«Золоті гори» срібної країни: навіщо Зеленський дорогою до США заїхав до Аргентини

Хав'єр Мілей, який переміг на президентських виборах в Аргентині і називає себе анархо-капіталістом і лібертаріанцем, 10 грудня обійняв посаду під час церемонії інавгурації в Буенос-Айресі. У неділю вранці Мілей був приведений до присяги в приміщенні Національного конгресу, і президент Альберто Фернандес, який йшов з посади, поклав на нього президентську стрічку через плече. Деякі із законодавців, що зібралися, скандували слово «Свобода!».

Під час свого інавгураційного спічу Мілей заявив, що на країну чекають жорсткі заходи економії. «На жаль, я мушу вам знову сказати: грошей немає. Головне полягає в тому, що в економічних заходах немає альтернативи і немає альтернативи шоковій терапії. Ми знаємо, що у короткій перспективі ситуація погіршиться, але потім ми побачимо плоди наших зусиль», - наголосив він.

Читайте також: Зеленський провів низку важливих зустрічей у Буенос-Айресі

Хав'єра Мілея – 53-річного зірку ТікТока, музиканта, економіста та телеведучого з скуйовдженим волоссям та густим бакенбардами, гранично часто порівнюють із колишніми президентами США та Бразилії – Дональдом Трампом та Жаїром Болсонару відповідно. Таке політичне реноме він отримав через свої часом вкрай різкі висловлювання. Так, під час першої частини передвиборчої кампанії Мілей зокрема закликав «кинути хворий песо заради американського долара» і обіцяв спалити Центральний банк, щоб покінчити з «раком інфляції». 

Він також жорстко виступав проти абортів, за носіння вогнепальної зброї, мав намір розірвати зв'язки із ключовими торговими партнерами Аргентини – Китаєм та Бразилією та категорично заперечував, що причиною зміни клімату є діяльність людини. Тим часом, якраз після першого туру президентських виборів, на яких він посів друге місце, Мілей дещо «пригальмував» на ораторській трасі і постарався постати перед аргентинцями в образі більш стриманого та прагматичного політика, який орієнтується на Захід. 

До речі, ще до своєї офіційної інавгурації Мілей побував у Вашингтоні. У столиці Сполучених Штатів він пообідав із екс-президентом Біллом Клінтоном, після чого зустрівся з одним із помічників Джо Байдена з питань безпеки. Як подейкують у дипломатичних кулуарах, новообраний президент Аргентини під час своїх рандеву в США намагався здобути максимальний консультаційний багаж, оскільки перемога на виборах зовсім не означає, що вся влада опиняться в його руках. Зокрема, перед Мілеєм стоїть гостра необхідність знаходити точки дотику з іншими партіями для реалізації своєї програми в Конгресі, де його політсила знаходиться лише на третьому місці за кількістю депутатських мандатів. Втім, на вчорашніх інавгураційних заходах Хав'єр Мілей випромінював винятково непідробну радість і всіляко демонстрував упевненість у собі.

Серед іноземних гостей, котрі приїхали на церемонію інавгурації Мілея, був президент Володимир Зеленський. Це його перший візит до Латинської Америки після початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну. Мілей, зазначимо, раніше неодноразово висловлювався за підтримку нашої з вами країни, жорстко критикуючи кремлівську «спецоперацію» та її персонального організатора в особі Путіна.

Незабаром після інавгурації новообраного президента Аргентини Зеленський провів із ним зустріч тет-а-тет. Як повідомляє Офіс президента, сторони обговорили процес імплементації української «Формули миру», підготовку саміту Україна – Латинська Америка та розвиток двосторонньої співпраці у низці галузей. «Ми почули вас, ваші сигнали в парламенті та вашу особисту енергію щодо підтримки України, наших людей, які борються проти російської агресії. Сьогодні на майданах та вулицях Буенос-Айреса часто звучало слово «свобода». І це поєднує нас – Україну та Аргентину. Ми справді цінуємо свободу, ми справді її захищаємо, і ми справді готові зміцнювати свободу разом», - сказав Зе своєму аргентинському колезі.

Мілей у свою чергу не забув нагадати про раніше озвучену ініціативу щодо проведення в Аргентині конференції з досягнення миру в Україні, в якій можуть взяти участь усі країни Латинської Америки.

Сьогодні рівень інфляції в «срібній країні», як часто називають Аргентину, виражається тризначним числом, а близько 40% тамтешнього населення живуть у бідності. Тобто зрозуміло, що на фінансову допомогу воюючій Україні від цієї країни чекати не доводиться.

Проте Аргентина має багато зразків техніки, які використовуються зараз Україною, і навіть озброєна кількома російськими гелікоптерами. Вони, як кажуть у кулуарах, і є найімовірнішими «кандидатами» для надання офіційному Києву. Два вертольоти Мі-171-Е були замовлені в Росії в 2010 році за контрактом вартістю 26,5 мільйона доларів. Використовувалися ці гелікоптери з 2011 року для підтримки операцій в Антарктиці. Слід зазначити, що це єдиний зразок російської зброї у складі ЗС Аргентини.

