Видовище на хлібі: чого досягла Росія, саботуючи зернову угоду

У ніч на понеділок, 31 жовтня, Київ, Анкара та ООН досягли угоди про те, що, незважаючи на вихід із так званої зернової угоди російської сторони, кораблі із продовольством продовжать рухатися з України. Як повідомили у Спільному координаційному центрі у Стамбулі, зокрема було погоджено рух 14 суден у Чорному морі. Ще шість кораблів вийшли із вітчизняних портів 30 жовтня. Нагадаємо, в Мінінфраструктурі раніше повідомляли, що саме після рішення Росії вийти із зернової угоди, заблокованими виявилися 218 кораблів, які мали вивезти зерно з нашої з вами країни. Росію, яка недавно демонстративно вийшла із зернової угоди, лише поставили перед фактом про досягнуті домовленості.

Очевидно, що ситуація навколо подальшої долі зернової угоди розвиватиметься надзвичайно динамічно і коментарі (їхній істеричний зміст передбачити не складно) із РФ сипатимуться як роги достатку. Тим часом траєкторія подальших дій офіційно визнаного терористичним путінського режиму є досить обмеженою. Або Москва пропускатиме українські судна навіть після своїх заяв про вихід із угоди. Що буде вказувати на переговори і, можливе повернення РФ до угоди. Або Кремль вживе якихось дій, щоб заблокувати рух зернових кораблів (у російських військових телеграм-каналах вже активно закликають атакувати суховантажі).

Читайте також: Ворог атакував один із об’єктів критичної інфраструктури Черкащини

Загалом, найближчими днями хмари над тактикою РФ саме у цьому напрямі мають остаточно розвіятися. А сьогодні вишнею на торті у цій історії є те, що безпосередньо Україна не підписувала з РФ жодних зернових угод. Київ підписав окремий договір з Туреччиною та ООН та зобов'язався перед ними. Росія ж підписала дзеркальний контракт із Туреччиною та ООН, тому якщо Москва у звичному стилі когось і «кинула», то лише «великого друга» Ердогана та Організацію Об'єднаних Націй.

Заступник генсекретаря ООН Фархан Хак заявив, що організація «підтримує зв'язок із російською владою з цього приводу». Ну що ж, попутного вітру, як-то кажуть, хоча сьогодні будь-якому сліпому видно, що і усні, і письмові домовленості з РФ яйця виїденого не варті.

А тепер коротко про підтекст та ймовірні наслідки цієї скандальної історії. Як відомо, Росія заявила, що зупиняє участь у реалізації зернової угоди щодо вивезення сільськогосподарської продукції з українських портів 29 жовтня. У міністерстві оборони РФ наголосили, що причиною цього стали вибухи в Севастопольській бухті в суботу вранці. У відомстві зазначили, що кораблі Чорноморського флоту та цивільні судна, проти яких було спрямовано так званий «терористичний акт», забезпечували безпеку зернового коридору.

Нагадаємо, у Севастопольській бухті вранці 29 жовтня пролунало одразу кілька вибухів. Росія стверджує, що атаку зробили нібито українські безпілотники, які «незначно пошкодили» морський тральщик «Іван Голубець» та бонове загородження бухти Південна. У вибухах рашисти звинуватили українських та британських фахівців. Міноборони Британії оперативно назвало звинувачення РФ вигадками епічного масштабу.

Показово, що заради цієї теми кремлівський диктатор Володимир Путін навіть провів спеціальну прес-конференцію, в якій непрозоро натякав на ймовірні проблеми у кораблів, які надалі перевозитимуть зерно. Він заявив, що безпілотники, які нібито атакували Чорноморський флот, «частково йшли в коридорі, де вивозиться зерно». У зв'язку з цим, за його словами, РФ призупиняє участь в угоді, щоб забезпечити безпеку судів.

«Якщо Україна вдарить по цих судах, винні будемо ми, не згадуючи, чим це викликано, а викликано це загрозою для цього гуманітарного коридору», - сказав Путін.

Слід окремо відзначити, що офіційний Київ раніше неодноразово попереджав про плани Росії зруйнувати Чорноморську зернову ініціативу, яка забезпечує продовольчу безпеку мільйонів людей.

«Зернова угода» врятувала від бідності 100 млн осіб, а відновлення експорту значно вплинуло на зниження цін на пшеницю та інші продукти», - наголосили в ООН. Посол з особливих доручень МЗС України Ольга Трофимцева розповіла, що лише станом на 27 жовтня Україна експортувала понад 8,5 мільйона тонн зернових.

