Газова гра: чи клюне Зеленський на енергетичні наживки Кремля

Близькі до Адміністрації Путіна росЗМІ опублікували пропозиції Кремля Банковій, де йдеться про теми, які при зустрічі facе to facе Путін пропонує обговорити своєму українському візаві. Всього в документі 12 пунктів, проте офіційний Київ, за словами прес-секретаря президента РФ Дмитра Пєскова ні на один ще не дав відповіді. В ОП той факт, що від Путіна «прилетів» письмовий привіт з переговорними пропозиціями не підтверджують, але і не спростовують. У Зеленського, як розповів Lenta.UA, близький до Банкової політолог, на тлі неоднозначних перипетій з відставкою спікера Разумкова зараз всіляко намагаються уникати небезпечних в репутаційному плані тим, а зустріч з лідером країни-агресора, якщо її правильно не піднести, саме такою і є. Тим часом зовсім недавно про готовність зустрітися з президентом РФ говорив особисто Зеленський, акцентуючи на тому, що оточення Путіна нібито всіляко блокує пряма розмова лідерів України і Росії - побоюючись, як висловився Зе, несподіваних результатів. На тлі цього твердження явно несподіваним є «злитий» в медіа документ, де Кремль окреслює можливий предмет розмови двох президентів. Тобто, у Путіна не тільки демонструють (або роблять вигляд) готовність до діалогу, але і ініціюють пожвавлення досі млявого переговорного процесу, що триває вже більше ніж півроку.

Нагадаємо, про доцільність розмови тет-а-тет з Путіним Зеленський заявив акурат після весняного загострення в зоні ООС, запропонувавши господареві Кремля «зустрітися в будь-якій точці українського Донбасу». У відповідь Путін заявив, що зустрічатися готовий, але в російській столиці і без наявності в порядку питань, що стосуються Криму і Донбасу: «Якщо мова йде про обговорення проблем Донбасу, то тоді в першу чергу керівництво України повинно зустрічатися з керівниками республік «ЛНР» і «ДНР», а вже потім обговорювати ці проблеми з представниками третіх країн, якої в даному випадку є Росія. Це перше. А друге - якщо мова йде про розвиток двосторонніх відносин, то, будь ласка, ми приймемо президента України в Москві в будь-який зручний для нього час».

Читайте також: Кремль підтвердив контакти з офісом Зеленського

Незважаючи на меседжі, що періодично лунають з Банкової і Кремля, про те, що підготовка до зустрічі двох лідерів нібито триває, хоч відчутних зрушень в цьому напрямі до останнього часу не спостерігалося. Втім, і зараз про них - переговорні зрушення - говорити було б перебільшенням, проте факт оприлюднення з подачі Кремля конкретного кейса, дає загальну картину реперних точок ймовірного рандеву.

Близький до Адміністрації Путіна російський «Коммерсант», констатуючи, що Москва ще кілька місяців тому надіслала до Києва список 12 потенційних рішень, які могли б затвердити два президента, оприлюднив лише чотири з них. У першому пункті йдеться про відновлення «повноцінних» дипломатичних відносин і повернення послів. Друге питання стосується зняття взаємних торгових обмежень і санкцій, а третій - відновлення транспортного сполучення між країнами. Найцікавішим у всіх сенсах є заключний четвертий пункт, де мова йде про укладання до першого грудня 2022 контрактів на поставки газу і продовження транзиту після 2024 року. Примітно, що тему необхідності продовження домовленостей про транзитні послуги української труби в контексті запуску «Nord-Stream-2» періодично піднімає вище керівництво нашої держави, однак питань про прямих газових поставках з РФ у Зеленського всіляко уникають. Тим часом деякі профільні експерти переконані, що прямі поставки блакитного палива, якщо це питання не стане предметом політичного торгу, вигідні Києву.

«Однак на даний момент, сценарій підписання нового газового контракту з РФ не реальний саме з політичних причин. Що можна зробити? Найбільш вигідний варіант - це створення в Україні глобального європейського газового хаба, функціонування якого буде для німців, голландців і австрійців економічно більш доцільним порівняно з різними «північними потоками». Тобто, мова йде про передачу всієї нашої ГТС в довгострокову концесію міждержавному консорціуму, який самостійно вирішував би з «Газпромом» всі питання, пов'язані з покупкою природного газу і його транзитом. Газовий хаб, створений за європейськими стандартами, може забезпечити європейцям прогнозованість і визначеність в частині енергетичної безпеки, наприклад, для Німеччини, як найбільшого покупця російського газу», - зазначає економічний аналітик Олексій Кущ.

На його думку, в разі створення газового хаба в України виникне відмінна можливість виграти боротьбу за допомогою конкурентних та ринкових переваг: ціни на вхід/вихід, вартості транзиту, наявності газових сховищ, гарантій ключових європейських держав і їх системних операторів газового ринку.

До речі, в четвер, 7 жовтня, на європейському газовому ринку відбулося в певній мірі знакова подія: ціни на блакитне паливо стрімко поповзли вниз. Вчорашній день вони закінчили на позначці трохи нижче $ 1 тис за тисячу кубометрів, що як і раніше багато, але майже в двоє нижче фантастичних 1900 які були на початку тижня.

