Відставка «сірого кардинала» Кремля: чому замість Медведчука на Донбас сватають екс-главу СБУ

Наприкінці минулого тижня в низці російських ЗМІ і телеграм-каналах, які в цій країні часто виконують функції «зливних бачків» Кремля, з'явилася інформація про те, що одіозний «сірий кардинал» російської політики, відповідальний за реалізацію бійні на Донбасі і окупацію Криму, нинішній куратор «Д-ЛНР» Владислав Сурков подав у відставку. Цю ж інформацію підтвердила і ведуча Ксенія Собчак, відома близькістю до навколокремлівської політичної тусовки.

Кілька днів Сурков і його команда мовчали, але вчора «балакуча голова» Суркова, політолог Олексій Чесноков в інтерв'ю одному з російських видань розлогим чином взявся спростовувати відставку свого шефа. Майже одночасно з ним спікер президента Путіна Дмитро Пєсков в коментарі журналістам хоч і не спростував, але і не підтвердив відставку Суркова.

Чому так важливо зрозуміти ситуацію з відставкою Суркова? Це - одна з найбільш міфологізованих постатей в сучасній Росії. У своїй країні він відомий як людина, багато років формувала ідеологічну і медійну систему для режиму Путіна. Різні «суверенні демократії», рух «Наші», підгодовані музиканти і письменники, що співають осанну вождю - це все плід роботи Суркова і його команди. Апогеєм його «творчого шляху» став 2014 рік: захоплення Кримського півострова, а також створення міфу про «Новоросію», як ідеологічного обгрунтування подальшої агресії.

Багато років Сурков здійснював одну з ключових ролей в управлінні непідконтрольними Україні територіями Донбасу. Займався чехардою з керівництвом так званих республік, змінюючи московського політтехнолога Олександра Бородая на донецького продавця курятини Олександра Захарченка. При цьому Сурков грав з групами впливу в Москві - так званими «кремлівськими баштами», які теж боролися за контроль над сірою зоною, в яку перетворилася «віджата» Росією частина Донбасу.

В останні роки ця гра ставала для нього все складнішою і заплутанішою. Він нажив собі багато «внутрішньовидових» ворогів, бажаючих сидіти на чорних потоках захопленого Донбасу, і все частіше став робити помилки і програвати. Зокрема, заміна глави «ЛНР» Олексія Плотницького, креатури Суркова, на нового главу Леоніда Пасічника, колишнього полковника СБУ і прямий креатури Луб'янки - класичний приклад одного з найсерйозніших програшів куратора ОРДЛО.

Грав Сурков і з українськими фінансово-промисловими групами, які до сих пір орієнтуються на Росію. Так, в 2015-2016 роки ЗМІ активно обговорювали його взаємозв'язок з найбільшим олігархом Рінатом Ахметовим. Потім між сторонами виник конфлікт, після чого Сурков зробив ставку на Віктора Медведчука. За даними ЗМІ і експертів по Донбасу, саме Сурков допомагав в вибиванні Ахметова з непідконтрольної території і перерозподілі частини потоків на користь Медведчука. Що, втім, не завадило Ахметову в серпні 2018 років через Суркова викупити найбільшу шахту коксівного вугілля в Україні «Покровська», яка належала донецькому олігарху Віктору Нусенкісу, який виїхав в Росію.

Така трохи затягнута історична преамбула в матеріалі про Суркове була зроблена для того, щоб показати всю заплутаність взаємозв'язків як всередині російської системою влади, так і в Україні.

Ми, як і всі журналісти, які стежать за «відставкою» Суркова, достовірно не знаємо, чи трапилося це насправді. Тим більше, подібні інформаційні чутки відносно даного персонажа вкидаються мало не кожні півроку. Але ми хотіли б звернути увагу на наступний момент - на фон, який супроводжує ці заяви.

Так, буквально одночасно з розмовами про потрапляння в немилість Суркова, Медведчук заявив про те, що покидає переговорний процес з РФ.

«Я не бачу сенсу представляти інтереси команди Зеленського як нової влади не тільки тому, що наша партія перебуває до нього в опозиції з моменту його обрання... Я не можу представляти інтереси нової влади в переговорах з Росією з урахуванням позиції пана Зеленського з принципових для мене питань», - сказав одіозний політик в інтерв'ю одному з російських видань.

Одночасно в близьких Кремлю телеграм-каналах з'являється інформація про те, що переговірником з РФ замість Медведчука може стати Валерій Хорошковський - екс-глава СБУ часів президентства Януковича, який в 2013 році через конфлікти з тодішнім главою Адміністрації президента Сергієм Льовочкіним перебрався жити в Монако. Останнього в ЗМІ називають одним з тих, хто зараз близький до команди Зеленського. і, який допомагав кувати йому перемогу на президентських виборах. При цьому сам Хорошковський відомий достатньою близькістю з представниками РФ з бізнесу, так і з державної влади. Свого часу він був одним з топ-менеджерів російського холдингу «Євраз Груп», співвласником якого є олігарх Роман Абрамович.

З огляду на те, що ситуація з Донбасом зайшла в глухий кут, як для України, так і для РФ, то, можливо, нинішня перетряска - початок перезавантаження конструкції взаємин України і РФ з питання Донбасу. І в цій конструкції логічним виглядає вихід того ж Медведчука з переговорного процесу, як однієї з ланок в складному ланцюжку Київ-«Д-ЛНР»-Москва.

Примітно, що в уже озвученому вище інтерв'ю «сурковця» Чеснокова є дуже цікавий меседж, явно проговорённий невипадково: «Друге місце, якщо не буде фальсифікацій, дістанеться партії Бойка-Медведчука», - артикулював Чесноков.

І тут йде чітка легалізація та посилення ролі зручної для Суркова політичної конструкції в політичних розкладах України у вигляді Медведчука. Втім, ці надії можуть розбитися об прозу українського політичного життя: вже зараз інсайдери з Опоблоку стверджують, що, з огляду на переговори між поколотими частинами «біло-блакитних», об'єднання «газовиків» (Юрій Бойко, Сергій Льовочкін та інші) з «ахметовським» крилом (Олександр Вілкул, Вадим Новінський тощо) може відбутися без Медведчука, якого не хочуть бачити ні у Ахметова, ні у Бойка.

Ну і головне, сам Чесноков ще раз сам побічно підтвердив, що серед учасників переговорів по Донбасу як з української, так і з російської сторони ми побачимо зміни. Він дуже жорстко пройшовся і зробив низку випадів по Володимиру Зеленському. А це означає, що особисто Сурков не налаштований/не готовий/не вестиме переговори з новим президентом України...

Віктор Калашников