ПолітикаМіжнародні відносини

"Відпустка" Клімкіна: хто винен в конфлікті між МЗС і Зеленським

19:35 01 лип 2019.  1193Читайте на: УКРРУС

Про конфлікт між главою МЗС та президентом, перші кроки Володимира Зеленського на міжнародній арені і формат переговорів з Росією, Lenta.UA розповів співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін оголосив про намір піти у відпустку. Про це він сказав в спеціальному відеозверненні. Перш за все, Клімкін нагадав про відповідь МЗС на російську ноту щодо військовополонених моряків, назвавши її пасткою Росії. «Ми всі говоримо одним голосом, вимагаючи у Росії негайного і безумовного звільнення всіх наших моряків, всіх політичних в'язнів, всіх заручників. Але одночасно розуміємо, яку пастку нам намагалася підлаштувати Росія: зганьбити наших моряків, робити вигляд, що вони зробили якийсь злочин, судити їх за російськими законами, фундаментально ослабити нашу позицію щодо окупованого Криму, за судовими позовами, згідно з якими Росія повинна заплатити мільярди», - сказав міністр.

Він додав, що вирішив піти в «політичну» відпустку незалежно від рішення парламенту про свою відставку: «Незалежно від того, яке рішення і коли прийме Рада по моїй відставці, я прийняв рішення піти у відпустку. Вважаю, що це буде чесно і правильно. Але не просто відпустку, а політичну відпустку, оскільки в півсили працювати не можу і саме зараз настав час будувати справжню політичну команду. Всім, кому не подобається сучасний політичний бардак, адресую заклик: приєднуйтесь. Почуємось».

Читайте також: Зеленський звинуватив окупантів у підлості

Нагадаємо, 27 червня президент Зеленський заявив, що Клімкін не погоджував з ним відповідь України на ноту Росії щодо військовополонених моряків, і звинуватив його в тому, що такі дії ставлять під загрозу можливість повернення полонених додому. Клімкін відповів на це, що має повноваження відповідати на ноти Кремля без узгодження з главою держави.

Варто відзначити, що відносини між главою МЗС і новим президентом не склалися з самого початку. Ще 17 травня Павло Клімкін заявив, що йде у відставку. Однак Верховна Рада не підтримала обидві постанови з таким рішенням - від парламентського комітету у закордонних справах і президента.

Гарячі відносини між Офісом президента і МЗС проявилися під час підготовки візиту Зеленського в Канаду. За інформацією Lenta.UA, на Банковій відмовилися від допомоги міністерства.

Про те, чим загрожує гострий відкритий конфлікт між президентом і головним дипломатом країни Lenta.UA поговорила з Михайлом Пашковим, співдиректором програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.

- Як може відбитися конфлікт по лінії Зеленський-Клімкін на міжнародному іміджі України?

- Якщо ви говорите про останній конфлікт навколо українських моряків, то, на мій погляд, цей конфлікт - штучний. З одного боку, аргументація є і у міністра закордонних справ, з іншого - свої резони присутні і у президента країни. Безумовно, в іміджевому плані це країні не піде в плюс. Але ще раз підкреслюю: цей конфлікт носить ситуаційний характер, і я не думаю, що через нього можуть виникнути якісь серйозні проблеми, які б погіршили ситуацію в українській зовнішній політиці.

Так, проблеми, пов'язані з українськими моряками, дуже чутливі і тут переживання президента можна зрозуміти. Але я не думаю, що ця проблемна ситуація матиме далекосяжні наслідки.

- Чи можуть до парламентських виборів, формування нової коаліції і уряду в принципі мирно співіснувати «президентські» міністри - оборони і закордонних справ з Володимиром Зеленським?

- Так, я думаю, сама ситуація до цього зобов'язує і закликає. Напевно, тому пан Клімкін заявив про свою політичну відпустку. Тому сьогодні потрібно вже, скоріше, аналізувати кандидатуру Вадима Пристайка (кандидатура президента Зеленського на посаду глави МЗС - Ред.). З іншого боку, хоча питання конкретних персоналій, безперечно, важливі, мова зараз більшою мірою повинна йти про пролонгацію і затвердження зовнішньополітичного курсу країни в цілому. Я маю на увазі - про європейську та євроатлантичну інтеграцію, співпрацю з США, відсіч російської агресії і так далі.

- У ці дні проходить візит президента Зеленського в Канаду. До цього він побував в Брюсселі, Парижі та Берліні. Ці вояжі повинні якось окреслити контури зовнішньої політики при керівництві нового глави держави?

- Вважаю, що зараз слід утриматися від якихось завищених очікувань і надмірних претензій до президента. Більшою мірою на даний момент проходить, скажімо так, адаптаційна стадія у зовнішній політиці нового керівника країни. Тому, цілком природно, що перші візити носять розвідувальний, ознайомлювальний характер.

Зрозумійте правильно: налагодження довірчих партнерських відносин - це питання не одного візиту, це досить тривалий процес, напрацьовуваний роками. Тому, говорити зараз, що Зеленський щось упустив, не те зробив, не туди поїхав, не варто.

Не потрібно передчасно давати розгорнуті оцінки. Сам факт того, що перший візит був до Брюсселя, говорить про те, що курс нового президента більш-менш визначено. Як, втім, і деякі його кадрові ініціативи. Я маю на увазі Вадима Пристайка.

- Як ви, до речі, оцінюєте його кандидатуру на пост міністра закордонних справ?

- На мій погляд, це досить професійний дипломат, який довгий час представляв Україну на ключовому напрямі - євроатлантичної інтеграції. Безумовно, в нинішній ситуації досвід і налагоджені контакти Пристайка знадобляться країні.

- Прямий діалог з Путіним, про який регулярно говорять на Банковій, це помилковий хід або тактична хитрість?

- Оцінювати можна по-різному, але я б на певний період зробив би переговорний процес в рамках багатостороннього формату, тому що тут необхідні і модератори, і свідки. На мій погляд, тут підійшов би нормандський формат, про що вже є попередні домовленості. До прямих переговорів навіть не президентів, а МЗС України і Росії сторони поки що не дозріли.

За деякими відомостями, в поточному місяці передбачаються консультації в нормандському форматі, принаймні, на рівні політичних радників. Цей крок буде досить важливий, щоб рухатися вперед. Тим більше, що навіть Путін говорив про те, що Нормандський формат потрібно якось оживляти і рухати вперед. До речі кажучи, це також в інтересах, заявлених Макроном і Меркель.

- Але вони представляють країни, делегації яких днями проголосували за повернення Росії в ПАРЄ...

- Безумовно, ви маєте рацію, і я поділяю ваше занепокоєння. Переконаний, що ми на сьогодні ще не усвідомлюємо всієї повноти трагізму і наслідків такого рішення. А це загрожує дуже серйозними наслідками, починаючи від ланцюгової реакції, яка може торкнутися цілісність характеру санкційного фронту, закінчуючи негативним впливом на рівень європейських симпатій в Україні. Тому, ситуацію в ПАРЄ потрібно серйозно проаналізувати і робити кроки на випередження існуючих викликів...

Наталія Ромашова

Читайте також: Зеленський закликав Гройсмана покарати Клімкіна

Крижак Дмитро

Найпопулярніше