«Насправді, це не сьогоднішнє їхнє рішення. Росія почала свідомо загострювати продовольчу кризу ще у вересні – коли заблокувала рух суден із нашим продовольством. З вересня і до сьогодні у зерновому коридорі накопичилося безліч суден, які не можуть пройти своїм маршрутом. Деякі зерновози очікують уже понад три тижні. Тобто це абсолютно свідома блокада Росії», - прокоментував загострення на продовольчому «фронті» Володимир Зеленський. Крім того, за словами президента, двічі за час дії угоди РФ завдавала ударів по українським ВМС, які гарантують безпеку зернового коридору.

«Через морську блокаду РФ судна з понад 2 млн тонн продовольства стоять у морі і не можуть вирушити до пунктів призначення, що створює проблеми для мільйонів споживачів в Алжирі, Єгипті, Ємені, Бангладеш, В'єтнамі та інших країнах», - наголосив він, принагідно закликавши міжнародних союзників ініціювати питання вилучення путінської Росії з «Великої двадцятки».

«Як РФ може бути серед інших у G20, якщо вона свідомо працює на голод одразу на кількох континентах? Це – нонсенс. Росії не місце у «двадцятці», – резюмував Зеленський.

«Денонсація зернової угоди ще більше зміцнить за Путіним звання міжнародного терориста і навіть голодним дітям у далекій тропічній Африці стане зрозуміло, що глобальна продовольча криза — це справа рук однієї хворої на голову людини, яка десятиліттями засідає в Кремлі. Якщо РФ і далі все стопоритиме в цьому напрямку, у Заходу з'явиться ще один вкрай вагомий аргумент активізувати план delete РФ як державної освіти в цілому», - зазначив у розмові з Lenta.UA близький до Банкової політолог, додавши при цьому, що у Зеленського мають намір (і цілком, до речі, обґрунтовано), використовувати зерновий кейс, що актуалізується, щоб у турборежимі «топити» РФ буквально за всіма міжнародними напрямками.

Ну, а якщо говорити про позу, в яку стала країна-агресор у частині зернової угоди, то очевидно, що РФ діє за схемою, вже випробуваною після підриву Кримського мосту, коли свої дії вона представляє як певну відплату «за удари з боку України». Дещо раніше це проявилося в атаках з енергоінфраструктури. При цьому удари, як кажуть експерти, зважаючи на все, готувалися давно, але після вибуху на мосту з'явилася можливість їх подати як «відповідь». Зернову угоду Росія і так погрожувала не продовжувати, а тепер під це з'явився привід…

Один із очевидних мотивів путінської Росії щодо скасування зернової угоди – вкотре показати надризикованість будь-якого бізнесу з нашою державою доти, доки на його території триває велика війна. Москва, до речі, під шумок намагається зараз під соусом горезвісного жесту доброї волі втюхати світові «безкоштовно» вкрадене на окупованих українських теренах зерно. Зрозуміло, що на ці хитрощі ніхто не піддасться, бо мати сьогодні справу з абсолютно неадекватним путінським режимом та його «бойовими комарами» та ударами по цивільних об'єктах не хоче ніхто.

Очевидно, що з урахуванням гостроти та ціни питання цивілізований світ швидко знайде формулу виходу із «зернової» ситуації. США, наприклад, вже недвозначно натякають, що невдовзі може бути організований міжнародний конвой у Чорному морі країн-членів НАТО. Словом, механізмів того, як у даному конкретному випадку посадити Москву на п'яту точку і, за путінським висловом, змусити сидіти і не крякати більш ніж достатньо. Тим часом, на жаль, відсутність виразних перспектив експорту зерна морем прямо позначиться на планах українських аграріїв щодо посівної. Тут, до речі, і без цього вже є різнопланові проблеми. На початку жовтня озимих засіяли досить мало.

«Ми очікуємо загалом, якщо порівнювати абсолютні площі з минулим роком, то десь зернових буде посіяно на 20-25 відсотків менше», – констатує заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

На це впливає і неможливість польових робіт на тимчасово окупованих територіях. Значення для врожаю має і сама зима – чи буде сніг, і якісь морози, зазначають експерти. Втім, хліба українцям точно вистачить. «Ми з вами в нашій країні споживаємо близько трьох з половиною мільйонів тонн пшениці на рік у вигляді хліба. Для цього достатньо лише одного мільйона гектарів засіяти. Тому продовольчій безпеці України нічого не загрожує», - зазначив недавно в ефірі телемарафону президент української зернової асоціації Микола Горбачов.

Читайте також: Стали відомі подробиці ракетного удару по Хмельницькій області