Байден заявив, що Путін за Україну «відповів»

У четвер, 3 березня, президент Сполучених Штатів Америки Джозеф Байден написав на своїй сторінці в Twitter, що Путін, який "розраховував, що Захід і НАТО не дадуть відповіді, все ж таки отримав її". Про це повідомляє агентство УНН.

"Ми протиставили російській брехні правду", - сказав Байден.

Читайте також: В Україні оголосили настання форс-мажору

В оригіналі повідомлення наводиться англійське слово counter, яке має низку синонімічних відтінків під час перекладу. Як, наприклад, «підсумувати», «підвести риску». А також значення «підрахунку», «визначення міри», певною мірою, «зважування». При перекладі з таким значенням фраза набуває іншого змісту:

 «Ми зважили на чашах терезів всю сукупну брехню Росії правдою».

"Путін" думав, що Захід і НАТО не дадуть відповіді - і він думав, що розділить нас вдома. Він помилився", - сказав Байден.

На думку лідера США, Путін не був готовий до таких серйозних санкцій з боку Заходу та НАТО, і зазначив, що витратив багато часу на об'єднання лідерів Європейських країн через Україну для цього.

"Я витратив незліченну кількість годин, об'єднуючи наших європейських союзників. Ми протистояли російській брехні правдою. І тепер вільний світ тримає його відповідальним", - йдеться у замітці.

"І тепер вільний світ тримає його відповідальним".

Нагадаємо, 26 лютого – на третій день вторгнення Росії в Україну – президент США Джо Байден доручив виділити Україні військову допомогу на 600 млн доларів.

25 лютого Білий дім повідомив Конгресу, що йому знадобиться приблизно 6,4 мільярда доларів нового фінансування. Гроші планувалося направити на допомогу Україні, підтримку інших східноєвропейських країн та на посилення Пентагону.

27 лютого було ухвалено рішення про відключення Росії від SWIFT.

Історія збройного конфлікту всередині України 2014–2022. Довідка Lenta.UA:

• 21 листопада 2013 року в Україні через відмову тодішньої української влади підписати Угоду про асоціацію з ЄС розпочався Євромайдан, який закінчився наприкінці лютого 2014 року втечею президента Віктора Януковича та його оточення.
• 1 березня 2014 року Путін ввів війська Росії в Автономну Республіку Крим.
• 16 березня 2014 року відбувся референдум про приєднання Криму до Росії.
• 18 березня 2014 року Росія анексувала АРК.
• У березні 2014 року США та ЄС запровадили санкції проти РФ через Крим, які продовжуються кожні півроку.
• Збройний конфлікт на Донбасі триває із квітня 2014 року після російської окупації Криму. Україна та Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть бути хіба що російські «добровольці».
• За даними ООН на липень 2021 року , внаслідок війни на Донбасі загинули 42 500-44 500 людей. За іншими даними, - поламаних доль, загублених життів за останні вісім років війни майже мільйон.
• Конфліктуючі сторони двічі укладали мирні угоди Мінськ-1 (5 вересня 2014 року) та Мінськ-2 (12 лютого 2015 року). З того часу найбільша гаряча фаза конфлікту завершилася, Однак війна перейшла при цьому в розряд хронічних гібридних конфліктів низької інтенсивності (LIC - low intensity conflicts) з періодичними загостреннями та неминучими втратами як з обох боків, так і серед цивільного населення.
• 17 квітня 2014 року в Женеві відбулися переговори держсекретаря США Джона Керрі, єврокомісара Кетрін Ештон, в.о. глави МЗС України Андрія Дещиці та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. За їхніми підсумками було зроблено спільну заяву. У ній сторони домовилися провести деескалацію конфліктної ситуації на сході України. Комплекс заходів включав роззброєння НЗФ, амністію для учасників протестів, окрім військових злочинів, участь СММ ОБСЄ, здійснення широкого загальнонаціонального діалогу, який враховуватиме інтереси всіх регіонів та політичних сил України.
• 7 квітня 2014 року – за десять днів до зустрічі в Женеві – Олександр Турчинов, який виконував обов'язки президента України з 22 лютого 2014 року, ухвалив рішення про початок АТО у східних областях. Для цього він заявив про залучення армії.
• 11 травня 2014 року на території Донецької та Луганської областей відбулися референдуми з волевиявленням місцевих жителів, які побажали жити у незалежних "Л/ДНР".
• 6 червня 2014 року з нагоди 70-ї річниці висадки союзників (1944) у Шато-де-Бенувіль у Нормандії (Франція) відбулася перша зустріч у «нормандському форматі». У переговорах взяли участь глави чотирьох держав – України, Німеччини, Франції та Росії – Петро Порошенко, Ангела Меркель, Франсуа Олланд та Володимир Путін.
• 17 липня 2014 року пасажирський Boeing-777 "Малайзійських авіаліній", який виконував рейс MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий на тимчасово окупованій частині Донецької області. На борту лайнера перебували 283 пасажири та 15 членів екіпажу, усі вони загинули. Міжнародна слідча група дійшла висновку, що літак був збитий із зенітно-ракетного комплексу "Бук", що належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО російських збройних сил, дислокованій у Курську. 19 червня 2019 року було названо чотирьох обвинувачених.
• 5 вересня 2014 року під егідою тристоронньої комісії Україна-ОБСЄ-Росія у Мінську в будівлі «Президент-готелю» було підписано перші Мінські угоди про перемир'я на сході України. Їх підписали з боку України - колишній президент Леонід Кучма, який мав мандат від керівництва країни, з боку ОБСЄ - швейцарський дипломат Хайді Тальявіні, з боку "ЛНР" та "ДНР" - їх голови Ігор Плотницький та Олександр Захарченко.

