А чи був томос: чому конфлікт Філарета і Епіфанія ставить під загрозу єдину помісну церкву

Ще в грудні минулого року, якраз під час створення помісної Православної церкви України (ПЦУ), її новообраного предстоятеля, митрополита Епіфанія називали ставлеником патріарха Філарета. Однак не минуло й півроку, і між колишнім наставником і молодим керівником ПЦУ пробігла чорна кішка, що може розхитати (якщо не повністю зруйнувати) новостворену автокефальну церкву.

Днями інформаційний простір країни сколихнула новина про те, що Філарет наполягає на існуванні старої УПЦ Київського патріархату, називаючи себе її патріархом. Це відразу було інтерпретовано як бажання Філарета «посунути» Епіфанія. Такі дії, на думку священиків, з якими поспілкувалася Lenta.UA, можуть загрожувати не тільки розколом, а й введенням санкцій з боку Вселенського патріарха Варфоломія.

В оточенні Філарета категорично заперечують будь-які спроби похитнути позиції предстоятеля ПЦУ, але чи так це насправді?

Lenta.UA поспілкувалися зі священиками, близькими, з одного боку, до Епіфанія, з іншого - до Філарета. Наші співрозмовники в один голос говорять, що конфлікт між патріархами виник відразу ж після отримання томосу 6 січня.

«Після отримання документа Епіфаній прибув до Києва відразу зустрівся з Філаретом. Тоді ж і виник конфлікт. Суть його в тому, що Філарет просив Епіфанія не згадувати предстоятеля РПЦ Кирила в диптиху (чітка послідовність поминання під час літургії - ред.) Помісних церков. Однак Епіфаній сказав, що отримав від Вселенського патріарха Варфоломія протилежні настанови, оскільки Константинополь не розривав церковне спілкування з Російською православною церквою», - розповідає наш джерело в ПЦУ. В оточенні Філарета це підтверджують, додаючи при цьому, що 7 січня, під час своєї першої служби у статусі предстоятеля Епіфаній пішов за вказівками Вселенського патріарха, а не Філарета. Це був тільки початок...

Точкою «кипіння», яку, проте, вдалося тривалий час зберігати в секреті, стало скликання 5 лютого першого засідання синоду ПЦУ - керівного органу церкви. Якщо вірити нашим джерелам, то патріарх Філарет вимагав, щоб синод був скликаний не за процедурою, передбаченою томосом і затвердженим в кінці грудня (за підтримки Константинополя) статутом. Філарет, нібито вимагав скликати синод саме колишньої УПЦ Київського патріархату, де головну роль грав би він, а не Епіфаній.

У кінцевому підсумку синод все-таки був скликаний за формулою, прописаною в статуті ПЦУ. Однак тут уже Епіфаній відійшов від букви статуту і провів синод нечітко за старшинством висвячення в єпископи (де Філарет був би старшим), а запросив туди більше «молоді». Це, як кажуть в церковних колах, було зроблено з метою, щоб нікому не вдалося зірвати синод (мовляв, «старі» єпископи, які підтримують Філарета, могли не з'явитися, а захід через низьку явку було б перенесено). Незважаючи на те, що синод проходив в надзвичайно напруженій атмосфері, гострих конфліктів вдалося уникнути. Більш того, за нашою інформацією, Епіфаній (попередньо проконсультувавшись з Константинополем) дав «добро» на повний контроль Філаретом вельми прибуткової у всіх сенсах київської іепархії.

Синод пройшов - протиріччя наростали. В оточенні Єпіфанія стверджують, що дуже «гарячою» історією стала боротьба за Михайлівський монастир, який став кафедральним храмом ПЦУ. Хоча навіть зараз де-юре керівником Михайлівського є Епіфаній, за чутками, Філарет зберіг контроль над фінансовими питаннями в цьому (і не тільки в цьому) храмі.

Примітно, що вже після створення ПЦУ Філарет продовжував називати себе патріархом Київським і Всієї Русі і навіть роздавав нагороди, розсилаючи документи на бланках УПЦ Київського патріархату. Це при тому, що 15 грудня Філарет підписав документи про розпуск УПЦ КП, що було однією з умов створення помісної церкви і надання томосу.

