Чим небезпечна війна з військовими: як Банкова загнала себе у пастку

Британська розвідка розглядає нинішню ситуацію на фронті як застій і пише, що великий прорив армії РФ малоймовірний. За даними Лондона, окупанти продовжують локальні наступи відразу на кількох напрямках, але окремі атаки рідко перевищують чисельність взводу. З цього можна вивести припущення, що Росія, можливо, не має планів на найближчий час щодо великомасштабних наступальних операцій стратегічного рівня. Якщо так, то основна мета рашистів на даному етапі - виснаження ЗСУ, які і так зазнають низки труднощів: з особовим складом, зброєю та допомогою союзників.

Тим часом військовий оглядач Bild Юліан Ріпке пише, що західна військова техніка, передана Україні, виходить з ладу через тривале використання. «Справа не лише у нестачі 155- та 152-мм артилерійських снарядів – практично нічого вже не працює. Західні самохідні гаубиці створені не для справжньої тривалої війни, а лише для коротких місій», - констатує Репке з посиланням на свої джерела в керівництві західних розвідструктур.

Читайте також: Путін втратив Україну назавжди, - генсек НАТО

Власне так він прокоментував недавній меседж заступника міністра оборони Івана Гаврилюка про те, що Київ вирішив компенсувати дефіцит артилерійських снарядів виробництвом дронів. Нагадаємо, днями в інтерв'ю ВВС генерал Гаврилюк зазначив буквально таке: «Щодо боєприпасів до артилерії, то це питання виникатиме і надалі. Тому в Україні було ухвалено рішення вирішувати ці питання шляхом створення потужного виробництва БПЛА».

У цьому контексті слід зазначити, що згідно з даними військових пабліків, під Авдіївкою, а також на інших «гарячих» напрямках ЗСУ вже зараз намагаються компенсувати нестачу снарядів безпілотниками. Причина? Виробництво снарядів зараз уперлося у стелю по всьому світу, а їхнє масове виробництво в Україні запустити за формулою «одразу й багато», дуже важко. А ось безпілотники, за словами експертів, робити куди простіше, саме тому цілком можливою є стратегія заміни снарядів дронами. До речі, під час своєї підсумкової прес-конференції президент Зеленський заявив, що Україна наступного року зробить мільйон дронів, а Мінстатегпром недавно уточнив, що йдеться про FPV-дрони. За даними відомства, у грудні їхнє виробництво досягло 50 тисяч одиниць на місяць, тобто на рік виходить 600 тисяч штук. Додатково у 2024-му, як очікується, буде можливість виробляти понад 10 тисяч ударних дронів середньої дальності та понад тисячу дронів з дальністю понад 1000 кілометрів.

Максимально нарощувати виробництво зброї – це на сьогодні одна із ключових порад західних союзників України. За даними військового аналітика Сергія Грабського, з початку путінської «спецоперації» вітчизняне виробництво забезпечило близько 20% потреб ЗСУ і зараз ці показники намагаються нарощувати. Рашисти також активно нарощують виробництво дронів і на даний момент майже на всіх фронтах у них у цьому виді зброї велика перевага. Що українські військові називають однією із головних проблем.

До речі, якщо говорити про військові проблеми, то деякі з них, що стосуються стратегічних моментів, політичне керівництво країни намагається «повісити» на військових. Так, президент Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів, двічі згадав у цьому контексті головкома ЗСУ. Перший раз – під час розмов про мобілізацію (що від Генштабу немає предметних обґрунтувань посилення призову та даних щодо ротації підрозділів). Вдруге – на тему гарантій безпеки Україні від Заходу. Зокрема, за словами нинішнього господаря Банкової, цей процес рухається повільно з вини України, яка не подала свого бачення військового компонента гарантій. Президент каже, що "м'яч на нашому боці". Тобто Зе таким чином недвозначно дає зрозуміти, що цю частину зобов'язань не виконує військове керівництво. Також чинний глава держави кілька разів повторив тезу про те, що чекає від Залужного «конкретних результатів».

Тим часом, усілякі «наїзди» на головкома і, тим більше, чутки про його ймовірну відставку, не знаходять відгуку у суспільстві. Переважна більшість українців виступають проти усунення Валерія Залужного з посади. Це показали оприлюднені у середу, 20 грудня, результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Згідно з дослідженням, проведеним 4-10 грудня, генералу Залужному довіряють 92% опитаних, начальнику Головного управління розвідки Кирилу Буданову – 60%, командувачу сухопутних військ Олександру Сирському – 33%. Раніше, 18 грудня, той же КМІС публікував результати опитування, яке зафіксувало зниження довіри до президента Володимира Зеленського: з 84% у грудні 2022 року до 62% зараз.

Нове дослідження також показало: більшість наших із вами співвітчизників негативно поставилися б до відставки головкома ЗСУ. Таких виявилося 72%, а тих, хто б схвалив подібне рішення керівництва країни, лише 2%. При цьому 43% опитаних вірять у наявність розбіжностей між Зеленським та Залужним.

«Як відомо, зараз найвищі рейтинги Збройних Сил України, які сприймаються нашими громадянами як головний наш захисник. А Залужний сприймається як символ ЗСУ. До того ж, ще 2022 року відбулася певна його міфологізація у цій ролі. Цей феномен, напевно, ще буде предметом досліджень. Люди персоніфікують політику, те саме сталося і з ЗСУ, тим більше в умовах війни. Напевно далася взнаки і особиста харизма Залужного (для тих, хто стикався з ним особисто), і, особливо, наліт якоїсь таємничості навколо нього. Хоч як це парадоксально, але інформаційна закритість також зіграла на користь Залужного. Країна потребувала героїв, символічних постатей наших захисників. Пам'ятаєте міфологічну фігуру «Примари Києва», який мало не поодинці захищав небо столиці від російських повітряних атак? Так от, така собі міфологізація відбулася і щодо Залужного. Її зміцненню сприяли воєнні успіхи 2022 року. Але у випадку з Залужним йшлося про реальну людину, та ще й керівника ЗСУ», - зазначає політолог Володимир Фесенко.

«Треба розуміти, що рейтинги ЗСУ та Залужного залишаються високими саме внаслідок війни. Це довіра до наших захисників та персоніфікованого символу ЗСУ. Війна триває. І в умовах війни це не політичний показник, а скоріше екзистенційне ставлення. Проблема, однак, полягає в тому, що зараз мало просто довіряти Збройним Силам. Їм треба допомагати! І прямо - на фронті, і хоча б посильно - в тилу. А тим, хто бравує своєю недовірою до інших державних інституцій, треба розуміти, що це не виправдання для усунення спільних зусиль щодо захисту своєї країни. Військові загрози для України не лише не зникли, вони посилились. І майбутнє країни залежить не лише від Залужного та Зеленського, і не лише від героїчних дій наших бійців на фронті, а й від решти громадян України», - підсумовує Фесенко.

Однак як би там не було, свіже опитування КМІСу наочно демонструє: генерал Залужний сьогодні – значна державна величина, з якою Банковій, як не крути, доведеться рахуватися навіть через не хочу. В іншому випадку, це загрожує цілою низкою різнопланових проблем, починаючи від негативної фронтової погоди, закінчуючи суспільними «гойдалками».

Читайте також: У Міноборони анонсували посилення мобілізації