17 липня 1968 року в Лондоні відбулася прем'єра знаменитого «бітлівського» мультфільму «Жовтий підводний човен»

Повнометражний анімаційний мальований фільм Yellow Submarine давно вже став класикою жанру, але на самому початку свого створення нічого такого не обіцяв. Почнемо з того, що, як це нерідко буває з успішними роботами, «бітли» спочатку не хотіли брати в ній участь. По-перше, у них вже був досвід, коли їх пісні і їх самих у вигляді мультиплікаційних зображень, які їм не подобалися, використовували в мультсеріалі The Beatles. По-друге, вони збиралися в модну тоді в «хіпівських» колах Індію вчитися у гуру Махаріші. Але коли їм повідомили, що озвучувати намальованих Джона, Пола, Джорджа і Рінго будуть не вони, а професійні актори, і вони можуть їхати в свою Індію, справа владналося.

Сюжет Yellow Submarine не надто оригінальний для повнометражного мультфільму - в країні під назвою Pepperland з'явилися сині вреднючкі, які заморозили все навколо, включаючи оркестр «Клубу самотніх сердець сержанта Пеппера». (Саме так називається «бітлівський» диск Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band, який за версією авторитетного музичного видання Rolling Stones є найкращим альбомом всіх часів). Юний Фред відправляється в жовтому підводному човні на пошуки музики, яка прожене вреднючок, зустрічається з The Beatles, які погоджуються йому допомогти і т.д. Злегка абсурдна (як, втім, і весь сюжет мультфільму) ідея з жовтим підводним човном належить Рінго Старром, який завжди був найвеселішим з «бітлів» і обгрунтував свою пропозицію так: «У підводний човен можна запхати все, що завгодно».

Говорячи про музику до цього знаменитого мультфільму, зазвичай забувають про іншу його складову - анімаційну. А робота режисера Джорджа Даннінга і художника Хайнца Ейдельмана виконана в кращих традиціях психоделічного мистецтва 60-х років. Це такий собі поп-сюрреалізм, що відображає сприйняття світу західної молоддю того часу, що не дивно - Ейдельман був художником-сюрреалістом і заробляв на життя як дизайнер та ілюстратор популярного молодіжного журналу і не мав досвіду роботи в мультиплікації.

У цьому його як би професійному недоліку полягало в даному випадку і його ноу-хау, так як Ейдельман ставив перед групою, яка працювала над мультфільмом, завдання, які раніше в анімації не застосовувалися. Можливо, саме тому майже всі головні творці «Жовтого підводного човна», який став одним з кращих мультфільмів в історії кіно, в подальшій своїй роботі до такого успіху і близько не підійшли. Майже всі, крім, природно, The Beatles.

Фото: Twitter