Зерно та НАТО: чим відповість Альянс на вихід РФ із чорноморських угод

Лише через два тижні після інавгураційного засідання новоствореної Ради Україна-НАТО, в якій взяв участь Володимир Зеленський, Київ скликав союзників на екстрену зустріч. Процедурний механізм, створений до крайнього саміту Північноатлантичного альянсу у Вільнюсі, нагадаємо, фактично замінив собою відповідну комісію та, за словами генсека організації Йєнса Столтенберга, підвищив рівень відносин України та НАТО до рівноправного.

Серед іншого, структура наділила нашу країну правом будь-якої миті скликати нараду з партнерами. І привід – розрив РФ зернової угоди – трапився досить швидко. Союзники вирішили, що єдиною можливою відповіддю на вихід Росії з чорноморської ініціативи має стати розширення постачання зброї, насамперед засобів ППО.

Читайте також: Рада Україна-НАТО: Альянс посилить спостереження та розвідку у Чорному морі

Про те, що саме подібні дії, а не виконання «побажань» Москви (розблокування постачань російської сільгосппродукції та добрив на світові ринки), є кращим, фактично відразу після розвалу стамбульських домовленостей заявляв голова європейської дипломатії Жозеп Боррель. Водночас публічно про якісь «збройові» рішення за підсумками зустрічі Ради Україна-НАТО не повідомлялося. У звіті про засідання лише наголошується, що «союзники та Україна рішуче засудили крок Росії про вихід із чорноморської зернової угоди та її навмисні спроби зупинити експорт Україною сільськогосподарської продукції, від якого залежать сотні мільйонів людей у всьому світі». Учасники також засудили недавні ракетні удари Росії по Одесі, Миколаєву, а також по дунайському портовому місту Рені біля румунського кордону.

"Члени Альянсу відзначили, що нова зона попередження Росії в Чорному морі в межах виключної економічної зони Болгарії створила нові ризики прорахунків та ескалації, а також серйозні перешкоди для свободи судноплавства", - наголошується в підсумковій заяві НАТО за підсумками вчорашнього засідання Ради.

А ось підтвердженням того, що тема нарощування постачання озброєнь для нашої з вами країни на засіданні таки обговорювалася, стало формулювання про те, що союзники «продовжать надавати Україні суттєву військову, економічну та гуманітарну допомогу». При цьому в НАТО, мабуть, ще не втратили надію на відновлення стамбульських угод, оскільки окремо «союзники привітали зусилля Туреччини та інших країн щодо пожвавлення зернової угоди, що триває».

Утім, як повідомило Lenta.UA джерело у вітчизняному МЗС, у воскресіння стамбульських угод не вірить ніхто, «бо будь-які домовленості про щось із РФ коштують дешевше за папір, на якому вони зафіксовані».

«Хотів би звернути увагу на те, що єдиним публічним рішенням за підсумками засідання Ради Україна-НАТО стала заява про посилення Альянсом розвідки в регіоні Чорного моря, зокрема за допомогою морських патрульних літаків та безпілотників. Тобто ухвалюються рішення щодо безпеки, а не кейс «воскресіння» зернової угоди. Паралельно обговорювалися постачання нам озброєння, зокрема систем ППО, хоча деякі з країн НАТО, не чекаючи на засідання Ради, оголосили про свої наміри в цьому напрямку», - підсумував співрозмовник із зовнішньополітичного відомства.

Справді, буквально напередодні екстреного засідання Ради Вашингтон повідомив про виділення Україні нового пакета допомоги на $400 млн. До нього увійшли боєприпаси для ППО, артилерійські снаряди, бронетехніка, протитанкові засоби, тактичні навігаційні системи для авіації TAGAN та інше обладнання. Держсекретар Ентоні Блінкен, коментуючи нове постачання, окремо наголосив: «Росія може припинити цю війну будь-якої миті, вивівши свої війська з України та припинивши жорстокі напади на українські міста та мирних громадян».

Зазначимо, що «смерть» зернової угоди повернула на геополітичний порядок денний і тему постачання Україні винищувачів F-16. Так, перед вчорашнім засіданням Ради Україна-НАТО глава вітчизняного МЗС Дмитро Кулеба заявив, що якнайшвидша поява у Києва «ефок» вирішить проблему транспортування зерна Чорним морем: «Якщо у нас будуть F-16, ми не залежатимемо від Росії з питання експорту українського зерна на світових ринках. Чим швидше ми отримаємо їх, тим швидше зможемо запустити захищений коридор». У Білому домі, проте, прогнозують, що заповітні F-16 Київ отримає ближче до кінця року, не раніше.

У контексті навколозернових перипетій слід окремо відзначити, що відтоді як минулого тижня Путін вийшов із угоди, яка забезпечувала транспорт українського зерна із чорноморських портів, світові ціни на пшеницю зросли на 14%, а на кукурудзу – на 10%. На Україну та РФ припадає близько третини світового експорту пшениці та ячменю, п'ята частина експорту кукурудзи та більша частина експорту соняшникової олії.

