skandala v Shvedskoy akademii, yavlyayushcheysya glavnym deystvuyushchim litsom v opredelenii laureatov. Nachalsya skandal, kak seychas prinyato, s zayavleniy o seksual'nykh domogatel'stvakh, prodolzhilsya vyyavleniyem faktov o «slive» v pressu imen laureatov yeshche do ikh poyavleniya, i zakonchilsya, vozmozhno, potomu, chto dal'she reshili ne «kopat'». (Lenta.UA raneye podrobno razbirala etu situatsiyu). Vse eto vremenno otodvinulo na vtoroy plan glavnuyu pretenziyu, kotoraya uzhe mnogo let  vydvigayetsya k Shvedskoy akademii po povodu Nobelevskoy premii po literature. Zaklyuchayetsya ona v tom, chto akademiki, rukovodstvuyas' kon"yukturnymi soobrazheniyami, god za godom otodvigayut glavnykh pretendentov na Nobelevskuyu premiyu «na potom», prisuzhdaya yeye pisatelyam, imena kotorykh chitateli slyshat v pervyy raz. V rezul'tate tselyy ryad nesomnennykh i priznannykh vsem mirom klassikov sovremennoy literatury umerli, tak i ne dozhdavshis' zasluzhennoy nagrady. (Nobelevskiye premii prisuzhdayutsya tol'ko prizhiznenno)..Показати більше

1134/5000

В інших випадках слово «дискредитована» звучало б надто сильно - але не у випадку з Нобелівською премією з літератури, яку в цьому році навіть вирішили не присуджувати через скандал в Шведської академії, що є головною дійовою особою у визначенні лауреатів. 

Почався скандал, як зараз прийнято, з заяв про сексуальні домагання, продовжився виявленням фактів про «зливи» в пресу імен лауреатів ще до їхньої появи, і закінчився, можливо, тому, що далі вирішили не «копати». (Lenta.UA раніше детально розбирала цю ситуацію).

Все це тимчасово відсунуло на другий план головну претензію, яка вже багато років висувається до Шведської академії з приводу Нобелівської премії з літератури. Полягає вона в тому, що академіки, керуючись кон'юнктурними міркуваннями, рік за роком відсувають головних претендентів на Нобелівську премію «на потім», присуджуючи її письменникам, імена яких читачі чують уперше. В результаті цілий ряд безперечних і визнаних усім світом класиків сучасної літератури померли, так і не дочекавшись заслуженої нагороди

Ізраїльський письменник Амос Оз, який помер вчора в Ізраїлі на 79-му році життя - найбільш наочний тому приклад. 

Лауреат всіляких літературних премій і урядових нагород, чиї твори видані на 38 мовах в 36 країнах світу, він вважався основним претендентом на Нобелівську премію ще в 2009-му році. Але її отримала замість нього маловідома німецька письменниця Герта Мюллер, змусивши журналістів усього світу після повідомлення Шведської академії про присудження їй премії, гарячково ритися в Інтернеті, щоб для написання хоча б короткої замітки про лауреатку з'ясувати, хто це така. 

Далі практично щороку ситуація повторювалася - Оза називали в числі головних претендентів на Нобелівську премію, але її отримував інший. У підсумку він поповнив список письменників, які до нього роками перебували в такій же ситуації і померли, так і не дочекавшись прихильності шведських академіків. І цей список виглядає сьогодні, на думку багатьох, авторитетніше, ніж список тих, хто Нобелівську премію з літератури отримав. 

Цікаво, що шведські академіки ще на самій зорі вручення Нобелівських премій вирішили убезпечити себе, ввівши пункт, що шорт-лист претендентів на Нобелівську премію засекречують і оприлюднюють лише через 50 років після її вручення. Вважали, очевидно, що стільки років потому ніхто скандалів затівати не буде. Проте - затівають. 

Іноді через півстоліття виявляються ситуації, коли справа навіть не в кон'юктурі. 

Наприклад, коли на Нобелівську премію претендують два письменника, чия «вага» в літературі приблизно дорівнює, і вибір одного з них неминуче викличе скандал з боку прихильників іншого, лауреатом називають третього, який в іншій ситуації цю нагороду б не отримав. Втім, це біда всіх премій, не тільки нобелівських, і не тільки літературних.

До речі, дід Амоса Оза по матері тримав в Рівному млин. Так що - сюжет для любителів альтернативної історії - якби батьки Амоса не емігрували за п'ять років до його народження, він міг би стати українським письменником.