Євросвітло в кінці тунелю: як воююча Україна отримала чітку перспективу членства в ЄС

Середа, 2 березня, стала сьомим днем повномасштабної російсько-української війни. Вночі стало відомо, що путінські війська зайняли центр Херсона, а ближче до ранку «спалахнули» на південний схід від Харкова, де вже кілька днів до ряду не припиняються ракетні удари, що руйнують житлові будинки і забирають життя рядових городян.

Вчора вранці близько 8:00 ранку за будівлею тамтешньої облдержадміністрації, розташованої на площі Свободи, також завдали ракетного удару. Снаряд летів із боку Олексіївки – тобто з російських позицій. У момент вибуху на перехресті перебувало багато автомобілів і людей, десять з яких загинули на місці... Серйозно постраждала і сама адміністративна будівля. Ближче до вечора у Харкові завдали ракетного удару по житловому мікрорайону - зруйнована лікарня, є загиблі та поранені.

Читайте також: Дату обговорення заявки України на членство назвали у ЄС

У Києві, який обложений російськими окупантами, ніч минула спокійно - чи не вперше за останній тиждень не було чутно пронизливого вию сирен, що ведуть мовлення про повітряну тривогу. Проте вчора росіяни вдарили двома крилатими ракетами по київській телевежі, біля якої розташовано меморіальний комплекс «Бабин Яр». П'ятеро людей загинули, ще стільки ж отримали поранення різного ступеня важкості. Президент Зеленський незабаром після НП написав у себе в Twitter: «Навіщо 80 років повторювати «Ніколи знову», якщо коли бомба падає на Бабин Яр, світ залишається мовчазним? Ще 5 життів втрачено. Історія повторюється...".

Загалом, точковим атакам піддавався вчора ціла низка населених пунктів нашої країни і градус війни різко зріс. Поряд з цим зросла і підтримка всього світу України, яка більш ніж гідно відбиває атаки остаточно і безповоротно збожеволілого Кремля.

«Російська агресія проти України» - резолюцію з такою назвою переважною кількістю голосів затвердив учора Європарламент під час позачергового засідання, присвяченого вторгненню РФ до нашої країни. За кілька годин до голосування до євродепутатів, а це, зазначимо, 705 представників 27 країн (були присутні не всі, але більшість), через відеозв'язок виступив український президент. Спіч Зе був нетривалим, але ємним та емоційним.

«Цього ранку було трагічним для всіх нас. Дві крилаті ракети – по Харкову. Площа свободи – найбільша площа Європи... Десятки жертв. Ось така ціна волі. Ми боремося за свою землю і свою свободу, і, повірте мені, незважаючи на те, що зараз заблоковано всі великі міста нашої держави, ніхто до нашої свободи та держави не зайде. Кожна площа з сьогоднішнього дня, хоч би як вона називалася, вона називатиметься площею Свободи. У кожному місті нашої держави. Ніхто нас не зламає, ми сильні, українці. Ми маємо бажання, щоб наші діти жили. Мені здається, що це чесно. Учора 16 дітей загинули. І знову президент Путін скаже, що це якась операція, і ми б'ємо лише з військової інфраструктури. Де наші діти? На яких військових заводах вони працюють? На яких ракетах? Може, вони у танках їздять? 16 дітей ти вбив!», - наголосив глава держави, додавши при цьому, що «ми зараз боремося не лише за виживання, а й за те, щоби бути рівноправними членами Європи».

«З нами ЄС точно буде міцнішим. Без вас Україна буде самотньою. Ми вже довели свою силу, що ми, як мінімум, такі самі, як ви. Доведіть, що ви разом із нами. Доведіть, що ви нас не відпускаєте, доведіть, що ви справді європейці, і тоді життя переможе смерть, а світ – темряву», – резюмував Володимир Зеленський, якому євродепутати аплодували стоячи.

Після кількох годин дебатів, що стосуються економічних санкцій проти Росії, Європейський парламент більшістю голосів затвердив резолюцію, яка рекомендує державам-членам ЄС працювати над наданням Україні статусу кандидата на вступ. Документ схвалили 637-ма голосами. 26 людей утрималися, а 13 виступили проти.

Lenta.UA не перераховуватиме імена та прізвища пропутинської «чортової дюжини» (багато честі), відзначимо лише які держави вона представляє: Німеччина, Греція, Італія, Ірландія, Нідерланди, Португалія, Іспанія. Найбільше в цьому списку представників Греції, хоча до «чудової компашки» затесався один депутат, який представляє дружню Латвію.

Резолюція засуджує війну Росії проти України, вимагає від РФ негайно вивести усі свої війська з нашої території, а від інститутів Євросоюзу працювати над наданням офіційному Києву статусу кандидата на членство у ЄС.

Нагадаємо, 28 лютого українське владне тріо в особі президента, прем'єра та спікера Ради підписало спільну заявку на членство у Європейському союзі «європейської держави Україна». Втім, відразу обмовимося, що, незважаючи на прийняття вчорашньої резолюції, про негайний вступ не йдеться - процес забере достатньо часу. Скільки? Залежить від нас. Для вступу до ЄС є чітко виписана документально процедура і потрапити до євроклубу, минаючи її, апріорі неможливо, не адаптувавши попередньо всі стандарти, що є частиною загального права ЄС.

Йдеться про економічні та політичні правила гри, а також сфери, що стосуються демократії та боротьби з корупцією. Тому резолюція Європарламенту щодо надання Україні статусу кандидата не матиме прямих юридичних наслідків, оскільки законодавчий орган колективної Європи не має повноважень приймати жодних рішень у процесі статусу кандидата та процесу вступу до ЄС – це компетенція держав-членів.

Тож наступний етап – надання Україні статусу кандидата де-юре. Цілком можливо, що це відбудеться на саміті Євросоюзу 24-26 березня. Якщо так, то далі – «домашня робота», яку чинні члени Євросоюзу випишуть спеціально під Україну. Хоча цілком можливо, ми опинимося в «пакеті» з іншими країнами. Наприклад, останніми днями все частіше звучать голоси молдавських політиків про те, що Кишиневу «під шумок» слід також подати заявку на членство.

Ключове питання, яке сьогодні цікавить усіх, полягає в тому, коли Україна може розраховувати на повноцінну квартиру в європейському будинку? Точних дедлайн не скаже ніхто, оскільки все залежить від багатьох факторів. Позитивним моментом для нас є те, що якщо майже всі нинішні держави-кандидати запустили свої Угоди про асоціацію з ЄС у 2009-2015 роках – задовго після набуття кандидатського статусу, то українська угода набула чинності у 2017-му. Іншими словами, ми вже виконали значну частину реформ, що входять до шорт-листу вимог ЄС. Плюс до цього, в Євросоюзі сьогодні говорять про прискорений вступ України, що свідчить про те, що Київ має великі шанси проїхати в підготовчому ліфті повз відразу кілька необхідних процедурних поверхів. Це серйозно прискорить інтеграційний процес і, більше того, забезпечить фінансову – не кредитну, що важливо, підтримку необхідних реформ, від оперативності та якості проведення яких українською владою і залежить те, чи станемо ми членом Євросоюзу через два роки чи через десять. Тобто статус кандидата в члени ЄС – це квиток до європоїзда, який вимагає максимальних зусиль на кожній реформаторській «зупинці».

Читайте також: Путіна позбавили почесного чорного поясу тхеквондо