Відставка Гройсмана: старт виборчої кампанії або капкан Зеленському

Позиція високопоставлених чиновників часів президентства Петра Порошенка змінюється куди частіше, ніж настрій примхливої дитини. Якщо сьогодні той чи інший представник вищої виконавчої гілки влади б'є себе в груди і публічно заявляє, (як, наприклад, генпрокурор Юрій Луценко), що з приходом нового президента він готовий одразу покинути займану посаду, це зовсім не означає, що до вечора він не заявить про відсутність законних і моральних причин покинути свій пост. Використовувати тактику генпрокурора з точністю до навпаки, схоже, вирішив прем'єр Володимир Гройсман. Раніше він неодноразово публічно заявляв, що, як і передбачає закон, не писатиме заяву про відставку до моменту, поки створена новообраною Радою коаліція не подасть на затвердження парламенту свій персональний склад Кабміну. Але якраз після того, як в своїй інавгураційній промові президент Зеленський заявив про неминучість дострокових виборів у Раду, Гройсман вирішив покинути кабінет глави уряду. У чому причина цих дій глави Кабміну, розбиралася Lenta.UA.

«Уряд складає повноваження перед новообраною Верховною Радою, але я прийняв для себе рішення подати у відставку після проведення в середу, 22 травня чергового засідання Кабінету міністрів», - заявив Гройсман. «Мені не соромно, як ми реагували на виклики кризи. На сьогодні країна в хорошому стані. Є валютні резерви більше 20 млрд доларів. Ми провели реформу децентралізації, збільшили місцеві бюджети, втричі підвищили мінімальну заробітну плату», - додав прем'єр-міністр.

Гройсман також повідомив про готовність йти в нову Верховну Раду і про свої наміри сформувати в новому скликанні парламенту «команду професіоналів». Примітно, що на запитання журналістів, як правило, балакучий Володимир Гройсман відповідати відмовився, пославшись на зайнятість.

Для розуміння ситуації: згідно з Конституцією, звільнити прем'єра може тільки Верховна Рада. Відсторонення ВР від займаної посади голови уряду тягне за собою відставку всього Кабміну. Згідно із законом, відправлений у відставку уряд продовжує виконувати свої повноваження в статусі в.о. до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів.

Не так давно Володимир Гройсман оголосив, що братиме участь в парламентських виборах. Відразу після цього країну буквально заполонили рекламні банери нової політичної сили під назвою «Українська стратегія», де значилися не тільки абстрактні гасла, а й підпис «Гройсман».

Рух «Українська стратегія» позиціонує себе як сила, яка підтримує чинного прем'єра, але поки сам він, хоча і заявляв, що піде на вибори з новою політичною силою, не називав її. Серед засновників «Української стратегії» знаходяться близькі до Гройсману люди - нардеп і постпред уряду у Верховній Раді Вадим Денисенко, міністр Кабінету міністрів, глава офісу реформ прем'єра Олександр Саєнко, а також колишній лідер партії «ПОРА» Євген Золотарьов.

«Однозначно, це буде політична сила, яка об'єднає людей з гарною репутацією, людей, які здатні не просто говорити, а реально робити речі, які будуть віддані країні. Я не хочу бути статистом в наступному політичному сезоні, я хочу бути активним, боротися за ідеї та їх впроваджувати», - заявив недавно Володимир Гройсман в ефірі телеканалу ICTV.

З чуток, Володимир Гройсман вже активно залучає до своєї команди впливових в регіонах мажоритарників, які є членами парламенту. Є ще один гравець, електоральна вага якого зараз вкрай низька, а ось політичні амбіції залишаються досить серйозними. Йдеться про його попередника Арсенія Яценюка, якого, як розповідають Lenta.UA, чинний прем'єр завів в урядову ложу під час інавгурації Зеленського. Сьогодні Яценюк - електоральний банкрут, але «фронтовики» Яценюка, протягом трьох років прем'єрства Гройсмана були однією з опор керівника уряду в Раді, допомагаючи йому в ході протистояння глави Кабміну з президентом Петром Порошенком.

Якщо говорити про перспективи партії Гройсмана-Яценюка на парламентських виборах, то в разі збереження п'ятивідсоткового бар'єру шансів потрапити в стіни нової Верховної Ради у їх політсили практично не залишається. У разі якщо ж завтра на позачерговій сесії парламент все-таки знизить прохідний бар'єр до трьох відсотків, то, швидше за все, своя фракція у «партії прем'єрів» все-таки буде. Але вкрай мала і не впливова...

Що ж стосується мотивації рішення Гройсмана піти з поста прем'єра, голосно грюкнувши дверима, то тут є дві причини для цього рішення. По-перше, йому потрібен був ефектний старт виборчої кампанії. По-друге, таким чином буквально весь пласт проблем автоматично звалюється на Банкову. А варто зазначити, що поки ще чинний прем'єр, за інформацією Lenta.UA, серйозно ображений на нового президента: мовляв, за планом він мав залишатися біля керма Кабміну до чергових парламентських виборів - тобто, до листопада. Це б дозволило йому спокійно провести кампанію. Зараз, після того, як стало зрозуміло, що позачергові парламентські вибори пройдуть 21 липня, Гройсману немає ніякого сенсу триматися за своє крісло...

Наталія Ромашова