Допомога – на канікулах: чому провідні союзники не поспішають із підтримкою України

У середу, 20 грудня, демократи та республіканці в Сенаті США випустили спільну заяву, в якій серед іншого йдеться про те, що питання допомоги Україні переноситься на наступний рік. Цей документ підписали глава демократичної більшості Чак Шумер та республіканської меншини Мітч Макконел.

«Поки переговорники вирішують питання, що залишилися, ми сподіваємося, що їхні зусилля дозволять Сенату вжити швидких заходів щодо додаткового документу з національної безпеки на початку нового року. У час, що залишився цього року, переговорники в Сенаті і адміністрації продовжуватимуть сумлінно працювати над завершенням своєї угоди. Ми сповнені рішучості задовольнити потреби на південному кордоні та допомогти союзникам та партнерам протистояти серйозним загрозам в Ізраїлі, Україні та Індо-Тихоокеанському регіоні», - наголошується в заяві.

Читайте також: У Білому домі припустили, коли сенат може схвалити допомогу Україні

Нагадаємо, в Сенаті обговорюють компромісну угоду, за якою президент Джо Байден йде на посилення контролю міграції через мексиканський кордон, а республіканці розблокують фінансову допомогу Україні. При цьому цю угоду ще має «освятити» за допомогою відповідного голосування Палата представників, де в республіканців більшість, і настрої серед них радикальніші щодо мігрантів. Але в будь-якому випадку, зрозуміло, що питання вже точно підійметься наступного року, і чи встигнуть його вирішити американські законодавці в січні - ще велике питання. Примітно, що і Євросоюз лише 1 лютого 2024 року збереться для вирішення питання щодо фінансування нашої з вами країни – там спробують знову проголосувати за 50-мільярдний пакет, який цього тижня заблокувала Угорщина.

Гальмування допомоги від США та Європи змушує союзників України замислюватися над тим, у що вони відмовлялися вірити з перших днів російського вторгнення: Володимир Путін може перемогти. Про це пише американське видання Bloomberg. «Оскільки понад $110 мільярдів допомоги застрягли у політичних суперечках у Вашингтоні та Брюсселі, все гостріше постає питання, як довго Київ зможе стримувати російські сили. Окрім потенційно катастрофічних наслідків для України, європейські союзники починають також замислюватися над тим, як на світ може вплинути невдача НАТО у найбільшому конфлікті в Європі з часів Другої світової війни. За інформацією інформованих джерел, вони розглядають небезпеку, яку Росія у разі перемоги становитиме для східних членів Альянсу», - пише Bloomberg.

«Чиновники, які підтримують Україну як у ЄС, так і в США, кажуть, що допомогу у тій чи іншій формі, швидше за все, затвердять на початку наступного року – але це навряд чи призведе до значного прориву на полі бою. У країнах Балтії чиновники вже говорять людям готуватися до наступної війни, оскільки сили Путіна, мабуть, не будуть знищені в Україні. Обговорення змістилося з «якщо» Росія нападе – до конкретних дій щодо підготовки до цієї колись немислимої перспективи. Незважаючи на публічні запевнення Байдена, зростає занепокоєння тим, чи справді США та інші союзники ризикуватимуть своїми військами, щоб захистити крихітні країни, які колись були частиною Радянського Союзу», - наголошує Bloomberg.

"Росія не боїться НАТО", - сказав головнокомандувач військовими силами Естонії Мартін Герем в інтерв'ю місцевій телестанції і додав, що російські військові можуть бути готові атакувати НАТО протягом року після завершення конфлікту в Україні. Інші західні офіційні особи кажуть, що Путіну, ймовірно, знадобиться принаймні кілька років, щоб компенсувати величезні втрати, які його військові зазнали в Україні, не говорячи вже про те, щоб загрожувати більш боєздатним силам НАТО. Але впевненість у тому, що вторгнення буде «стратегічною поразкою» для російського лідера, зникла – у деяких колах зростає відчуття того, що ставка Путіна на те, що він зможе переграти США та їхніх союзників, може бути правильною», - констатує видання.

