Дилема Трампа: як і коли президент США планує закрити іранський кейс

Президент США Дональд Трамп у середу, 11 березня, заявив, що війна з Іраном закінчиться незабаром. Зокрема, в телефонному інтерв'ю Axios, нинішній господар Білого дому висловив упевненість у цьому через те, що там, за його словами, практично нічого не залишилося, на що можна було б націлитися. "Трохи того, трохи цього... Коли я захочу, щоб це закінчилося, це закінчиться", - у властивому йому легковажному стилі заявив головний республіканець.

«Війна йде чудово. Ми значно випереджаємо графік. Ми завдали більше збитків, ніж вважали за можливе. А ворожість Ірану поширюється не лише на Ізраїль та США, а й на країни Перської затоки у всьому регіоні. Вони прагнули захопити решту Близького Сходу. Вони платять за 47 років смерті та руйнувань, які вони заподіяли. Це розплата», - підсумував головний мешканець Овального кабінету.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У той же час Білий дім продовжує серію закритих брифінгів у Сенаті, які роз'яснюють сенс американської іранської військової операції «Епічна лють», започаткованої, нагадаємо, 28 лютого.

Напередодні пройшли слухання у комітеті збройних сил. «Я наляканий як ніколи», - заявив після цього заходу сенатор-демократ Річард Блюменталь, відомий українцям як автор «драконівського» санкційного антиросійського законопроекту, який все ще припадає пилом у законодавчих засіках США. «У нас не стало більше ясності з приводу пріоритетів, чи то знищення ядерного потенціалу Ірану, знищення їхніх ракет, зміна режиму чи припинення їхньої терористичної діяльності. Схоже, що цього кінця не видно. Президент на одному подиху каже, що все майже закінчилося, і водночас заявляє, що все лише починається. Це якась суперечність», - наголосив Блюменталь.

У зв'язку з цим він висловив своє головне побоювання, що пошук іранської стратегії може підштовхнути президента США до проведення сухопутної операції, яка загрожує офіційному Вашингтону «непередбачуваними наслідками».

Демократка Елізабет Уоррен після кулуарних «іранських» слухань звернула увагу на зростаючу ціну питання для американських платників податків: «Єдине, що здається очевидним, - це те, що 15 млн американців залишилися без медичного страхування, на бомбардування Ірану виділяється 15 мільярд доларів на день».

До речі, якщо говорити про ціну питання, то слід зазначити, що The Washington Post, посилаючись на дані Пентагону повідомляє про те, що тільки перші удари США по Ірану обійшлися в $5,6 млрд.

Тим часом лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тун недавно деталізував, що США щодня витрачають на операцію проти Ірану по $900 млн. «Це значна цифра, але я вважаю, що в нас цілком хороші позиції. Це важлива місія, яку необхідно виконати, і я сподіваюся, що її буде завершено найближчим часом», - констатував пан Тун.

Загалом республіканці, які мають незначну більшість в обох палатах Конгресу США, підтримали операцію проти Ірану. Голова комітету Палати представників із закордонних справ Браян Маст подякував президенту Трампа за дії проти Тегерана, принагідно заявивши, що американський лідер «максимально використовує свої конституційні повноваження, щоб захистити США та світ від невідворотної загрози».

Досить показово, що, незважаючи на швидкоплинні прогнози Дональда Трампа щодо Ірану, опитування, проведене 9 березня агентством Reuters спільно з міжнародною службою Ipsos, показало: 60% американців чекають затяжної операції проти Тегерана.

Лише одна третина — 36% вважає, що військова кампанія скоро закінчиться. Крім того, 67% громадян Сполучених Штатів очікують зростання цін на бензин упродовж року. Загалом 49% респондентів зазначають, що військова операція вплине переважно негативно на їх особисте фінансове становище.

