Президент як прецедент: що показало Україні та світу послання Трампа Конгресу

Щорічне звернення Дональда Трампа до обох палат Конгресу США «Про становище країни» (State of the Union Address), яке пролунало в ніч на 25 лютого, стало вже другим його подібним виступом після повернення до Білого дому в січні минулого року. Тим часом, якщо торішній спіч ідентичного формату прозвучав 5 березня – всього через 44 дні після інавгурації на тлі неохолілого народного кохання, то через неповний рік ситуація докорінно змінилася.

Напередодні свого звернення до Конгресу Трамп пропустив у свої ворота найсильніший політичний гол, завданий йому рішенням Верховного суду (ВС). Американська Феміда, нагадаємо, ухвалила визнати незаконними трампівські рішення про введення імпортних мит. Вердикт найвищого органу судової влади став для Трампа найпотужнішим репутаційним ляпасом. Провідні американські, та й загалом західні медіа глузували з головного республіканця, називаючи його «кульгавою качкою», а його улюблене дітище – тарифну геополітику – посміховиськом.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

З'явившись у будівлі законодавчого органу Трамп, тим часом, вдавав, що все в нього більш ніж відмінно. Він, до речі, на шляху до трибуни, вітався з усіма, в тому числі, з людьми в суддівських мантіях, які назавжди завдали йому іміджевого удару під дих.

«Наша країна знову перемагає, ми перемагаємо так багато, що люди мені кажуть: будь ласка, пане президенте, ну хіба можна стільки перемагати? Але я їм кажу: ні, ні, ні, вам доведеться перемагати, ви перемагатимете все більше», — проголосив під сміх аудиторії Дональд Трамп, артистично розгорнувши руки, ніби намагаючись укласти в свої обійми не тільки поважну аудиторію глядачів, а й увесь світ.

Очевидно, з тим, щоб захистити політику Білого дому на тлі електоральної підтримки, що невпинно падає, більшу частину своєї промови Дональд Трамп присвятив внутрішньому американському порядку — питанням економічного та соціального штибу і проблемам безпеки, які традиційно є домінантами громадських очікувань.

В економічному тематичному кейсі глава Білого дому торкнувся улюбленої теми демократів — підвищення якості життя незаможних та середнього класу. За його словами, у спадок від адміністрації Джо Байдена йому дісталася "найгірша інфляція в історії", тоді як за останні 12 місяців вона скоротилася до рекордно низького рівня. Перераховуючи свої економічні перемоги, нинішній господар Овального кабінету нагадав, що «за Байдена ціна бензину була катастрофою», а тепер у ряді штатів паливо коштує менше $2 за галон.

«Зовсім нещодавно ми були мертвою країною, а тепер стали найгарячішою країною у світі!», — пафосно проголосив пан Трамп, не уточнюючи при цьому, чому саме США були бездиханні і раптом стали вогнедишними.

У тематичному та чутливому для США імміграційному треку Трамп повернувся до своєї улюбленої тези про необхідність домагатися «законності та порядку». При цьому президент США з одного боку запевнив, що Америка й надалі прийматиме тих, хто приїжджає законно, любить країну і готовий працювати на її благо, а з іншого – звинуватив демократів у тому, що це вони довели ситуацію до «вторгнення» через південний кордон нелегальних мігрантів, включаючи людей з кримінальним минулим.

Зовнішньополітична компонента у щорічному зверненні Дональда Трампа до Конгресу цього разу відійшла на другий план, зробивши, як зазначалося раніше, домінуючими питаннями внутрішньої «кухні».

На цьому тлі згадка Трампом російсько-української війни, незважаючи на активні дипломатичні зусилля Білого дому в даному напрямку, виявилася лише крихітною декорацією у великій виставі. Зокрема президент США в мільйонний раз повторив свій добре відомий постулат про те, що ця війна «ніколи б не почалася, якби тоді він був президентом». Також нинішній господар Овального кабінету додав, що його адміністрація «важко працює» для того, щоб поставити крапку в російсько-українській війні.

