За що Фому прозвали невіруючим

Спираючись на розповідь про Ісуса на Галілейському морі, вчені припускають, що Фома був рибалкою. Втім, в апокрифах від імені самого Фоми стверджується, що його ремесло — теслярська справа і будівництво.

Спочатку його звали Юда, але чоловіка прозвали Фомою (в перекладі з арамейської — близнюк).

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Одна з легенд говорить, що нове ім'я рибалка отримав через зовнішню схожість з Христом, але підтверджень цьому немає. Хай там як, Фома став одним з дванадцяти апостолів — найближчих учнів Ісуса.

Після воскресіння Ісус явився апостолам, показавши їм свої рани, але в той раз серед учнів не було Фоми. Коли апостол прийшов в Єрусалим, він засумнівався в словах товаришів. «Інші учні сказали йому: ми бачили Господа, — описує цей епізод Іоанн Богослов. — Але він сказав їм: якщо не побачу на руках його ран від цвяхів, і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра його, не повірю».

Через вісім днів учні Христа знову зібралися в будинку. На цей раз з ними був і Фома. І хоча двері були замкнені, Ісус увійшов у будинок і звернувся до Хоми: «Подай палець твій сюди і подивись на руки мої; подай руку твою і вклади її у бік мої; І не будь ти невіруючий, але віруючий ». Фома послухався і радісно вигукнув: «Господь мій і Бог мій». Це єдине місце в Євангеліях, де Ісус прямо названий Богом.

З ім'ям апостола Фоми традиційно пов'язують проповідь християнства в Індії. До цього дня нащадки давніх християн цієї країни вважають Фому основоположником своєї церкви. У 68-му (за іншими даними в 72 році) Фому стратив Маздай — правитель індійського міста Майлапура.

Мощі святого зберігаються в різних місцях — головним чином, в містечку Ортона в Італії, фрагменти кісток є також в Індії, Грузії, Греції та Угорщини.

Сьогодні інтерпретації фразеологізму «Фома невіруючий» далекі від свого первинного сенсу, оскільки євангельського Фому довго переконувати якраз не довелося — і подальша його діяльність тому доказ.

На ілюстрації: «Запевнення Фоми», худ. Караваджо, 1600 — 1602