Інтеграційний прорив, фінансовий ступор: що приніс Україні саміт Євроради

Президент Володимир Зеленський особисто не прибув учора на саміт Євроради, хоча на той момент він перебував у Європі, а саме – з не оголошеним візитом у Німеччині і цілком міг оперативно «гайнути» до Брюсселя. Газета Politico пише, що візит на саміт було скасовано, оскільки, по-перше, результат заходу для України був до кінця не зрозумілий, а по-друге, європолітики нібито всерйоз побоювалися, що між українським президентом та угорським прем'єром може відбутися «кулачна» дискусія.

Як би там не було, але нинішній господар Банкової виступив перед лідерами ЄС із відеозв'язку та закликав їх «не зрадити» віру в Європу. «Цей день увійде до історії. Добре це чи погано для нас, історія зафіксує все. Кожне слово, кожен крок, кожна дія та бездіяльність. Хто за що воював? Дуже важливо, щоб Європа сьогодні не впала у нерішучість. Ніхто не хоче, щоб Європу вважали ненадійною. Або нездатною приймати рішення, які сама підготувала», - зазначив Зе.

Читайте також: Орбан ветував 50 мільярдів євро допомоги ЄС для України

На його думку, Україна виконала свою домашню роботу для вступу: «Ми говоримо про обіцяне рішення. І я не почув жодних контраргументів, чому б нам не реалізувати план, узгоджений усією Європою. Минулого року Україна отримала чіткі рекомендації щодо того, як рухатися далі. Ми ухвалили ключові закони. Ви всі підкреслюю: всі добре знаєте, що ми виконали всі зобов'язання. 10 років тому в Україні люди здійняли прапори Євросоюзу. Для них це було символом істини, і це має бути таким. Тому я прошу вас сьогодні про одне – не зрадьте народ та його віру в Європу. Якщо ніхто не вірить у Європу, що допоможе Європейському Союзу вижити? Люди в Європі не побачать жодної користі, якщо Москва отримає пас від Брюсселя у вигляді негативу щодо України. Путін, напевно, використовує це проти вас особисто і проти всієї Європи. Не давайте йому цю першу – і єдину – перемогу за рік. Європа має перемогти, угоди мають дотримуватися, а слова мають мати значення».

Нагадаємо, у червні 2022 року 27 країн ЄС одноголосно надали Україні статус кандидата на членство в Союзі. Найближчі віхи на цьому шляху – це формальне запрошення до переговорів (Єврокомісія рекомендувала затвердити його на цьому саміті), а потім схвалення рамок переговорів – потенційно у березні-2024).

Пропозиція запросити Україну до переговорів Єврокомісія мотивувала тим, що офіційний Київ виконав шість із семи попередніх умов для початку переговорів. Угорщина це заперечувала до останнього моменту, стверджуючи, що комісія нібито навмисне занизила вимоги для нашої з вами країни. «Немає причин щось обговорювати, бо попередні умови не виконані, – заявив перед стартом саміту Орбан. – Ми від цього не відступимо». Як відомо, Зеленський і Орбан минулої неділі зустрічалися face to face у Буенос-Айресі. Український президент дещо пізніше назвав цю розмову «максимально відвертою» – у дипломатичній мові так зазвичай говорять тоді, коли між сторонами є очевидні розбіжності.

Тим часом, до старту євросаміту Київ постарався позбавити Орбана частини аргументів: 8 грудня Верховна Рада ухвалила, а президент за гарячими слідами підписав чотири «євроінтеграційні», закони – три, що розширюють повноваження, ресурси та самостійність антикорупційних органів, а також один про захист прав національних меншин, що передбачає, зокрема, відновлення навчання угорською мовою у школах Закарпаття, де компактно проживає угорська меншість.