Bloomberg посилається на неназваного західного чиновника, який зазначив, що перемога Росії спровокує потік біженців до ЄС, що посилить тиск на ці країни та загострить напругу між членами союзу. За його словами, український опір перейде до партизанської тактики, що посилить нестабільність на східному кордоні Євросоюзу. «В результаті деякі європейські країни можуть захотіти зміцнити свої зв'язки з Москвою або Пекіном, щоб уникнути необхідності занадто покладатися на «ненадійні США», - підсумовує Bloomberg.

Розвиваючи цю тему в одному зі своїх звітів, Інститут вивчення війни (ISW) констатує, що оскільки російські сили потенційно будуть знаходитися набагато ближче до кордонів Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії, а Крим дає Кремлю домінантну позицію у Чорному морі, США мають зробити значні інвестиції у свої європейські сили, щоб забезпечити надійний стримувальний фактор.

«США доведеться розгорнути значну частину своїх сухопутних сил, а також велику кількість літаків-невидимок. Враховуючи обмеження американського виробництва, це може змусити Білий дім обирати між збереженням достатніх сил в Азії для захисту Тайваню від потенційного удару Китаю та стримуванням нападу Росії на НАТО. Все це триватиме доти, доки існуватиме російська загроза - потенційно нескінченно», - зазначають аналітики ISW.

На офіційному рівні союзники настільки далеко наперед не забігають і, більше того, максимально намагаються не насичувати прогнозну картину чорними тонами. «ЄС надав Україні в сукупності набагато більшу допомогу, ніж США. Ми залишаємося непохитними у своїй відданості Україні і підтримуватимемо її боротьбу за свободу та суверенітет», - заявив недавно голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель. Він закликав «засукати рукави», щоб не дозволити Путіну перемогти в Україні, інакше «європейський проект може бути безповоротно пошкоджений».

Впевненість у тому, що Євросоюз «найближчим часом» виділить кошти Києву, висловив у ході своєї підсумкової прес-конференції президент Володимир Зеленський. У разі провалу виділення пакету 50 мільярдів євро "знайдуться інші механізми" допомоги, - додав нинішній господар Банкової. Говорячи про допомогу США, Зеленський заявив, що "Америка нас не зрадить" і також допомогу виділить. Окремо чинний гарант української Конституції прокоментував питання про перспективи американської допомоги Україні у разі зміни керівництва у Білому домі: «Трамп матиме точно іншу політику, він інша людина, якщо він стане президентом США, але не нам обирати. Ми маємо здорово дивитися на те, що лідер впливає на суспільство. Але якщо політика Трампа буде дуже економною, це сильно вплине на перебіг війни в Україні. І на це може відреагувати весь світ».

Тут дуже важливо відзначити, що навколо фігури Трампа зараз розгортається політичний трилер. Днями Верховний суд Колорадо чотирма голосами «за» та трьома «проти» усунув його від участі у виборах у цьому штаті. Таким чином було скасовано рішення окружного судді, який раніше не побачив підстав для недопуску екс-президента до гонки за крісло глави США. Судді розглядали події 6 січня 2021 року (штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа, які не погодилися з його поразкою на виборах) у контексті 14-ї поправки до Конституції, яка забороняє обіймати виборні посади тим, хто взяв участь у заколоті чи повстанні проти Сполучених Штатів.

Окружний суддя ухвалив: записане у поправці становище спочатку було спрямоване проти сепаратистів часів Громадянської війни і не може поширюватися на Дональда Трампа. До слова, близько двох десятків схожих рішень було винесено суддями інших штатів. Однак у традиційно демократичному Колорадо справа пішла вище, і Верховний суд штату ухвалив інше рішення. При цьому тамтешні служителі Феміди визнали, що «ступають на незвідану територію» і зупинили дію своєї ухвали до 4 січня 2024 року. Тобто Дональду Трампу дали час на подання апеляції.

