ПолітикаВлада

Весняний міністропад: чим зумовлені урядові перестановки

18:43 23 бер 2023.  3095Читайте на: УКРРУС

Повномасштабна війна з путінською Росією, як виявилося, не є перешкодою для кадрових перестановок на вершині виконавчої влади. Днями Верховна Рада призначила одразу трьох нових міністрів. З чим пов'язані урядові ротації, читайте у матеріалі Lenta.UA.

На пленарному засіданні у вівторок, 21 березня, депутатський корпус ВР призначив одразу трьох нових членів Кабміну. Так, посада Михайла Федорова, який обіймає посаду міністра з питань цифрової трансформації, доповнилася вельми вагомим званням «віце-прем'єр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій». Новим міністром освіти та науки став Оксен Лісовий, а колишній голова «Укрзалізниці» Олександр Камишин зайняв крісло міністра зі стратегічних галузей промисловості. Попередник Камишина – Павло Рябікін, як кажуть у кулуарах, вирушить послом до Китаю. У 2009-2010 роках Рябікін працював послом України в Данії, тому певний досвід у нього є, хоча більшість його кар'єрного шляху все-таки пов'язана з інфраструктурною, зокрема, транспортною сферою.

Ну, а щодо Шкарлета, який нібито сам вирішив залишити міністерську посаду, то його подальша професійна доля поки що залишається невідомою. Натомість відомо, що його постать на чолі МОУ викликала гостре неприйняття у суспільстві та студентських лавах через токсичний, скажімо так, кар'єрний «хвост».

Читайте також: Рада призначила Оксена Лісового міністром освіти України

Очевидно, що підвищення Михайла Федорова до рангу віце-прем'єра та перелік сфер його впливу свідчить про те, що він фактично буде куратором Міносвіти, яке очолив 50-річний Оксен Лісовий – до призначення директор Малої академії наук, а також воїн 95-ї окремої десантно -штурмової бригади ЗСУ.

«Учитель, спеціаліст бібліотечно-інформаційних систем та кандидат філософських наук виховує двох синів, а зараз мужньо захищає свободу України на фронті», - йдеться про нього у спецпублікації на сайті МОУ, присвяченій воюючим працівникам освітньої галузі.

Примітно, що президентом МАН є академік Станіслав Довгий – батько відомого представника «молодої команди» Черновецького, а нині – діючого нардепа Олеся. Втім, ймовірні дружні зв'язки із родиною Довгих ніяк не вплинули на сприйняття нового міністра, якого патріотична громадськість, зокрема частина, опозиційно налаштована до чинної влади (про що свідчить схвальна хвиля в соцмережах), у Кабміні вітає. До речі, у відкритих джерелах можна знайти інформацію, що новоспеченого міністра освіти пов'язують приятельські узи як мінімум із трьома нардепами від провладної «Слуги народу»: Сергієм Бабаком, Романом Грищуком та Сергієм Колебошиним. У соцмережах є фото, які свідчать про те, що це депутатське тріо купувало автомобіль для частини, де до недавнього часу служив Лісовий. І всі троє «слуг», що є дуже примітно, є членами комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій.

Утім, як зазначає у розмові з Lenta.UA близький до Банкової політолог, аж ніяк не очевидне лобі у профільному комітеті відіграло вирішальну роль у призначенні Оксена Лісового. «Насправді, питання відставки токсичного Шкарлета давно витало у повітрі. А оскільки проводилися реально назрілі перепризначення в інших міністерствах, те, що називається під шумок, вирішили «попросити» і міністра освіти. Розмови про те, що він вирішив піти сам – не більше, ніж розмови, щоб зайвий раз не привертати увагу до його неоднозначної персони. Ну, і знову-таки, щоб уникнути гострих дискусій, які, як правило, точаться навколо керівників Міносвіти, на місце Шкарлета поставили його антагоніста – профі у сфері освіти, та ще й із військовим бекграундом, який за визначенням не може викликати відторгнення», - наголосив співрозмовник.

Його слова про те, що Сергій Шкарлет дійсно не планував віддавати ключі від міністерського кабінету побічно підтверджує той факт, що буквально за кілька днів до відставки в ранковому слоті телемарафона він буквально розпинався, емоційно і амбітно розповідаючи про далекосяжні плани очолюваного ним міністерства, що не властиво людині, яка буквально «сидить на валізах». Таким чином, підстави вважати, що Шкарлету, мабуть, справді вказали на двері, існують. Як і явні докази у вигляді постів в українському сегменті Facebook схвалення щодо призначення Оксена Лісового. При тому, що якраз перед голосуванням у Раді на його адресу посипалися звинувачення у плагіаті. Зокрема, на сайті, присвяченому помилкам у наукових дослідженнях, проаналізували дисертацію Лісового на тему «Соціокультурна самоідентифікація особистості», яку він захистив у 2012 році та дійшли висновку, що частина тексту збігається з текстами двох дисертацій, захищених ним у 2011-му.

«Один абзац у нього виглядає справді скопійованим із попередньої роботи. Більше таких випадків він не мав. Напевно, це була одна помилка з його боку, тоді як у роботах Шкарлета було дуже багато плагіату. Тобто одна помилка у Лісового є, але її масштаб не такий, щоб його не призначати», - зазначила в ефірі української служби ВВС член профільного комітету ВР Наталія Піпа від фракції «Голос».

