Війна і мирвійна

В Україні оголосили настання форс-мажору

06:54 27 лют 2022.  1030Читайте на: УКРРУС

Торгово-промислова палата України засвідчила настання форс-мажору. Форс-мажор оголошується на 30 днів.

Торгово-промислова палата України (ТПП України) засвідчила форс-мажорні обставини - обставини непереборної сили: військова агресія Російської Федерації проти України, що стала підставою для введення указом президента №64 військового стану з 5:30 ранку 24 лютого терміном на 30 діб. Про це йдеться у повідомленні ТПП у Facebook.

"З огляду на це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/або іншим зобов'язанням, виконання яких/ -го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих або інших нормативних актів та виконання відповідно до яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин", - сказано у повідомленні.

Читайте також: Росію відключають від SWIFT

Згідно з ним, з метою спрощення процедури посвідчення форс-мажорних обставин, Торгово-промислова палата України розмістить з 28 лютого на своєму сайті загальний офіційний лист ТПП України за посвідченням форс-мажору, який можна буде роздруковувати всім, кого це стосується.

Історія збройного конфлікту 2014–2022. Довідка Lenta.UA:

  • 21 листопада 2013 року в Україні через відмову тодішньої української влади підписати Угоду про асоціацію з ЄС розпочався Євромайдан, який закінчився наприкінці лютого 2014 року втечею президента Віктора Януковича та його оточення.
  • 1 березня 2014 року Путін ввів війська Росії в Автономну Республіку Крим.
  • 16 березня 2014 року відбувся сепаратистський референдум про "приєднання Криму" до Росії
  • 18 березня 2014 року Росія анексувала АРК.
  • У березні 2014 року США та ЄС запровадили санкції проти РФ через Крим, які продовжуються кожні півроку.
  • Збройний конфлікт на Донбасі триває із квітня 2014 року після російської окупації Криму. Україна та Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть бути хіба що російські «добровольці».
  • За даними ООН на липень 2021 року , внаслідок війни на Донбасі загинули 42 500-44 500 людей.
  • Конфліктуючі сторони двічі укладали мирні угоди Мінськ-1 (5 вересня 2014 року) та Мінськ-2 (12 лютого 2015 року). З тих пір найбільша гаряча фаза конфлікту завершилася, проте війна перейшла при цьому до розряду хронічних гібридних конфліктів низької інтенсивності (LIC - low intensity conflicts) з періодичними загостреннями та неминучими втратами як з обох сторін, так і серед цивільного населення.
  • 17 квітня 2014 року в Женеві відбулися переговори держсекретаря США Джона Керрі, єврокомісара Кетрін Ештон, в.о. глави МЗС України Андрія Дещиці та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. За їхніми підсумками було зроблено спільну заяву. У ній сторони домовилися провести деескалацію конфліктної ситуації на сході України. Комплекс заходів включав роззброєння НЗФ, амністію учасникам протестів, окрім військових злочинів, участь СММ ОБСЄ, здійснення широкого загальнонаціонального діалогу, який враховуватиме інтереси всіх регіонів та політичних сил України.
  • 7 квітня 2014 року – за десять днів до зустрічі у Женеві – Олександр Турчинов, який виконував обов'язки президента України з 22 лютого, ухвалив рішення про початок АТО у східних областях. Для цього він заявив про залучення армії.
  • 11 травня 2014 року на території Донецької та Луганської областей відбулися сепаратистські "референдуми" щодо проголошення незалежності "Л/ДНР".
  • 6 червня 2014 року з нагоди 70-ї річниці висадки союзників (1944) у Шато-де-Бенувіль у Нормандії (Франція) відбулася перша зустріч у «нормандському форматі». У переговорах взяли участь глави чотирьох держав – України, Німеччини, Франції та Росії – Петро Порошенко, Ангела Меркель, Франсуа Олланд та Володимир Путін.
  • 17 липня 2014 року пасажирський Boeing-777 "Малайзійських авіаліній", який виконував рейс MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий на тимчасово окупованій частині Донецької області. На борту лайнера перебували 283 пасажири та 15 членів екіпажу, всі вони загинули. Міжнародна слідча група дійшла висновку, що літак був збитий із зенітно-ракетного комплексу "Бук", що належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО російських збройних сил, дислокованій у Курську. 19 червня 2019 року було названо чотирьох обвинувачених.
  • 5 вересня 2014 року під егідою тристоронньої комісії Україна-ОБСЄ-Росія у Мінську в будівлі «Президент-готелю» було підписано перші Мінські угоди про перемир'я на сході України. Їх підписали з боку України - колишній президент Леонід Кучма, який мав мандат від керівництва країни, з боку ОБСЄ - швейцарський дипломат Хайді Тальявіні , з боку "ЛНР" та "ДНР" - їх голови Ігор Плотницький та Олександр Захарченко.