Експерти «Financial» Times прийшли до висновку, що ключовим фактором, обрушивши ціни стала заява Путіна про те, що РФ варто «серйозно подумати» про збільшення пропозицій російського газу на європейському ринку і необхідності суворого дотримання всіх контрактних зобов'язань «Газпрому» щодо транзиту через територію України. За висловом господаря Кремля, сьогодні не потрібно підривати довіру до російської газової монополії і «не треба нікого ставити в скрутне становище, включно з Україною, незважаючи на всі моменти, пов'язані з російсько-українським відносинами». При цьому Путін допустив збільшення транзиту газу через нашу країну до Європи, «яка зараз гостро в ньому (газі - ред.) Потребує». Попутно, правда, російський президент підкреслив, що це дуже ризиковано, оскільки українська ГТС не ремонтувалася десятиліттями і «там в будь-який момент може щось лопнути». У свою чергу профільні українські чиновники заявляють про надійність вітчизняної газотранспортної системи і вважають, що не бажання Росії використовувати її викликано наміром надати на країну політичний тиск.

Чи можуть спекулятивні ігри Кремля якось вплинути на тарифну погоду безпосередньо в Україні? Сьогодні в нашій країні офіційно діє імпортний паритет вартості блакитного палива. Ціни всередині країни формуються за формулою - котирування на голландській біржі TTF за минулий місяць плюс доставка, податки і прибуток НАКу. Бачачи біржові «гойдалки» ще навесні уряд Шмигаля впровадив річні контракти для населення, зафіксувавши для більшості споживачів ціну до 8 гривень за куб. Вона не буде змінюватися до весни 2022 року.

Але для боржників, яких обслуговує «Нафтогаз», а таких уже більше 500 тисяч, цінник переглядають щомісяця. У вересні було 12 гривень за куб, з жовтня - 16,56 грн. Для цієї категорії ціни і далі будуть змінюватися.

Для комунальників на виробництво тепла для населення газ буде надходити по 7,42 гривні за куб. але за квотою - на рівні середнього споживання за останні три роки. Тобто якщо це споживання буде перевищено через холоди, то газ доведеться купувати вже за дуже високими цінами. А ось для виробництва тепла для бюджетних організацій в недавньому меморандумі зафіксували цінник 13,6 тисяч гривень за тисячу кубів. Але з доставкою буде під 19 тис грн., а то і більше. Тобто, саме за цими категоріями споживачів б'є газова «гарячка» в Європі.

Як заявив в ході засідання уряду в середу, 6 жовтня, глава Кабміну Денис Шмигаль, в опалювальний сезон країна увійде з 19,2 млрд кубів «і цього вистачить». Правда, тут варто зробити застереження, що потреби бізнесу, а це ще плюс десять млрд куб, в цих обсягах не враховані. При цьому зараз, згідно з офіційними даними, в українських ПГС знаходиться 18,8 млрд. кубометрів блакитного палива. У цьому сенсі не дивно, що пан Шмигаль, виносячи за дужки тарифну тему, коментуючи газову європейську лихоманку, підкреслив, що вже найближчим часом буде піднімати перед «Нафтогазом» тему оперативної розробки покрокового плану з нарощування внутрішнього видобутку. Втім, як це зробити, а головне - реалізувати без серйозних інвестиційних вливань з урахуванням декларованих НАКом мільярдних збитків - питання риторичне...

Політолог Валерій Димов в ефірі «Радіо Свобода» висловив думку, що «шантаж Путіна на ринку газу» може позначитися на позиціях української влади. «Як би не вийшло так, щоб Зеленський своєю риторикою вивів Путіна з-під відповідальності за Крим і Донбас. Уявіть, що у вас захопили одну кімнату в двокімнатній квартирі, а потім нав'язують переговори з приводу того, яким чином ви будете проходити і користуватися туалетом і кухнею. Мовляв, основне питання вже закрите, далі ми обговорюємо лише деталі, в даному випадку - енергетичні», - зазначає Димов. В якості одного з можливих сценаріїв, коли Україна потенційно могла б піти на поступки Росії, експерт бачить спробу організувати новий раунд звільнення українців і в тому числі кримчан, утримуваних в російських в'язницях. Тут, до речі, доречно нагадати, що з моменту останнього «великого обміну» між країнами пройшло вже більше двох років.

Що ж стосується оприлюднених переговорних умов Кремля, то ключовий ризик тут, мабуть, полягає в тому, що всі озвучені у Путіна питання, не вимагають ні згоди парламенту, ні побудови будь-яких інших складних компромісних конструкцій - всі вони в компетенції Банковій і цілком підконтрольного їй уряду. Тому Офіс президента, в гонитві за електоральним рейтингом «першого», як називають Зе в кулуарах, цілком може сліпо повестися на ініціативи РФ, не враховуючи завуальованих глобальних для країни наслідків зі знаком мінус.

Читайте також: Завіса: як нардепи «зливали» Разумкова