Інша техніка – це зразки або власного виробництва, або країн НАТО часів Холодної війни. Зокрема, зараз на озброєнні країни є застарілі танки TAM (Tanque Argentino Mediano) та їхня сучасна модифікація TAM S-21. Ці бойові машини були створені з 1983 по 1995 рік на потужностях промисловості Аргентини в кооперації з Німеччиною. Розробка базується на основі німецької БМП Marder, яка зараз стоїть на озброєнні ЗСУ. Для неї спеціально розробили нову вежу з гарматою калібру 105 мм. Поруч із гарматою встановлений спарений 7,62-мм кулемет. Такий самий кулемет може бути встановлений на даху вежі як зенітний. З кожного боку вежі може бути встановлено по 4 гранатомети для стрільби димовими або осколковими гранатами. Боєкомплект складається з 50 пострілів для 105-мм гармати та 6000 набоїв до 7,62-мм кулеметів. Передача цієї техніки, як вважають військові аналітики, можлива через те, що на даний момент лише частина танків використовується збройними силами Аргентини, а значна кількість знаходиться в резерві. Щодо БМП/БТР, то тут є одразу кілька екземплярів, добре знайомих для ЗСУ. Це БТР М113, який зараз активно використовується силами оборони для доставки піхоти на нуль, евакуації, а також з метою нанесення вогневої поразки своїм 12.7-мм кулеметом. Важливо відзначити, що в наявності Аргентини таких машин налічується близько чотирьох сотень.

Якщо ж говорити про артилерію, то слід звернути увагу на італійську САУ Palmiera, яка присутня в ВС Аргентини в кількості 19 одиниць. Це власна розробка італійського ОПК на базі американської М109, яка вироблялася у 1977-1985 роках та була призначена лише для експорту. Основне озброєння – 155 мм гармата. Допоміжне – 7,62 мм або 12,7 мм кулемет на зенітній установці. Гаубиця має автоматичну систему зарядки, яка забезпечує темп стрільби в один постріл кожні 15 секунд або скорострільність у три постріли за 25 секунд.

Єдиним зразком класу бойових машин піхоти у ЗС Аргентини є БМП VCTP. Створено її німецькою компанією Thyssen-Henschel на замовлення аргентинської армії. Під час розробки за основу було прийнято шасі БМП Marder. Завод для виробництва цієї бронетехніки був побудований неподалік Буенос-Айреса і виготовив близько 270 машин, з яких 118 зараз використовуються ЗС Аргентини. Інші знаходяться в резерві або розібрані на запчастини.

Як зазначають деякі військові експерти, ППО рівня NASAMS або Patriot Аргентина не має, авіація теж знаходиться в досить жалюгідному стані. Однак для України була б досить допоміжною відмова «срібної країни» від попередніх планів закупівлі данських літаків F-16, про яку заявлялося кілька місяців тому. Ці «крила», як кажуть у кулуарах, можуть бути згодом передані Україні.

Поки що офіційно про якісь домовленості щодо «воєнки» ні у Зеленського, ні у Мілея не повідомляють. Однак як відзначило у розмові з Lenta.UA близьке до Банкового джерело, «саме збройовий кейс був ключовим компонентом у переговорному рюкзаку Володимира Зеленського».

Зазначимо, що, перебуваючи в Аргентині, нинішній гарант української Конституції безпосередньо на інавгураційних полях перекинувся кількома словами зі скандально відомим угорським прем'єром Орбаном, зустрівся з президентами трьох латиноамериканських держав – Парагваю, Уругваю та Еквадору, а також переговорив з лідером Франції фронті, роботі «зернового коридору» та перспективи переговорів щодо вступу України до ЄС на майбутньому саміті Євроради.

Візитом до Аргентини іноземне турне президента Зеленського не обмежиться і після Буенос-Айреса український президент узяв курс на Вашингтон, де у вівторок, 12 грудня, зустрінеться з Джо Байденом. «Володимир Зеленський сфокусується на забезпеченні єдності США, Європи та світу навколо підтримки України у захисті від російського терору та зміцненні міжнародного порядку, що ґрунтується на правилах та повазі до суверенітету кожної нації», - повідомляє Офіс президента.

Адміністрація американського лідера підтвердила, що Байден запросив Зеленського відвідати Білий дім. У повідомленні також сказано, що запрошення покликане «наголосити на непохитній підтримці українського народу в момент, коли Росія посилює свої атаки України за допомогою дронів і ракет». «Лідери двох країн обговорять термінові потреби України та життєву важливість продовження підтримки з боку США у цей критичний момент», - констатує Білий дім.

Минулого тижня, нагадаємо, американський Сенат не зміг затвердити новий пакет оборонної допомоги Україні на суму понад $60 млрд, оскільки республіканці в обох палатах парламенту пов'язують підтримку Києва із заходами щодо захисту південних кордонів США від нелегальної міграції.

«Республіканці готові голосувати за виділення коштів (може, у дещо зменшеному обсязі), але лише за виділення чималих грошей на облаштування кордону з Мексикою. Тому що цього хочуть виборці південних штатів, де мешкають багато шанувальників Дональда Трампа. Саме тому Білий Дім не поспішає виконувати ці шантажні вимоги республіканців, бо це за фактом робота на опонента. Яка зменшує шанси Джозефа Байдена на переобрання, які й так не надто переконливі. Але Байден уже заявив, що готовий йти на деякі поступки республіканцям. Тобто, він вважає, що підтримка демократії у світі важливіша за його другу каденцію. Тому рішення щодо підтримки від США ще попереду. Але затягується, і це неприємний факт. Чисто європейське фінансування вп'ятеро менше. Його вистачить для фінансування ЗСУ, а от на пенсії та інші соціальні виплати – ні. Відповідно, посилиться криза неплатежів за комуналку, потім розпочнуться складнощі з торгівлею. Що далі - самі розумієте. Тож без допомоги США нам не обійтися. Але є й нюанси, які говорять про унікальну українську стабільність: навіть якщо фінансування зменшиться, корупціонери від влади не постраждають. Тому що вони зараз активно переорієнтуються на відкати від будівництва оборонних споруд замість ремонту доріг та перекладання бруківки», - зазначає з цього приводу політолог Олександр Кочетков.

Читайте також: У Європі зростає тривога через військову загрозу росії та зменшення арсеналів - WSJ