Тепер слово за Верховним судом США, де переважають судді-консерватори, деякі з яких були висунуті Дональдом Трампом. Тож, як прогнозують американські аналітики, у демократів шансів на перемогу замало. При цьому ймовірно, що судові дебати не завершаться до 5 березня, коли в Колорадо пройдуть республіканські праймерізи. Тобто Трамп таки зможе безперешкодно в них взяти участь. Більше того, як зазначають багато американських експертів, усі ці «розбірки» в результаті можуть принести Трампу бонус до рейтингу, оскільки ще більше згуртують республіканців навколо екс-президента.

У цьому контексті слід зазначити, що на сьогоднішній день колишній президент США - беззаперечний лідер внутрішньопартійних республіканських перегонів. Його підтримують 63% респондентів, тоді як губернатора Флориди Рона Десантіса, який займає друге місце, - лише 12%.

При цьому дуже і дуже показово, що саме після оголошення про рішення Верховного суду Колорадо пан Десантіс виступив на підтримку екс-президента. «Ліві посилаються на демократію, щоб виправдати використання влади, навіть якщо це означає зловживання судовою системою для виключення кандидата з виборчих бюлетенів на хибних юридичних підставах. Верховний суд має повернути це рішення назад», - написав він на своїй сторінці в соцмережі X. Інший кандидат - Вівек Рамасвамі - взагалі пообіцяв відмовитися від участі у виборах, якщо Дональда Трампа не повернуть до бюлетеня, а впливовий сенатор-республіканець Ліндсі Грем рішення суду «нікчемним», висловив переконання, що це лише підвищить рейтинги 45-го президента.

Тим часом за зростанням популярності Трампа вже давно занепокоєно стежать у партійному таборі демократів. Єдине, де зараз їхній лідер Джо Байден випереджає Трампа – це змагання за те, хто є найнепопулярнішим президентом в історії США. І за підсумками останнього тижня Джо Байден схоже вирвав цю перемогу у свого попередника. Так, на 1064-й день президентства із середнім рейтингом на рівні 38,9% пан Байден став найпопулярнішим американським лідером за всю історію спостережень, починаючи з Гаррі Трумена (1945–1953 роки). Для порівняння: у Дональда Трампа на цей момент середній рейтинг становив 43,1%, у Барака Обами – 46,1%, у Джорджа Буша-молодшого – 54,9%. Це випливає з даних національного агрегатора рейтингів FiveThirtyEight.

Причому ситуація може стати ще сумнішою для чинного президента США, оскільки більшість опитувань, які вийшли за останні кілька днів, фіксують тренд на зниження. Так, якщо місяцем раніше авторитетний Університет Монмут стверджував, що нинішнього господаря Білого дому підтримують 38% респондентів, то результати соцдослідження від 18 грудня демонструють зниження рейтингу на чотири відсоткові пункти. Зазначимо, що це найнижчий показник із того моменту, як пан Байден обійняв пост президента в січні 2021 року, коли його підтримувало 54% американців. Сам Джо Байден на публіці зберігає спокій, називаючи соцопитування "фейковими". Однак, за даними джерел американських ЗМІ, насправді президент глибоко розчарований тим, що поступається Трампу, і вимагає від своєї команди «щось із цим зробити».

Саме від того, яку позицію займе згодом глава Білого дому і залежить подальша допомога Україні, переконані експерти. «Практично щодня доводиться відповідати на питання про те, як там з допомогою США для України, коли саме рішення буде: сьогодні, завтра, до чи після Різдва? Однак треба розуміти, що справа тепер уже не в датах, а в тому, чи взагалі буде допомога в достатніх обсягах, чи ні. А це залежить передусім від вибору чинної адміністрацією США стратегії на наступний рік. І ключ до рішучих дій та корекції стратегії та тактики, якої наші партнери дотримуються – не в американському Конгресі, а у Білому Домі. Дуже сподіваюся, що мудрий Джозеф Байден більше прислухатиметься до стратегічних радників із національної безпеки, а не до тактично орієнтованих політтехнологів виборчої кампанії», - зазначає з цього приводу екс-посол нашої країни в США, а нині голова правління Українського кризового медіа-центру Валерій Чалий.

Читайте також: США звернулися до Японії за боєприпасами для ЗРК Patriot для України - WP