НАТО в хату: з чим і навіщо генсек Альянсу Єнс Столтенберг приїжджав до Києва

Хоча після старту путінської «спецоперації», тобто з кінця лютого минулого року, в Україні побували багато лідерів західних країн та керівників авторитетних міжнародних інституцій, для Йєнса Столтенберга ця поїздка стала першим відвідуванням Києва за 14 місяців повномасштабних бойових дій. Приїзд генсека НАТО з цілком зрозумілих причин не анонсувався. Тому, коли у ЗМІ з'явилися перші фотографії Столтенберга біля Стіни пам'яті загиблим українським військовослужбовцям, яка розташована на Михайлівській площі, новина миттєво облетіла світові інформагентства з позначкою «блискавка». Власне, після цього в Брюсселі відразу підтвердили візит, а в Кремлі моментально вустами путінського спікера Пєскова «випадково» нагадали, що головною причиною «спецоперації» є бажання Москви не допустити вступ України до Північноатлантичного Альянсу, оскільки «це становитиме серйозну, суттєву небезпеку для безпеки нашої країни». 

Як зазначили з цього приводу провідні праймтайму на CNN, візит Столтенберга неминуче викличе подальше роздратування Росії, яка розглядає НАТО як ворожий військовий блок, який прагне вторгнутися в те, що вона вважає своєю сферою впливу, виступаючи не просто категорично - істерично проти зусиль України щодо вступу до НАТО. Тим часом якраз про ці зусилля і говорили на спільному брифінгу президент Володимир Зеленський і високий натовський гість, який побував безпосередньо перед приїздом до Офісу українського президента в Бучі, що стала одним із символів рашистських звірств. Зокрема, Єнс Столтенберг анонсував обговорення шляху Києва до членства в Альянсі на липневому саміті блоку у Вільнюсі, куди, як відомо, запрошено й нинішнього господаря Банкової. 

Читайте також: Українські захисники відправили чергову партію окупантів до пекла

«Законне місце України – у євроатлантичній родині. Законне місце України – у НАТО… Однак зараз головною метою НАТО має бути забезпечення перемоги України, оскільки це єдиний шлях до того, щоб вести осмислену дискусію щодо майбутнього членства України», - наголосив генсек НАТО.

Реагуючи на цю репліку, чинний гарант української Конституції констатував: «Нам необхідно щось більше, ніж нинішній формат відносин. Ми хочемо зрозуміти, коли Україна буде у НАТО. Ми хочемо гарантій безпеки на цьому шляху. При цьому ми не готуємо альтернативу до членства. Ми будемо в Альянсі. Пакет гарантій на цьому шляху – це ми хотіли б затвердити у Вільнюсі. Ми зі свого боку все підготуємо точно».

Примітно, що у своєму традиційному вечірньому відеозверненні Зеленський був уже більш різким і прямолінійним, коментуючи зустріч з Єнсом Столтенбергом, що відбулася: «Ні більшість українців, ні більшість європейців, ні більшість жителів усього НАТівського простору не зрозуміють лідерів Альянсу, якщо на саміті не в саміті прозвучить заслужене політичне запрошення до Альянсу. Україна зробила все, щоб наша заявка була схвалена і важко навіть сказати, чий внесок у європейську та євроатлантичну безпеку більший, ніж внесок наших воїнів... Я вдячний усім партнерам, які підтримують нас у цьому. Ми також готуємося до саміту НАТО, який заплановано на літо цього року, але його зміст уже відпрацьовується. Саме на таких зустрічах у контактах різних рівнів, які ми проводимо з партнерами».

Як зазначають західні ЗМІ, поїздка Йєнса Столтенберга посилає сигнал схвалення євроатлантичних устремлінь офіційного Києва, але її практична користь зараз лежить дещо в іншій площині. Мовляв, передусім генсек НАТО своєю присутністю прагнув висловити підтримку Україні напередодні анонсованого контрнаступу, а також ще раз обговорити термінові та довгострокові військові потреби ЗСУ напередодні вже одинадцятої зустрічі союзників у форматі «Рамштайн». За словами Зе, він справді попросив пана Столтенберга допомогти «подолати небажання» низки партнерів з-поміж країн НАТО поставити ЗСУ нові види озброєння - «дальнобійну зброю, сучасну авіацію, артилерію, бронетехніку».