Враховуючи настрої в американському суспільстві та Конгресі США, радники нинішнього господаря Білого дому рекомендують йому шукати вихід із війни, щоб не втратити громадську підтримку. Про це, посилаючись на джерела у трампівській адміністрації, повідомляє The Wall Street Journal. За інформацією видання, оточення президента США «вважає за необхідне реалізувати швидкий план виходу з конфлікту і піднести це як наслідок досягнення поставленої мети». При цьому на запитання журналістів, коли закінчиться кампанія в Ірані, спецпосланник Трампа Стівен Уіткофф відповів так: «Я не знаю». Віткофф, до речі, напередодні заявив, що в дипломатичному треку по Україні «настав переломний момент». Дивна, треба сказати, заява про перелом у тому, чого немає – переговори зараз знову ж таки через іранське залучення США «заморожені».

Тим часом, як повідомляє The New York Times (NYT), «усередині адміністрації деякі чиновники починають виявляти песимізм з приводу чіткої стратегії завершення близько східної війни». "Однак вони намагаються не висловлювати це безпосередньо президенту, який неодноразово заявляв про повний успіх операції", - зазначає видання, додаючи, що головними "балакучими головами", що пояснюють успіхи в Ірані, змушені виступати міністр війни Піт Хегсет і держсекретар Марко Рубіо.

Хегсет, до речі, недавно повідомив, що Центральне командування ЗС США приступило до знищення «мінних загороджувачів в Ормузькій протоці з безжальною точністю». "Ми не дозволимо терористам тримати Ормузьку протоку в заручниках", - зазначив міністр війни в соцмережі X.

Як відомо, дії Ірану після американо-ізраїльських ударів, що почалися 28 лютого, майже зупинили рух танкерів з нафтою через Ормузьку протоку. Згідно з вивченими CNN супутниковими знімками, ВМС Ірану, які мають на озброєнні звичайні військові кораблі, зазнали найважчих втрат у перший тиждень війни. Однак країна має альтернативний флот — це ВМС КВІР, які спеціалізуються на диверсіях. У їхньому арсеналі знаходяться легкі та малопомітні морські засоби, такі як швидкісні катери, мінні загороджувачі та надводні дрони. Саме ці сили, які поки що не ослаблені ударами США та Ізраїлю, на думку експертів, можуть кинути виклик безпеці Ормузької протоки.

За останні дні Ізраїль суттєво розширив список своїх цілей на території Ірану, сконцентрувавши зусилля на виведенні його нафтової промисловості з метою похитнути позиції режиму, повідомляють джерела Politico. Після того, як ізраїльські ВПС вразили десятки іранських нафтосховищ минулими вихідними, адміністрація Трампа звернулася до уряду Біньяміна Нетаньяху з проханням утриматися від масованих обстрілів іранської енергетичної інфраструктури. «США попросили нас заздалегідь повідомляти про будь-які майбутні удари по нафтових об'єктах в Ірані», - заявило ізраїльське джерело Axios.

Як би там не було, фактичний вихід із Перської затоки залишається закритим — 11 березня під удар КВІР потрапили два контейнеровози. Для зняття напруги з енергоносіями США заявляють, що можуть вивести з-під санкцій танкери, які перевозять російську нафту.

В Ірані тим часом набирає обертів антиопозиційний маховик. Міністерство розвідки Ірану 11 березня заявило, що ідентифікувало та заарештувало 30 осіб, яких підозрюють у шпигунстві на користь США та Ізраїлю. Глава іранської поліції Ахмад-Реза Радан заявив, що всіх учасників антиурядових акцій влада кваліфікуватиме як ворогів держави. «Якщо хтось діятиме так, як хочуть вороги, ми вважатимемо їх уже не просто протестувальниками, а ворогами, — сказав він, — і чинитимемо з ними як з ворогами». Глава іранської поліції додав, що силовий апарат країни "перебуває у стані підвищеної готовності" і його "пальці знаходяться на спусковому гачку, щоб до кінця захищати досягнення ісламської революції".

Читайте також: Іран дозволив індійським танкерам проходити Ормузьку протоку

Читайте також: Сили оборони завдали серії ударів по військових об'єктах ворога