Читайте також: Зеленський запропонував Папу Римського у посередники для переговорів із Путіним

• 19 вересня 2014 року було підписано меморандум, що передбачає закріплення домовленостей про двостороннє припинення застосування зброї: відведення важкого озброєння (калібром понад 100 мм) на 15 км від лінії зіткнення сторін станом на дату підписання меморандуму та формування тим самим зони безпеки авіації та БПЛА та на встановлення мінно-вибухових загороджень у цій зоні безпеки.
• 12 лютого 2015 року за підсумками переговорів лідерів України, Росії, Франції та Німеччини були підписані другі Мінські угоди. Документ передбачав припинення вогню, відведення військ, статус Донбасу та відновлення контролю української армії над кордоном із Росією.
• 2 жовтня 2015 року колишній глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр запропонував порядок набуття чинності законом про надання ОРДО та ОРЛО особливого статусу.
• 9 грудня 2019 року у Парижі відбулися переговори "нормандської четвірки". За підсумками Паризького саміту було випущено комюніке, у якому стверджувалося, що Мінські домовленості продовжують служити основою «нормандського формату», держави-учасниці якого віддані їхній повній імплементації.
• 24 лютого 2022 року президент РФ Володимир Путін оголосив, що починає спецоперацію в Україні та вводить російські війська на Донбас. Це сталося після того, як лідери "ДНР" і "ЛНР" звернулися до Путіна за військовою допомогою для встановлення контролю над Донецькою та Луганською областями в адміністративних кордонах станом на день проведення референдуму 11 травня 2014 року.
• Володимир Зеленський оголосив про воєнний стан в Україні.
• 24 лютого о 05:00 у межах Луганської, Сумської, Харківської, Чернігівської та Житомирської областей на прикордонні підрозділи, прикордонні наряди та пункти пропуску велися атаки Збройних сил Російської Федерації. із застосуванням артилерії, важкої техніки та стрілецької зброї. Під вогнем також опинилися аеродроми та військова інфраструктура на заході та півночі країни.
• Найтрагічніше — в Україні за тиждень війни кількість загиблих обчислюється тисячами. Серед них є мирні жителі, включаючи дітей.