У Будапешті при цьому заявили, що цього все одно недостатньо. Загалом, цілком очевидно, що Угорщина тупо і банально стала в позу, яку, проте, врешті-решт вдалося трохи похитнути. Так, перед офіційним початком саміту 14 грудня Шарль Мішель, який нещодавно літав у Будапешт, президент Франції Емманюель Макрон, який тиждень тому приймав Орбана в Парижі, і німецький канцлер Олаф Шольц влаштували спільний сніданок із главою угорського уряду. Потім тет-а-тет із Орбаном поспілкувалася й італійський прем'єр Джорджа Мелоні.

Крім високої дипломатії, також було зроблено ще одну спробу дати «пряник» невгамовному угорському прем'єру. Напередодні саміту Європейська комісія (ЄК) оголосила про розблокування для Угорщини 10,2 млрд. євро, заморожених близько року тому на тлі порушень Будапештом принципу верховенства закону. У Брюсселі послалися на проведені угорським урядом реформи судової системи та ухвалений цього тижня закон, який відновив право угорських суддів звертатися до Європейського суду за попереднім рішенням. Сам Віктор Орбан тим часом бив себе в груди, стверджуючи перед самітом, що жодного зв'язку між розморожуванням коштів та переговорами щодо вступу України до ЄС немає. Але результат, як кажуть, на табло.

«Європейська рада ухвалила рішення розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо ухвалення їх до Євросоюзу», - написав у соцмережі Х ключову новину за підсумками першого дня саміту голова Євроради Шарль Мішель. Крім того, він порадував і Грузію: з'ясувалося, що Тбілісі, незважаючи на віз і маленький візок різнопланових питань до тамтешньої влади, надали довгоочікуваний статус країни-кандидата на вступ до ЄС. Не пощастило лише Боснії та Герцеговині: як зазначив Шарль Мішель, лідери країн ЄС поки що не дають добро на переговори щодо приєднання республіки до блоку.

«Перемога України. Перемога усієї Європи. Перемога, яка мотивує, надихає та зміцнює», - заявив Володимир Зеленський. «27 лідерів країн ЄС сказали «так» нашому європейському майбутньому», – пораділа новинам із Брюсселя та президент Молдови Майя Санду. З привітаннями оперативно виступив також проросійський прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі, який раніше стверджував: надання кандидатського статусу «міцно зв'яже майбутнє Грузії із сім'єю європейських демократій».

У момент голосування Орбана не було в залі засідань - як виявилося, покинути приміщення вирішального моменту йому порадив німецький канцлер Олаф Шольц. Про цю цікаву подробицю розповів прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. «Ми добре подискутували, але до кінця дискусії я відчував, що дійти згоди буде складно, - сказав Рютте. - І тут Шольц запропонував Орбану: а чи ви не вважаєте за можливе, щоб ми ухвалили рішення без вашої присутності в приміщенні? За правилами так можна. Тоді виходить одностайне рішення просто без присутності Угорщини. Ось він і вийшов».

Віктор Орбан після голосування заявив, що залишається при своїй думці: Україна не готова до переговорів про вступ до ЄС, рішення про їх початок – це помилкове рішення, і Угорщина залишається бути від нього осторонь. Пізніше він наголосив: Будапешт вважає початок переговорів з Києвом «абсолютно безглуздим, ірраціональним та недоречним». "Але Угорщина вирішила, що якщо 26 країн так вирішують, то нехай йдуть своїм шляхом", - додав Орбан, пояснюючи мотиви відмови від варіанта із застосуванням права вето.

«Орбан перетворив ЄС на угорський базар, влаштувавши торги навколо стратегічних питань, що стосуються України та показуючи іншим країнам, що так, виявляється, можна. Тому ЄС має шукати рішення, яке б дозволило сформувати Європейську комісію на інших засадах. Дилема також на сьогодні – це розширення демократичних принципів управління в ЄС, розширення ролі європейського парламенту, відмова від голосування консенсусом у питаннях зовнішньої чи політики безпеки, або оподаткування. Незабаром ми побачимо вкрай спекотні дебати навколо цих питань, але, спостерігаючи за ними, маємо не забувати про ключову свою мету - повноправне членство в ЄС - і рухатися до неї step by step», - зазначив у розмові з Lenta.UA один з чинних українських послів, які працюють у країні-члені ЄС.