Читайте також: Зеленський запропонував Папу Римського у посередники для переговорів із Путіним

  • 19 вересня 2014 року було підписано меморандум, що передбачає закріплення домовленостей про двостороннє припинення застосування зброї: відведення важкого озброєння (калібром понад 100 мм) на 15 км від лінії зіткнення сторін станом на дату підписання меморандуму та формування тим самим зони безпеки та заборони на польоти бойової авіації на встановлення мінно-вибухових загороджень у цій зоні безпеки.
  • 12 лютого 2015 року за підсумками переговорів лідерів України, Росії, Франції та Німеччини були підписані другі Мінські угоди. Документ передбачав припинення вогню, відведення військ, статус Донбасу та відновлення контролю української армії над кордоном із Росією.
  • 2 жовтня 2015 року колишній глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр запропонував порядок набуття чинності законом про надання ОРДО та ОРЛО особливого статусу.
  • 9 грудня 2019 року у Парижі відбулися переговори "нормандської четвірки". За підсумками Паризького саміту було випущено комюніке, у якому стверджувалося, що Мінські домовленості продовжують служити основою «нормандського формату», держави-учасниці якого віддані їхній повній імплементації.
  • 24 лютого 2022 року президент РФ Володимир Путін оголосив, що починає спецоперацію в Україні та вводить російські війська на Донбас. Це сталося після того, як главарі, так званих "ДНР" та "ЛНР" звернулися до Путіна за військовою допомогою для захоплення територій Донецької та Луганської областей станом на 11 травня 2014 року.
  • Володимир Зеленський оголосив про воєнний стан в Україні.
  • 24 лютого о 05:00 у межах Луганської, Сумської, Харківської, Чернігівської та Житомирської областей на прикордонні підрозділи, прикордонні наряди та пункти пропуску ведуться атаки супротивника із застосуванням артилерії, важкої техніки та стрілецької зброї. Під вогнем також опинилися аеродроми та військова інфраструктура на заході та півночі країни.
  • В Україні за четверту добу війни кількість загиблих обчислюється сотнями. Серед них є мирні жителі, включаючи дітей.

Війна на Донбасі розколює Європу

Раніше попередній глава МЗС Німеччини Хайко Маас заявив, що для завершення війни на Донбасі однієї волі України недостатньо. Найважчим завданням є необхідність перенаправити залучені до континентального конфлікту сили в русло припинення війни.

Загалом у ФРН без ілюзій оцінювали «нормандський процес», зазначаючи, що у світі за багато років уже порядком «втомилися» від війни в Україні.

Тим часом, у збереженні Донбасу як «сірої зони», через яку в Європі проходять тіньові кримінальні потоки наркотиків, зброї та торгівлі людьми в ЄС не зацікавлені.

З початку конфлікту на сході України в 2014 році на геополітичному небосхилі Європи відбулася інша, не менш значуща подія — після провалу референдуму про незалежність у Шотландії з 2016 по 2020 рік відбувся вихід Великобританії з Євросоюзу (Brexit) з наступним зовсім недавно (у червні 2021 року ) підписанням Атлантичної хартії між Лондоном та Вашингтоном.

Читайте також: США скоро перестануть бути першою економікою світу - прогноз

Політика, що проводиться Лондоном, ставить Берлін у скрутне становище, адже в ХХ столітті Німеччина вже неодноразово переживала розділи. Для майбутнього Євросоюзу та його єдності приховане англо-німецьке протистояння може мати доленосне значення.

Світовий фінансовий центр Лондон прискорює реформу валютного світу

Нагадаємо, «тисячолітній» грошовий траст Ватикану від 1302 року як фундамент світової емісії грошей під забезпечення всіх земних активів, за деякими даними, вже закінчився.

Читайте також: Долар може втратити статус світової резервної валюти

У 1302 році під завісою конфлікту між королем Франції з династії Капетингів Філіпом IV Красивим і папою римським Боніфацієм VIII, з якого почалося «авіньйонський полон пап» (1309-1377) і гоніння на орден лицарів-тамплієрів, які виступали першими кредиторами європейських монархій, був заснований перший у світі «тисячолітній» грошовий траст.

Під «грошовим трастом» прийнято розуміти цикли емісії грошей в загальному світовому балансі. Траст Ватикану - 1000 років, імперські трасти (дім Романових 1613-1913 рр.) - 300 років; державний траст ФРС на 99-100 років; майновий траст в Бреттон-Вудсі на 72 роки, проміжний траст на 25 років. При цьому Ватикан виступає головною обліково-планувальною організацією («всесвітнє казначейство»), орден єзуїтів - «мінекономіки», найстаріші банки Standard Chartered, заснований в 1472 році Monte dei Paschi di Siena та інші - «менеджерами», інквізиція, створена в 1478 році, - аудиторами світової фінансової системи.

Читайте також: Спадкоємець династії Габсбургів пояснив, «чий Крим»

Після глобальної фінансової кризи 2008 року у кулуарах світових центрів ухвалення рішень останні 14 років ведеться обговорення реформи світової валютної системи. Про неї вперше відкрито заговорив лорд Джейкоб Ротшильд у статті для Financial Times у березні 2016 року. Ймовірно, що така зміна передбачає глобальне "обнулення". Як сценарії обговорювалися кілька факторів для оголошення форс-мажору - нова глобальна фінансова криза, світова війна і глобальна економічна депресія. Світова пандемія Covid-19 у 2020-2021 роках, мабуть, із таким завданням не впоралася.

Зазначимо, що криза ефективності капіталу, викликана застосуванням моделі фінансового монетаризму, може перевершити за руйнівністю біржову кризу 1929 року в США і Велику Депресію.

Зазначимо, що засновник Всесвітнього економічного форуму у Давосі Клаус Шваб у 2020 році у співавторстві з французьким економістом Тьєррі Маллером написав книгу " Covid-19: велике обнулення " (" Covid-19: The Great Reset"), де описав низку технологічних змін, які будуть запроваджені повсюдно у всіх країнах на Землі. 2030 року.

Фото: Facebook

Читайте також: Українців закликають довіряти лише офіційним джерелам інформації (СПИСОК)

Ірина Костюченко

Найпопулярніше