Ювілейний «Рамштайн»: підсумки та залаштунки засідання по Україні

Саме в ці квітневі дні рівно рік тому з подачі Сполучених Штатів було створено міжнародну групу підтримки воюючої України, до складу якої увійшли глави оборонних відомств із різних країн. Зважаючи на те, що дебютне засідання відбулося на американській військовій базі «Рамштайн» у Німеччині, ця група і отримала ідентичну назву, та й збирається offline практично завжди саме на цій дислокаційній точці. Так сталося й у п'ятницю, 21 квітня, а засідання через зазначений календарний факт назвали ювілейним.

Як і в попередні рази, головували на «Рамштайні» міністр оборони США Ллойд Остін та голова Комітету начальників штабів американських збройних сил Марк Міллі. Україну представляв міністр оборони Олексій Рєзніков. У центрі уваги присутніх були в основному питання практичного характеру: нарощування поставок озброєнь офіційному Києву, у тому числі боєприпасів, а також можливість розширення спектру техніки, що постачається. Ллойд Остін повідомив, що члени контактної групи вже надали Україні військову допомогу на суму понад $55 млрд, включаючи близько 230 танків та 1,5 тисячі бронемашин. Тут доречно нагадати про те, що буквально напередодні зустрічі в Німеччині Вашингтон оголосив про виділення нашій з вами країні чергового пакету військової допомоги в розмірі $325 млн, включаючи додаткові боєприпаси для встановлення реактивних систем залпового вогню HIMARS, удосконалені ракети та протитанкові міни. «Ми також прискорили терміни постачання танків M1 Abrams, щоб у найближчі місяці забезпечити Україну ще більшою кількістю бронетехніки. Ті танки, які українці мають використовувати для навчання, прибудуть до Німеччини найближчими тижнями», - уточнив Ллойд Остін. Марк Міллі повідомив, що 65 бійців ЗСУ вже пройшли підготовку на Заході для обслуговування комплексів протиповітряної оборони Patriot.

Читайте також: Голова ГУР оцінив можливість обміну полоненими з РФ у форматі всіх на всіх

Основний наголос у рамках нинішнього «Рамштайну» було зроблено саме на системи ППО/ПРО, хоч і про танки говорили чимало. Зокрема, Данія та ще кілька країн повідомили про ухвалене рішення поставити до Києва німецькі «Леопарди», а сусідня Польща оголосила про готовність створити на своїй території військово-технічну базу для їхнього оперативного обслуговування. «Ми дуже добре годуватимемо цих котиків», - посміхаючись говорив на полях «Рамштайну» про Leopard, а також про танкову коаліцію в цілому міністр оборони Рєзніков.

Судячи з його риторики, він залишився цілком задоволеним підсумками засідання контактної групи з колегами-міністрами із понад п'ятдесяти країн. При цьому, що дуже і дуже примітно, екс-посол України в Німеччині, а нині – заступник міністра закордонних справ Андрій Мельник, коментуючи ювілейний «Рамштайн», написав у Twitter: «Україна вдячна союзникам за військову допомогу, але цієї допомоги поки що недостатньо. Цього року нам потрібно вдесятеро більше зброї, щоб покінчити з російською агресією. Тому ми закликаємо наших партнерів перетнути всі штучні червоні лінії та виділити 1% ВВП на постачання зброї Україні».

Утім, незважаючи на скептицизм дипломата, джерело Lenta.UA з вітчизняного Міноборони, зазначає наступне: «Треба розуміти, що багато рішень «Рамштайну» не озвучуються одразу по гарячих слідах, оскільки це, зрозуміло, грає на користь Кремлю. Більше того, після відомого витоку з Пентагону, спілкування між журналістами, міністрами та іншими учасниками в рамках «Рамштайну» максимально звузилося – все обмежується лише загальними, абстрактно-обтічними фразами на кшталт: Україна отримає всю їй потрібну зброю для звільнення всіх її територій. Але разом з тим хотілося б окремо підкреслити, що міністр Рєзніков провів з Ллойдом Остіном та генералом Міллі кілька закритих нарад і переговорів - перед загальним засіданням «Рамштайну» і після його закінчення. Окремо додам, що під час цих переговорів їхні учасники кілька разів дзвонили до головкому ЗСУ Валерія Залужного. Не про погоду за вікном, як ми розуміємо, вони говорили. Окрім цього, глава МОУ провів предметні та вельми результативні двосторонні переговори face to face з міністрами оборони Естонії, Фінляндії, Швеції, Нідерландів, Німеччини та Нової Зеландії. Результати всіх цих рандеву ми неодмінно побачимо безпосередньо на полі бою. Зрозуміло, що зараз усі наголошують на винищувачах, але, як заявив після «Рамштайну» пан Резніков, літаки – це вершина піраміди військової допомоги Україні. І ми неодмінно досягнемо цієї вершини, у цьому немає жодного сумніву».

До речі, мова в рамках «Рамштайну», який щойно завершився, йшло в тому числі і про винищувачів. «Щодо літаків, то союзники (за НАТО - ред.) надали їх. Польща та Словаччина надали МіГ-29. Зараз ведуться переговори щодо надання Україні та інших видів літаків», - сказав журналістам генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг перед засіданням, не уточнивши, про які види йдеться.

Напередодні він вперше відвідав Київ, де президент Володимир Зеленський попросив його допомогти «подолати небажання» низки партнерів із країн-членів Північноатлантичного альянсу поставити ЗСУ нові види озброєння - «дальнобійну зброю, сучасну авіацію, артилерію, бронетехніку». Але на базі «Рамштайн» минулої п'ятниці Йєнс Столтенберг нічого нового з цього приводу не повідомив.

«Ми повинні постійно оцінювати потреби України та радитися, але йдеться не лише про надання нових систем озброєнь, а й про підтримку в робочому стані вже наявних систем та забезпечення логістики», - лише наголосив він. Генсека НАТО при цьому запитали, чи має сьогодні Київ достатній потенціал для проведення контрнаступу найближчим часом, на що він відповів оптимістично: «Я впевнений, що вони в змозі звільнити ще більше земель».

Однак ще більший оптимізм Єнс Столтенберг випромінював з приводу перспектив вступу України до НАТО. «Майбутнє України – у сім'ї Альянсу. Усі союзники з НАТО згодні з цим», - заявив Столтенберг. І хоч генсек одразу додав, що, «звичайно, сенс говорити про це буде лише тоді, коли Україна здобуде перемогу», попередні дві фрази одразу стали обговорюваним аспектом зустрічі.

Так, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який останнім часом відкрито веде себе як кремлівська маріонетка, виторговуючи при цьому фінансові та інші блага від євроструктур, відреагував на заяву Єнса Столтенберга одним словом. "Що?!" - написав він у Twitter, коментуючи цитату генсека. У свою чергу міністр оборони ФРН Борис Пісторіус сказав, що, хоча "всі бачать у майбутньому в Україні партнера по НАТО", "до цього ще доведеться пройти певний шлях" і "зараз не час вести дискусії про це". Напередодні «Рамштайну» в одному з інтерв'ю він також підкреслив, що двері для України в НАТО «відчинені», але також додав, що «зараз не той момент, щоб приймати рішення про вступ.

За те, щоб залишити питання членства «на після війни», виступають не лише Німеччина та Франція, які, до речі, дотримуються цієї позиції ще з Бухарестського саміту НАТО у 2008 році, коли Україні та Грузії, відмовивши в ПДЧ, пообіцяли, що вони стануть членами НАТО, але не сказали, коли. Сполучені Штати також кажуть, що спочатку Україна має виграти війну, а потім уже думати про вступ до НАТО.

З іншого боку, країни НАТО із Центральної та Східної Європи наполягають, що Києву потрібно запропонувати членство якнайшвидше. А першим кроком до цього на саміті у Вільнюсі має бути надання їй докладної «дорожньої карти» для вступу. Критики цієї ідеї кажуть, що 31 член НАТО має насамперед вирішити, чи стане їхня спільна безпека міцнішою чи слабкішою після вступу України, і після того, як на неї пошириться п'ята стаття Статуту Альянсу, тобто положення про колективну безпеку, коли напад на одного з Члени вважають нападом на весь союз.

Тим часом на Печерських пагорбах, навпаки, переконані, що зараз не час зволікати і момент «Ч» уже настав. «Ні більшість українців, ні більшість європейців, ні більшість жителів усього простору НАТО не зрозуміють лідерів Альянсу, якщо на липневому саміті у Вільнюсі не прозвучить заслужене політичне запрошення України. Важко сказати, чий внесок у європейську та євроатлантичну безпеку більший, ніж у наших воїнів», - безперечно заявив Володимир Зеленський в одному з недавніх відеозвернень.

Максимально піднімаючи ставки, нинішній господар Банкової також заявив, що приїде на літній саміт НАТО лише в тому випадку, якщо йому буде відкрито конкретний шлях до членства. Київ, нагадаємо, подав заявку на вступ до Альянсу у вересні минулого року, але в НАТО сприйняли цей крок більше як політичний жест, практична складова якого відкладена на майбутнє.

Але, незважаючи на вельми туманні євроатлантичні перспективи нашої країни, екс-посол України в Сполучених Штатах Валерій Чалий бачить і позитивні сигнали. «Я чекав, хто з офіційних осіб США скаже це... Нарешті почув від керівника Пентагону генерала Ллойда Остіна на його спільній прес-конференції з Командувачем Об'єднаного комітету начальників штабів генералом Марком Міллі за результатами чергового засідання у форматі «Рамштайн»: «Війна за вибором Путіна – не результат розширення НАТО. Війна Путіна є причиною розширення НАТО». Висновок тут абсолютно чіткий. І було б правильно підтвердити це наступними рішучими кроками щодо членства в НАТО України, щоб позбавити агресора можливості використати аргумент протидії розширенню НАТО для подальших загроз та агресивних дій проти країн, які мають право на самостійний вибір оптимальної для себе системи безпеки», - написав Валерій Чалий у себе у Facebook.

Читайте також: Україна вживає заходів щодо евакуації наших громадян з Судану