Утім, важливо розуміти, що антизерновий крок незмінного господаря Кремля має не лише економіко-гуманітарні, а й політичні наслідки, оскільки найбільшим покупцем зерна в рамках померлої зернової угоди був Китай – ключовий союзник Росії. Саме Піднебесна, нагадаємо, закупила близько чверті із 33 мільйонів тонн зерна, поставленого в рамках чорноморської ініціативи. Минулої п'ятниці, 21 липня, країни-члени Радбезу ООН різко критикували Росію. Серед них був Китай. Заступник постпреду КНР при ООН Ген Шуан, насипавши Москві "на горіхи", констатував: "Китай дуже сподівається, що чорноморська зернова ініціатива буде реалізована в повному обсязі". За його словами, потрібно «негайно підтримати міжнародну продовольчу безпеку та пом'якшити продовольчу кризу».

Зрозуміло, що бункерному мешканцю ці сигнали передали, але поки що він гне свою лінію. Зокрема, у статті, опублікованій на сайті Кремля напередодні саміту Росія – Африка, що стартував учора в Санкт-Петербурзі, російський диктатор констатує, що поки ООН не задовольнить вимоги Москви про полегшення експорту її сільськогосподарської продукції, вона не змінить свого рішення щодо зернової угоди. При цьому бункерний мешканець окремо дає зрозуміти, що вмовляння нечисленних союзників а ля КНР на нього не вплинуть.

«Путін стає для Пекіна непередбачуваним, оскільки перебуває під сильним тиском через свою невдалу війну проти України. Однак малоймовірно, що Китай дистанціюється від Росії, оскільки тоді Сі Цзіньпіну доведеться визнати, що він помилявся, підтримуючи Путіна, який поводиться як військовий злочинець. Росія стане для Пекіна радше другою Північною Кореєю. Країна вийшла з-під контролю, але поки вона не загрожує Китаю, все може залишатися як є. Однак питання про те, чи Росія залишиться в майбутньому сильним партнером Китаю проти спільного ворога – США, вже не так визначено, як два тижні тому. Є ще одна причина, через яку керівництво Китаю опинилося у незручному становищі через дії Путіна. Пекіна потребує імпорту, щоб прогодувати своє величезне населення. В даний час Китай страждає від сильної посухи, що знищує посіви. Жодна країна не імпортує стільки продовольства та сільськогосподарської продукції, як Китай. Якщо Австралія припинить постачати зерно в КНР, винною у нестачі продовольства в очах населення виявиться Комуністична партія. А це катастрофа для Сі», – пише впливова німецька газета Die Welt.

У свою чергу, фахівці Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що Росії навряд чи вдасться реалізувати блокаду Чорного моря, оскільки вона боїться спровокувати військовий конфлікт з прибережними країнами, включаючи членів НАТО: Румунію, Болгарію та Туреччину. Аналітики ISW зазначають, що країна-агресор створює умови для обшуку цивільних та комерційних судів, одночасно позиціонуючи блокаду як засіб отримання додаткових важелів впливу на геополітичні «торги». Поки що торг РФ, як показало, серед іншого, і вчорашнє засідання Ради Україна-НАТО не приносить жодних плодів – «хотілки» Москви щодо зернової угоди ніхто в цивілізованому світі виконувати не збирається.

«Загальний тиск Азії, Африки, Європи, Китаю та США має дуже велике значення для того, щоб застосовувати більше дієвих інструментів у вигляді певних політичних, економічних дій щодо Росії, щоб вона відчувала: тероризуючи весь світ, їй нічого просто так з рук не зійде. Китай сьогодні теж активно виступає за продовження зернової ініціативи, і йому було чим поставити на місце Росію. Тому дуже важливо сьогодні з усім світом об'єднатися для того, щоб продемонструвати РФ: вона діє поза межами не лише світових правил, а й людських, тому що ставить під загрозу життя людей, які в бідних країнах не можуть вчасно отримати продовольство», - зазначив нещодавно в ефірі телемарафону заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Наголосивши, що найближчим часом чорноморська ініціатива запрацює з Росією або без, експерт підсумував: «Цього року ми зберемо на 6% менше попереднього року, але це все одно досить хороші показники – у межах 69 мільйонів тонн зернових та олійних культур. Це створює додаткову можливість для експортного потенціалу та забезпечення продовольчої безпеки, тому що для забезпечення всередині країни нам потрібно близько 18-19 млн тонн. Все інше може бути спрямоване на експорт для отримання валютної виручки та підтримки економіки країни. Якщо врахувати ще й перехідні залишки, які є сьогодні в Україні (а це близько 9 мільйонів тонн зернових), то очевидно, що експортний потенціал може становити понад 50 мільйонів тонн, що потенційно вийде на такі ж фінансові надходження, як і минулого року - близько 20 мільярдів доларів».

Читайте також: Стало відомо, чому окупанти бояться заходити в Авдіївку