Велика середа: що потрібно і чого не можна робити цього дня Страсного тижня

У Велику середу в житті Христа і апостолів відбулися дві події, які стали сюжетами сотень (та що там сотень - тисяч) картин та літературних творів, а потім і фільмів - помазання Ісуса та зрада Юди, оплачена тридцятьма срібняками.

Можливо, найцікавіше тут - те, що ці події описуються навіть в канонічних чотирьох Євангеліях по-різному. Для атеїстів це свідчення того, що, мовляв, "якщо щось відбувалося насправді, то й розповіді про цю подію повинні співпадати, а якщо ні - то, отже, це все придумано". Для людей віруючих, навпаки, це доказ реальності описаного в Євангеліях - адже якщо взяти, наприклад, дані в поліції (або тим більше, розказані журналістам) свідчення про будь-яку подію, то вони ніколи не збігатимуться в деталях.

Тут треба додати ще й те, що чотири євангелісти не тільки розповідають про події, а й тлумачать про їхні причини, а це теж не може збігатися. Так, Матвій і Марк вважають причиною зради Юди сріблолюбство (Іскаріот, до речі, був у апостолів скарбником і носив ящик з грошовими пожертвуваннями), а Лука та Іоанн пишуть, що до нього увійшов сатана.

Більше того, нам невідомі точно навіть суто історичні деталі, а саме – що можна було купити на 30 срібняків, які Юда отримав за зраду. Одні тлумачі кажуть, що за ці гроші можна було купити ділянку у межах міста, інші – що раба, треті – що вони дорівнювали платі за 4 місяці роботи на виноградниках. Очевидно, що це суми зовсім різні. Подібність тут тільки в одному - що презирлива сучасна приказка "продався за 30 срібняків", тлумачена зазвичай як "за якусь дрібницю", неправильна. Сума таки була солідна.

У історії зради Юди та її подальшої поведінки стільки різних версій, що про них можна написати цілу книгу. