Голлівудський кінокомікс «Хеллбой» виявився британським готичним хоррором

Ми вже забули, що праматір'ю історій про жахливих схожих на людину чудовиськ була британка Мері Шеллі, яка написала в 1818-му році готичний роман «Франкенштейн, або Сучасний Прометей», де професор Франкенштейн створює могутню істоту, непіддатну його контролю. Забули до того, що стали кликати Франкенштейном саме чудовисько. У Британії виник і жанр так званого «готичного роману», тобто роману жахів, який, тим не менш, дає читачеві естетичну насолоду.

Отже тільки британець Ніл Маршалл, який до цього зняв два артхаусних фільми жахів, міг перетворити американський комікс в «суто англійську історію». І не тільки тому, що дія фільму відбувається в Лондоні. Ті, хто побував в столиці Британії, оцінять в «Хеллбої» чисто лондонські колірну гамму інтер'єрів, темні дерев'яні стінні панелі, захаращеність кімнат старим мотлохом, вікторіанські меблі - все те, що так відрізняє Лондон від Нью-Йорка, якщо тільки другий не намагається наслідувати першому.

Відповідає визначенню «готичного» і, як мінімум, третина фільму, в якій з хрускотом відривають голови і кінцівки, встромляють в тіла різноманітну зброю, обов'язково показуючи, як під нею розповзаються м'язи та сухожилля і т.д. 

Сама розказана у фільмі історія теж дуже британська - таємне товариство, що збирається в лондонському клубі, чарівник Мерлін, меч Екскалібур, королева Німуе, яку король Артур колись цим мечем розрубав на шматки, а протистоять їм секретні британські служби, які взяли в союзники хлопця з пекла, який, будучи за народженням монстром, хоче жити серед людей, а не чудовиськ.

Американець, вигодуваний на коміксах і хот-догах, не зміг би зняти щось подібне. А для британця це його рідна історична атмосфера - адже не випадково Джек-Різник орудував в Лондоні, а не Нью-Йорку, Парижі чи Берліні. І союзницю Хеллбоя в цьому фільмі звуть Аліса - та сама, з задзеркалля.

У підсумку з американського коміксу вийшов фільм, на який вести маленьких дітей явно не потрібно, а от усім іншим сходити варто.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Заставне фото: Jornal