Цього дня у 1887 році народився знаменитий детектив Шерлок Холмс

Звичайно, хтось може сказати, що Шерлок Холмс "народився" раніше, коли в уяві Артура Конан Дойля ще туманно виник цей образ. Але на це можна заперечити, що таке "виникнення образу" можна швидше порівняти з зачаттям, а майбутню дитину потрібно ще виносити і народити на світ. і якщо продовжувати це порівняння до кінця, то головний літературний урок цієї історії починається з того, що вже через кілька років після народження свого головного героя Артур Конан Дойл його вбив, використавши для цього зловісного доктора Моріарті.

Справа в тому, що сам Холмс та його дедуктивний метод набридли письменникові гірше за гірку редьку, тим більше, що він вважав своїм справжнім покликанням історичні романи, які писав серйозно та ретельно опрацьовуючи матеріал. Проте обурення читачів було настільки буремним, а грошова спокуса настільки велика (оповідання про Холмса на той час, на відміну їх дебюту - дуже добре оплачувалися), що детектива довелося оживити. А обіцяний на початку статті головний літературний урок цієї історії полягає в тому, що останні розповіді про Холмса, написані, образно висловлюючись, з-під палиці, не гірші за перші. Саме це називається у письменницькому середовищі професіоналізмом.

Більше того, сьогодні, коли Шерлоку Холмсу вже 136 років, він продовжує переживати у такому солідному віці бурхливий ренесанс у кіно та на телебаченні. І вже, звичайно, завдяки не своєму дедуктивному методу, а тому ексцентричному заряду, який вклав у нього його творець. Причому заслуга самого Конан Дойла тут часткова: таким був сам спосіб життя мешканця Лондона середньго класу кінця 19-го століття. Точніше сказати – таким, як він бачиться з сьогоднішнього дня.

Візьмемо не найприємніший приклад – Холмс іноді користується для натхнення, скажімо так, забороненою речовиною. Але тоді ця речовина взагалі вважалася ліками від кашлю та продавалася в аптеках. Зате через сто років творці американського серіалу про Холмса "Елементарно" зробили його наркоманом, що вилікувався (хоч і не до кінця). А після виходу у світ "Елементарно" серіали, в яких детективи, професіонали та любителі, ходять на збори "анонімних алкоголіків" пішли буквально косяком.

Ще приклад. Холмс не знає простих речей, які знав тоді будь-яка людина, яка закінчила школу, натомість найкраще на світі розбирається в сортах попелу від сигар та зразках ґрунту в Лондоні та його околицях, бо це необхідно йому як детективу. Хіба це не схоже на сьогоднішніх бізнес-геніїв Силіконової долини, які заробили мільярди доларів на винаходах, у принципах роботи яких звичайні люди зовсім не розуміються?

Після Конан Дойла багато відомих авторів детективів інстинктивно чи свідомо намагалися скопіювати його прийоми успіху. Наприклад, у Агати Крісті її Еркюль Пуаро зовні ще навіть більш ексцентричний, ніж Холмс. Як, втім, і в іншого знаменитого автора Рекса Стаута його детектив Ніро Вульф, який взагалі не виходить з дому, займаючись своїми орхідеями – усією роботою на вулиці займається Арчі Гудвін.

Тут, до речі, Стаут використав ще одне важливе відкриття Конан Дойла, яке ми назвемо "принцип танго". Адже, як каже відома приказка, "танго не танцюють поодинці". Так і Холмс існує на сторінках Конан Дойла насамперед у нерозривному дуеті з доктором Ватсоном. І це, до речі, дуже добре відчули творці найпопулярніших сучасних фільмів та серіалів про Холмса, різко збільшивши роль у цьому дуеті доктора Ватсона.

(Заради точності відзначимо, що у Еркюля Пуаро свого Ватсона немає. Але, з іншого боку, Агата Крісті, щоб уникнути втоми читача від одного образу, придумала ще й міс Марпл, а це також відлуння літературного відкриття Конан Дойла. З іншого боку історики літератури відзначать, що такого роду дует є ще у Едгара По, у якого Конан Дойл багато що запозичив, включаючи детектива-інтелектуала. Але в результаті популярність небагатьох детективних оповідань По і конан-дойлівськго циклу про Шерлока Холмса сьогодні неспівставна).

Цей список запозичень можна продовжувати довго аж до розмірів монографії, не меншої, ніж у Холмса про сигарний попіл, але ми обмежимося зауваженням, що жодному з послідовників Конан Дойла. серед яких були видатні  автори, все-таки не вдалося створити настільки цілісний і разом з тим образ, що допускає стільки варіацій, як Холмс. І як це вдалося Конан Дойлу, що, як було сказано вище, взагалі не ставився до творів про лондонського детектива та його друга лікаря всерйоз - і є справжній секрет.

Фото: Pinterest