Екранізація роману Агати Крісті "Смерть на Нілі" успішно стартувала у прокаті

У поверхневого спостерігача може скластися враження, що Кеннет Брана пече свої стрічки як пиріжки - його "Белфаст" перебуває у списку найімовірніших претендентів на "Оскара" за найкращий фільм, а у світовий прокат вийшла "Смерть на Нілі". Але насправді ця екранізація роману Агати Крісті була готова до виходу на екрани вже давно – але прем'єра була перенесена через пандемію коронавірусу. Зараз вона нарешті відбулася - і за перший вікенд принесла $33,5 млн. при бюджеті $90 млн.

Роман з'явився на світ у 1937-му році і став одним із найпопулярніших у Агати Крісті, яка застосувала в ньому кілька своїх коронних прийомів (у тому числі - пошуки вбивці у невеликому замкнутому співтоваристві, зібраному в одному місці) плюс східну екзотику та «розкішне життя». Усім цим, мінус східна екзотика, «Смерть на Нілі» дуже нагадує роман Агати Крісті «Вбивство у Східному експресі», написаний нею трьома роками раніше.

Тож не дивно, що Кеннет Брана, який повторно екранізував у 2017-му році «Вбивство у Східному експресі» (успішно з фінансової точки зору - понад $350 млн. при бюджеті $50 млн. - і досить посередньо з художньої), тепер зробив те саме зі «Смертью на Нілі», за якою було поставлено, як мінімум, два однойменні фільми. Перший – у 1978-му році із зірковим складом, від великої Бетт Девіс, якій тоді було 70 років, до 27-річної Олівії Хассі, Джульєтти з гучної на початку 70-х років серед українських глядачів екранізації Шекспіра. Другий – телефільм 2008 року, про який особливо сказати нічого.

Ми свого часу вже порівнювали «Вбивство у Східному експресі» 2017-го року із класичною екранізацією 1974-го року класиком (пардон за тавтологію, але тут без неї не обійтися) американського кіно Сідні Люметом, не на користь Брани, і вдруге повторювати той самий прийом не хочеться. Скажімо так - якщо глядачеві подобаються красиві  кінозірки та помпезна розкіш на екрані, то нова "Смерть на Нілі" якраз для нього.

Звичайно, для тих давніх шанувальників Агати Крісті, хто почав читати її ще в 70-ті роки (або, в оригіналі, ще раніше), може викликати питання сам Брана в ролі Еркюля Пуаро, схожий на свій літературний прообраз хіба що вусами. Але Брану це ніколи не бентежило - судячи з того, що він у 1996 році зіграв навіть Гамлета в однойменному фільмі (треба сказати чесно - довгому і занудному). І тут, до речі, мав рацію, оскільки у Шекспіра про Гамлета кажуть, що він "товстий і задихливий".

Фото: Facebook