Дуже примітно, що сайт, який звинуватив у плагіаті нового міністра, пов'язаний з колишньою «балакучою головою» медведчуківських телеканалів, скандальним проросійським «активістом»-«журналістом» Русланом Коцабою.

У Малій академії наук після обвинувачень в плагіаті заявили наступне: «У разі виявлення в його роботі порушень Оксен Лісовий готовий відмовитися від наукового ступеня кандидата наук і на посаді міністра формуватиме принципово нову академічну культуру і культуру освітнього і наукового менеджменту».

Загалом, як би там не було, але спроба «збити» Лісового не вдалася, і своє «Так», йому як міністру сказали 313 нардепів, що є конституційною більшістю. Сергія Шкарлета, нагадаємо, було призначено на посаду міністра освіти і науки України 17 грудня 2020 року. За його кандидатуру тоді проголосувала мінімально необхідна більшість, а присягу він складав під вигуки «Ганьба!».

Ну а тепер невеликий штрих до міністерського портрета. Новий голова Міносвіти народився 21 липня 1972 року в Київській області у родині репресованого радянською владою філософа та правозахисника Василя Лісового та педагога Віри Лісової-Гриценко. Оксен Лісовий є випускником Решетилівського художнього училища народних промислів (спеціальність – художник-кераміст) та Київського державного інституту культури. У минулому працював учителем Києво-Могилянського колегіуму, тренером із фехтування, а також підтримував діяльність громадської юнацької організації «Січ». 2010-го очолив Малу академію наук. У вересні 2020 року ініціював створення першого Музею науки в Україні. Оксен Лісовий має ступінь кандидата філософських наук та звання доцента. Є автором понад 250 наукових публікацій та 25 авторських видань. До речі, у четвер, 23 березня, стало відомо, що новий міністр бразування подав дисертацію на перевірку до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Про це він повідомив у Facebook. «Не менше за інших чекаю на її результати. І у разі виявлення будь-яких порушень нової культури академічної чесноти, до формування якої від мене буде особлива увага, відмовлюся від наукового ступеня кандидата наук. Тільки отримаю висновок – публічно все оприлюдню», - написав Оксен Лісовий.

Тепер про новоспеченого міністра зі стратегічних галузей промисловості. 38-річний Олександр Камишин із жовтня 2021 року був тимчасовим головою правління «Укрзалізниці». Його повноваження у цьому статусі двічі продовжувалися перед тим, як 25 березня 2022-го його затвердили на чолі компанії на постійній основі терміном на чотири роки. Тим часом 27 лютого 2023-го Камишин подав у відставку, одразу після чого президент Володимир Зеленський призначив його своїм позаштатним радником.

До цього Олексадр Камишин працював у низці компаній, які прямо чи опосередковано пов'язані з «інвестором» Ахметовим. Втім, як кажуть у кулуарах, після приходу на держслужбу він припинив контакти з топ-менеджментом ахметівських компаній, а також близькими до Ріната Леонідовича політиками та бізнесменами. Проте якийсь зв'язок таки можна промацати. Наприклад, діючий заступник голови Офісу президента, син опального екс-регіонала Ігоря Шурми Ростислав, раніше також обіймав керівні посади в ахметівській гірничо-металургійній бізнес-імперії. Подейкують, саме Шурма і «рухає» Камишина вгору кар'єрними сходами.

Незважаючи на те, що у березні 2022-го Камишина призначили повноправним головою «Укразалізниці» терміном на чотири роки, не пропрацювавши і він пішов у відставку. Якось пояснювати своє рішення він не став, зазначивши лише, що це було зроблено за погодженням з його куратором у Кабміні – віце-прем'єром з відновлення України та міністром інфраструктури за сумісництвом Олександром Кубраковим. Власне, цим меседжем Камишин, фігуру якого сприймали як успішний реформатор, дав сигнал, що Кубраков, який вважається фаворитом особисто президента Зеленського, схвалив його відставку явно не без погодження з Банковою. Подейкують, в опалу чинного гаранта Камишин потрапив через систематичні аварії на залізницях. До речі, Кубраков, якраз після того, як відставка Камишина викликала громадське невдоволення, «сватав» його на посаду керівника де-факто бутафорного представництва «Укрзалізниці» в Європі. Однак нібито голова ОП Єрмак, який, м'яко кажучи, не в захваті від посилення Кубракова, не без втручання свого заступника Шурми вирішив зберегти екс-главу УЗ на провідних ролях у Кабміні.

Що тут сказати? Те, що Зе-влада далеко неоднорідна і там систематично відбуваються свої підкилимні ігри, не є великим секретом, хоча, безумовно, вирішальне слово залишається за Володимиром Зеленським. Власне, за його прихильність, що гарантує «близькість до тіла» та чималий вплив, і борються різні групи з оточення, прямо чи опосередковано «пожираючи» один одного.

Читайте також: Стало відомо, хто очолив «Укрзалізницю» після відходу Камишина

Ромашова Наталя

Новини

Найпопулярніше