У свою чергу політолог Володимир Фесенко, коментуючи рішення євросаміту про старт переговорів Україною, зазначає наступне: «Є речі, які нас об'єднують. І якщо наші політичні еліти, державний апарат та громадянське суспільство разом працюють на спільний результат, ми його неодмінно досягаємо! Але це лише початок нового та складного етапу європейської інтеграції – переговори щодо вступу до ЄС. Це буде далеко не формальна процедура. Як показали зернова та транспортна криза у відносинах з деякими нашими сусідами з ЄС, нам доведеться шукати непрості компроміси, узгоджувати економічні інтереси з деякими країнами, які є нашими політичними партнерами та водночас економічними конкурентами. Проте сьогодні ми переконалися, що у Євросоюзі можуть знаходити дієві компроміси. Єдине, про що я хочу застерегти наших політиків та топ-чиновників – не давайте жодних прогнозів щодо дат нашого вступу до ЄС! Не повторюйте помилок, які були зроблені деякими вашими колегами навесні. Зосередьтеся на тому, що потрібно зробити. А зробити потрібно для нашого вступу до Євросоюзу ще багато».

Незважаючи на вельми позитивні в стратегічному плані рішення євросаміту, надійшли з Брюсселя і, м'яко кажучи, неприємні для України сигнали. Так, Угорщина заблокувала рішення щодо виділення ЄС нашій країні економічної допомоги у розмірі 50 млрд євро. Голова Європейської ради Шарль Мішель підтвердив, що лідери країн ЄС не змогли домовитись про включення допомоги Україні до бюджетного плану Євросоюзу. За його словами, проти цього виступила одна країна. Пан Мішель її не назвав, але більше ніхто не робить секрету, що це Угорщина. Тим більше, що сам Орбан написав у соцмережах таке: «Підсумки нічної зміни: вето на додаткові гроші Україні».

Очікується, що лідери країн ЄС повернуться до цього питання на зорі 2024-го. «У мене – обережний оптимізм щодо того, що ми зможемо досягти прориву, разом із Угорщиною, на початку наступного року», - зазначив з цього приводу прем'єр Нідерландів Марк Рютте.

Крім 54 млрд. економічної допомоги, Євросоюз має намір закласти в бюджет і 24 мільярди євро на військову допомогу Україні. Але поки що, як бачимо, фінансове питання в ЄС «зависло». На цьому фоні певною солодкою пігулкою може представлятися новина про те, що Сенат США вже наступного тижня, найімовірніше, проголосує на запит Білого дому за нові $60 млрд на підтримку України – традиційні різдвяні канікули тамтешніх законодавців заради цього напередодні відклали.

Повертаючись до євросамміту, слід виділити одне важливе рішення, що стосується санкцій щодо путінської Росії. Зазначимо, що ухвалення чергового санкційного пакета проти РФ зіштовхнулося з несподіваними труднощами. Пакет був заблокований Австрією, яка зажадала від офіційного Києва виключення банківської групи Raiffeisen Bank International (RBI) з українського чорного списку компаній, які «підтримують Росію». Тобто Відень вирішив піти шляхом Будапешта, який раніше приблизно такими ж методами добився від України виключення із чорного списку угорського банку OTP.

Щодо долі RBI офіційної інформації немає, проте те, що Австрія недавно зняла своє вето і, таким чином, лідери країн Євросоюзу погодили 12-й пакет санкцій проти Росії – факт. Де-юре пакет буде ухвалено найближчими днями.

Цей пакет, зазначимо, передбачає запровадження санкцій проти понад 120 фізичних та юридичних осіб за їхню роль у підриві суверенітету та територіальної цілісності України. Йдеться про представників військового, оборонного та IT-секторів РФ, а також «інших важливих економічних операторів». Також пропонуються нові заборони на імпорт та експорт, а також заходи, спрямовані на посилення стелі цін на нафту та протидію ухилянню від санкцій Євросоюзу.

Читайте також: Лідери ЄС підтримали початок переговорів щодо вступу з Україною