«Якщо проаналізувати виступ президента США в Конгресі стосовно нашої держави, то логіка події значно ширша, ніж просто «Дональд Трамп мало сказав про Україну». Це сигнал про стан внутрішньоамериканського консенсусу щодо нашої війни. По-перше, сама мова Дональда Трампа у форматі State of the Union-style показала його базову політичну рамку: Україна для нього – не центральна тема, а один із елементів переговорної архітектури з Росією, Китаєм та союзниками. Це відповідає його давній позиції transactional foreign policy – ​​підтримка союзників через витрати НАТО на американську зброю, а не через ціннісні формули «агресор-жертва». По-друге, реакція демократів (представники Демпартії аплодували Трампу – Ред.) демонструє, що у Конгресі залишається двопартійний проукраїнський консенсус, але без гарантії лідерства Білого дому. Вони чекали сигналу про новий пакет фінансування та політичну рамку стримування Росії – тобто continuation of deterrence doctrine, а отримали лише загальну тезу про «роботу над завершенням війни». Для законодавців, які працюють із оборонними бюджетами, це виглядає як відсутність operational plan. По-третє, для України важливішим є не тон мови, а те, що вона показала баланс сил у США. Конгрес залишається ключовим майданчиком підтримки. Коли Трамп говорить лише про те, що НАТО купує американську зброю для України, він фактично наголошує на схемі indirect support через союзників, що може означати: збереження поставок, але з великим фінансовим тиском на ЄС; відсутність нових великих пакетів допомоги без складних торгів у Конгресі; спробу залишити простір для переговорів із Москвою без публічної ескалації риторики», - зазначає громадський діяч, колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун.

Наголосивши, що промова Трампа збіглася з четвертою річницею повномасштабного вторгнення Росії в Україну, він додав: «У стратегічній комунікації США це могло бути використане як reaffirmation of commitment (підтвердження прихильності – Ред.). Відсутність такого сигналу – це не просто деталь, а індикатор того, що адміністрація Трампа намагається уникати війни як довгострокового морального конфлікту. Це важливо для нас у роботі з американським електоратом та think-tank-контуром, бо саме там формуються наративи, які потім впливають на бюджети. Як це читати Києву? Не як «зрада», а як повернення до холодної реальності: Україна залишається пріоритетом для частини Конгресу та Пентагону, але не є емоційним центром політики Білого дому. Тому ставка має бути на роботу з Конгресом, штатами-виробниками озброєнь, оборонними компаніями та трансатлантичними коаліціями».

Про те, що зовнішня політика загалом і російсько-українська війна, зокрема, у пріоритетах Трампа відходить на другий план, говорить і політолог Вадим Денисенко. При цьому експерт акцентує: «Бігла згадка про Україну – це не вихід із переговорів. Про Китай та Індію Трамп навіть не згадав. Справа в тому, що на міжнародному полі у Трампу практично немає козирів. Рішення, винесене Верховним судом США про відміну тарифів, вибило головний аргумент Трампа в міжнародній політиці. По суті, на квітневі переговори з Китаєм США виходять у слабкій позиції. Тарифів вже немає, а система, за якої США контролюють ціноутворення та логістику світової нафти, ще не створена і чи буде створена, питання.

Тема тарифів мала стати одним із ключових стовпів виборчої кампанії Трампа. Але зараз Трампу доведеться на марші міняти не лише зовнішню стратегію, а й внутрішню гру. Фронда трьох суддів Верховного суду (двоє були призначені Трампом) є лише вершиною айсберга. Можна з великою ймовірністю говорити про реальну фронду всередині Республіканської партії, яка в певний момент може перейти з латентного у відкритий стан».

На переконання Вадима Денисенка, президент США не може вийти з переговорів щодо мирного врегулювання російсько-української війни. «З погляду політичного порядку денного Україна посідає важливе місце і «втратити» це питання неможливо. Інша річ, що конфігурація тиску на Китай, певний відрив Росії від КНР, створення абсолютного домінування в обох Америках, домінування у світовому нафтовому секторі та питання заробляння в Європі після тарифного рішення стають набагато складнішими. Отже, і підхід до нашого питання, очевидно, видозмінюватиметься. Загалом гойдалка продовжуватиметься і далі», - ставить прогнозно-експертну точку політолог.

Читайте також: Федоров обіцяє тиснути на «тіньовий флот» Росії

Читайте також: Зеленський знову заявив, що не віддасть Донбас