Війна на Донбасі розколювала Європу

Раніше попередній глава МЗС Німеччини (2018-2021) Хайко Маас заявив, що для завершення війни на Донбасі однієї волі України недостатньо. Найважчим завданням є необхідність перенаправити залучені до континентального конфлікту сили у русло припинення війни.

Загалом, у ФРН «без ілюзій» оцінювали «нормандський процес», зазначаючи, що у світі за багато років уже порядком «втомилися» від війни в Україні.

Тим часом, у збереженні Донбасу як «сірої зони», через яку в Європі проходять тіньові кримінальні потоки наркотиків, зброї та торгівлі людьми у Брюсселі, не зацікавлені.

З початку конфлікту на сході України в 2014 році на геополітичному небосхилі Європи відбулася інша, не менш значуща подія — після провалу референдуму про незалежність у Шотландії з 2016 по 2020 рік відбувся вихід Великобританії з Євросоюзу (Brexit) з наступним зовсім недавно (у червні 2 ) підписанням Атлантичної хартії між Лондоном та Вашингтоном.

Читайте також: США скоро перестануть бути першою економікою світу - прогноз

Політика, що проводиться Лондоном, ставить Берлін у скрутне становище, адже в ХХ столітті Німеччина вже неодноразово переживала розділи. Для майбутнього Євросоюзу та його єдності приховане англо-німецьке протистояння може мати доленосне значення.

Світовий фінансовий центр Лондон прискорює реформу валютного світу

Нагадаємо, «тисячолітній» грошовий траст Ватикану від 1302 року як фундамент світової емісії грошей під забезпечення всіх земних активів, за деякими даними, вже закінчився.

Читайте також: Долар може втратити статус світової резервної валюти

У 1302 році під завісу конфлікту між королем Франції з династії Капетингів Філіпом IV Красивим і папою римським Боніфацієм VIII, з якого почався «Авіньйонський полон пап» (1309-1377) і гоніння на орден лицарів-тамплієрів, перший у світі «тисячолітній» грошовий траст.

Під «грошовим трастом» прийнято розуміти цикли емісії грошей у загальному світовому балансі. Траст Ватикану – 1000 років, імперські трасти (будинок Романових 1613-1913 рр.) – 300 років; державний траст ФРС на 99-100 років; майновий траст у Бреттон-Вудсі на 72 роки, проміжний траст на 25 років. При цьому Ватикан виступає головною обліково-плануючою організацією ("світове казначейство"), орден єзуїтів - "мінекономіки", найстаріші банки Standard Chartered, заснований в 1472 Monte dei Paschi di Siena та інші - "менеджери", інквізиція, створена в 1478 році , - фудиторами світової фінансової системи.

Читайте також: Спадкоємець династії Габсбургів пояснив, «чий Крим»

Після глобальної фінансової кризи 2008 року у кулуарах світових центрів ухвалення рішень останні 14 років ведеться обговорення реформи світової валютної системи. Про неї вперше відкрито заговорив лорд Джейкоб Ротшильд у статті для Financial Times у березні 2016 року. Ймовірно, що така зміна передбачає глобальне "обнулення". Як сценарії обговорювалися кілька факторів для оголошення форс-мажору - нова глобальна фінансова криза, світова війна і глобальна економічна депресія. Світова пандемія Covid-19 у 2020-2021 роках, очевидно, із таким завданням не впоралася.

Зазначимо, що криза ефективності капіталу, викликана застосуванням моделі фінансового монетаризму, може перевершити за руйнівностю біржову кризу 1929 року в США і Велику Депресію.

Зазначимо, що засновник Всесвітнього економічного форуму у Давосі Клаус Шваб у 2020 році у співавторстві з французьким економістом Тьєррі Маллером написав книгу "Covid-19: велике обнулення" ("Covid-19: The Great Reset"), де описав низку технологічних змін, які будуть запроваджені повсюдно у всіх країнах на Землі до 2030 року.

Фото: УНН

Читайте також: Війну між Росією і Україною зупинить Китай: прогноз німецького політолога