Квиток на бензопилу: створено інструмент нагляду за вирубкою лісів

Останнім часом Держагентство лісових ресурсів супроводжує хвиля серйозних іміджевих провалів. Лісове господарство стало сприйматися символом корупції, кожна рубка - злочином, кожна людина з сокирою - правопорушником. Такий образ призводить до експлуатації політикумом цілого комплексу популістських рішень, які безпосередньо впливають на стан в галузі. 

Найзнаменитіший - горезвісний мораторій на вивіз необробленої деревини, міра, яка вже привела до конфлікту з ЄС, і як наслідок - постійних затримок в отриманні макрофінансової допомоги.

Мабуть, щоб хоч якось виправити ситуацію, представник Держлісагентства Віктор Мельниченко, який займає посаду генерального директора лісогосподарського інноваційно-аналітичного центру, оголосив про плани відкрити електронний реєстр лісорубних квитків.

Павло Кравець, директор Національного представництва Лісової опікунської ради (FSC) в Україні, міжнародної організації, яка займається сертифікацією лісових господарств, так прокоментував lenta.UA анонсоване нововведення: 

«В даному питанні потрібно розділяти технічний аспект і комунікаційний. З технічної точки зору нічого нового у відкритому електронному реєстрі лісорубних квитків немає - це продовження загального вектора на прозорість і відкритість. Така система, наприклад, була запущена і добре працює в Румунії. 

Комунікаційний аспект проблеми для лісової галузі полягає в тому, що сектору потрібно повернути втрачену довіру суспільства. Те ж Держлісагентство має генерувати нові сенси, меседжі, показувати готовність співпрацювати з іншими структурами, громадськістю, для прийняття управлінських рішень. 

Жодна найдосконаліша система не може працювати у відриві від контексту, від виконавської дисципліни учасників, від ідеологічних установок. 

Тому відкритий реєстр тоді стане ефективним засобом підвищення довіри, коли управлінці покажуть готовність взаємодіяти з усіма учасниками дискусії».

Повідомляється, що реєстр дозволить вести облік документів, на підставі яких було видано лісорубний квиток. Все це може стати потужним інструментом для громадського контролю. Але у випадку з реєстром лісорубних квитків є і проблема інтерпретації даних. Доступ до серйозної технічної документації сам по собі вимагає достатньої кваліфікації, щоб можна було виявити порушення або підтвердити обґрунтованість рубок, оцінити їх обсяги, і ін. 

Деякі громадські організації - зокрема, «Лісова варта», зіткнувшись свого часу з даною проблемою, були змушені навіть організовувати регіональні школи для активістів, щоб вчити їх основам роботи з документацією та методами ведення лісового господарства. 

Кравець наголошує, що проблема інтерпретації даних може стати серйозною перешкодою: «Подивіться, що сталося з тієї ж« Лісовой вартою ». Передбачалося, що якісно підготовлені громадські працівники стануть опорою держструктур, будуть тісно взаємодіяти з обласними управліннями, контролюючими органами, будуть передавати матеріали про порушення туди. Вийшло ж так, що громадські інспектори стали їздити на проблемні ділянки з журналістами, показувати виявлені проблеми широко і гучно. В рядах лісових працівників стало назрівати невдоволення, громадських багато перестали розглядати, як партнерів. Необхідно рух з двох сторін, пошук компромісу. І лісничі, і громадські працівники хоча одного - охорони лісу, його відновлення, ефективного господарювання. Але якщо у них статистика щодо порушень відрізняється в десятки, сотні разів? Щось йде не так». 

В даний час Держлісагентством відкритий доступ до переліку лісорубних квитків. Пілотний проект стане лише розширеною версією такого доступу. 

Нагадаємо, що Держлісагентству підпорядковане всього 73% лісів України. Це означає, що на першому етапі не всі лісокористувачі потраплять до реєстру, і не всі рубки вдасться з його допомогою контролювати. Щоб розширити охоплення електронного реєстру на інші 27% лісів, потрібно змінити нормативну базу.

Олександр Сиротюк, Lenta.UA

Фото на заставці: УНІАН