І ось 9 травня в коментарі одному з центральних телеканалів Філарет заявив, що станом на сьогодні Київський патріархат не скасований. Це висловлювання викликало ефект бомби, що вибухнула. У гру вступили органи виконавчої влади, а саме - Мінкульт, де заявили, що інформація, озвучена Філаретом, не відповідає дійсності і діяльність УПЦ КП припинена.

Після цього конфліктна ситуація в ПЦУ перейшла в гостру фазу. Філарет запросив архієреїв на 14 травня на традиційне для УПЦ КП молитовне служіння в пам'ять про Священномученника Макарія до Володимирського собору. Запрошення були на бланках УПЦ КП і підписані патріархом Київським і Всієї Русі Філаретом. Далі - більше: в запрошеннях зазначено, що 14 травня цей церковне свято відзначає саме УПЦ КП і складається таке враження, що ПЦУ просто не існує в природі. Митрополит Епіфаній заявив журналістам, що в цей день у нього запланована поїздка на Донбас, а саме в Маріуполь.

В оточенні Епіфанія вважають, що служіння 14 травня в Володимирському соборі - ні що інше як можливість оцінити підтримку Філарета з боку архієреїв церкви. І це нібито - один з етапів на шляху до воістину революційних подій в церкві - зборів помісного собору, на якому Філарет, за чутками, зробить все, щоб відновити Київський патріархат, повернути статут і синод УПЦ КП, де сам керуватиме церквою як патріарха .

У близькому оточенні Філарета категорично заперечують варіант запланованого «перевороту»: мовляв, Філарет не може нічого вирішувати без схвалення синоду. Але чиновники з Кабміну і нардепи ВР, які займаються церковною тематикою, кажуть, що скликати архієрейський собор, який має право змінювати статут, можуть і рішенням третини архієреїв (всього їх - 60). Ці голоси у Філарета є.

Зараз в церковних колах активно обговорюється ймовірність того, що через спроби Філарета «воскресити» УПЦ КП (відійшовши від положень томосу і статуту на Фанарі), з боку Константинополя можуть бути застосовані санкції. Ті архієреї або духовенство, які можуть піти за Філаретом нібито ризикують постати перед Константинополем у вигляді «розкольників» і опинитися в неканонічному статус.

Попри всі очевидні і завуальовані чвари, в оточенні Епіфанія переконують, що розколу не буде і конфлікт вдасться загасити. Чи станеться так насправді, стане дуже скоро - вже завтра, 15 травня, в першій половині дня Філарет скликає прес-конференцію, на якій повинен озвучити свою позицію. Також 24 травня в Києві збереться засідання синоду ПЦУ. Якщо на даний захід прибуде більшість архієреїв, це стане свідченням повної підтримки церквою свого предстоятеля і його курсу. Філарет в такому випадку залишиться не більше ніж весільним генералом, точніше, почесним патріархом - без прав, але з обов'язками.

«Релігійне питання у нас давно є спекулятивним. Перед парламентськими виборами ця тематика, безперечно, буде активно використовуватися. Але використовуватися вона буде тільки в тій мірі, в якій їй дозволять «споживачі» - виборці. Але я сьогодні не бачу, що суспільство готове підтримати якийсь кардинальний реверс», - зазначає в розмові з Lenta.UA Юлія Тищенко, керівник програм розвитку громадянського суспільства «Українського незалежного центру політичних досліджень».

У свою чергу політолог Юрій Романенко, коментуючи конфлікт по лінії Філарет-Епіфаній, констатує наступне: «Нинішній церковний конфлікт - це невеликий сюжет в дрібній метушні нашої політичної реальності. Вся ця метушня з томосом і отриманням автокефалії відбувалася лише на догоду президентських виборів. Все робилося похапцем, за допомогою переломлення через коліно з боку Порошенка учасників цього процесу. І як наслідок на виході ми бачимо, як амбіції людини (мається на увазі Філарет - ред.), яка не збирається бути хлопчиком для биття, беруть гору».

На його думку, церковне питання зараз не є превалюючим. «Новообраному президенту Зеленському зараз дуже важливо не влізти в це релігійне болото, а займатися вирішенням важливих для людей проблем. Ось я, наприклад, по дорозі з Луцька до Києва раз 150 об'їжджав ями на дорогах. Це мене хвилює, а не всякі церковні чвари», - сказав експерт.

Наталія Ромашова