Життя та ремесло: Стівену Кінгу виповнилося 78 років

Зазвичай у такі ювілейні дні для письменників публікують список їхніх найкращих книг з метою, щоб їх перечитали (хоча будемо чесними – прочитали вперше). У випадку з Кінгом це неможливо з однієї причини - ввін такий пліднний як письменник, що наздогнав, напевно, вже Бальзака і Діккенса.

Але якщо "найкращі книги" класиків давно вже визначила "за нас" історія літератури, то з Кінгом це ще попереду, не кажучи вже про те, що написані ним книги можна поділити на дві частини. Перший період - коли він писав романи і повісті по-справжньому страшні, такі як "Сяйво", "Темна половина", "Кладовище домашніх тварин" та "Мізери". За його пізнім визнанням, у період творчості він активно приймав заборонені речовини, які підживлювали його фантазії.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Але в 1999 році одна з фантазій Кінга втілилася в реальність. Як пам'ятають читачі "Кладовища домашніх тварин", одним з головних місць дій там є автострада, якою з величезною швидкістю їздять трейлери. Під їхні колеса потрапляють спочатку кіт, а потім малолітній син головного героя, який ховає їх на занедбаному індіанському цвинтарі, де, згідно з легендами, мерці знову оживають.

Кінг написав роман після реальної смерті свого любимого кота, але додав до цього історію з дитиною. Тоді це був його улюблений метод – перетворювати реальність (він, в принципі – письменник-реаліст) на жахи шляхом авторського домислення.

І ось через 16 років у 1999 році його фантазії його наздогнали - тільки замість трейлера був мінівен, який наїхав на Кінга на трасі з такою швидкістю, що письменник відлетів на кілька метрів у кювет. Травм було стільки, що спочатку Кінг хотіли ампутувати ногу. Спочатку він взагалі не міг сидіти від болю, потім міг сидіти понад сорок хвилин, після чого болі ставали нестерпними - і врешті-решт три роки оголосив про те, що закінчує з письменством. До речі, через три роки водій мінівена помер від передозування наркотиків - начебто його біографію після аварії написав Кінг.

Однак потім "король жахів" все-таки повернувся до свого улюбленого і єдиного ремесла (ми називаємо це "ремеслом" тому, що для Кінга це дійсно так - у нього навіть є посібник "Як писати книги"). Але це був уже інший Кінг – його романи стали об'ємними, об'єдналися у цілі епопеї, у деяких з них з'явилися елемени фентезі. Це був уже інший Кінг, що можна простежити навіть у тих речах, де він намагався бути, як і раніше, страшним - наприклад, у "Містері Мерседесі", де, як мінімум, у серіалі по ньому поставленому епізоди едипового комплексу злочинця стають в еротичних сценах сина та матері просто нестерпними. (До речі, молодий актор, спочатку обраний на роль антигероя, помер, так що довелося обирати нового – все як у романах Кінга).

Втім, напевно, є читачі, яким другий період творчості Кінга подобається більше першого. А щодо самого Кінга, то для нього письменство і життя - одне й те саме (до речі, його сини теж стали письменниками), а життя - штука цілісна. До того ж, письменство плюс екранізації його книг принесли Кінгу, за деякими оцінками, близько півмільярда доларів.

Ну а про Кінга-людину багато говорить те, що він одразу після того, як почалася російська повномасштабна збройна агресія в Україні, заборонив видання та перевидання своїх книг у країні-агресорі і з того часу неодноразово виступав із заявами на підтримку України.

Фото: Вікіпедія