Ну, а щодо НАТО–перспектив, то тут слід нагадати, що Єнс Столтенберг раніше неодноразово заявляв, що про Україну в лавах Альянсу можна буде говорити лише після закінчення війни. На цьому акцентують і експерти.

«Дебютний «військовий» візит Йєнса Столтенберга до Києва, на мій погляд, слід розглядати насамперед у контексті майбутнього липневого саміту НАТО у Вільнюсі, де, поза всяким сумнівом, українське питання буде одним із ключових. При цьому хотів би окремо наголосити, що не потрібно мати жодних ілюзій, оскільки на цьому саміті не вирішуватиметься питання вступу України до НАТО. Причина одна: поки йде війна, про жодний вступ до Альянсу мови бути не може в принципі. Водночас питання про те, коли ми можемо претендувати на членство в НАТО, буде обговорюватися, оскільки заявку, як відомо, ми подали», - зазначає в коментарі Lenta.UA політолог Володимир Фесенко.

На його думку, на саміті у Вільнюсі визначатимуть так звану дорожню карту для України з її євроатлантичним шляхом. «Швидше за все, не йтиметься про План дій щодо членства, тому що керівництво нашого МЗС публічно заявляло, що Київ має намір скористатися прецедентом Фінляндії, використовуючи прискорену процедуру вступу без перехідного періоду у вигляді ПДЧ. У світлі цього, на мою думку, головна мета візиту Столтенберга до Києва – це узгодження прийнятної форми та формули позитивного сигналу для України та українського суспільства на саміті у Вільнюсі. Причому формули, яка б не викликала нервової реакції окремих країн, які виступають або проти нашого членства в НАТО, або загалом – проти подальшого розширення Альянсу. І тут слід відзначити дуже важливий нюанс: на сьогодні багато західних політиків уже розуміють, що піти зараз на будь-які поступки Путіна в питанні інтеграції України в НАТО означає не нейтралізувати ризики нової війни, а навпаки — лише їх посилити. Тобто зараз, що, м'яко кажучи, важливо, є вже багато прихильників ідеї про те, що єдина гарантія неповторення війни Росії проти України – це членство України в НАТО», - підсумовує експерт.

З гумором прокоментував неанонсований візит до української столиці генсека НАТО політолог Олексій Голобуцький: «Вчора начебто метеорит, а сьогодні вже Столтенберг в Україні. Напевно, це якийсь новий спосіб пересування шановних людей до Києва».

Як відомо, увечері у середу, 19 квітня, у небі над Києвом спостерігалося яскраве свічення невідомого об'єкту. Після цього у столиці та області було оголошено повітряну тривогу. У Київській міській військовій адміністрації спочатку заявили, що це результат падіння на землю космічного супутника, але незабаром спростували цю інформацію, як спростували її і в NASA.

Як заявив недавно в ефірі телемарафону співробітник астрономічної обсерваторії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, кандидат фізико-математичних наук Анатолій Казанцев, «це було природним, а не штучним космічним тілом». «Йдеться про метеорит-болід. Болід – це яскравий метеор. Він увійшов в атмосферу, а потім нагрівся так сильно, що вибухнув і свічення спалахнуло дуже багато разів», - наголосив Казанцев.

Зауваживши, що попереджати такі явища практично неможливо, учений резюмував: «Зараз складно сказати, якого розміру та маси воно було, але це точно було не дуже велике тіло. Якби це було тіло, зафіксоване телескопами заздалегідь, наприклад, великий астероїд, то він не вибухнув би в повітрі, а впав на землю. І це була б катастрофа. А такі дрібні тіла падають на землю досить часто, просто над Києвом це рідкість. Якщо щось і долетіло до землі, то дуже невеликі уламки».

Читайте також: Португалія передасть бронетранспортери Україні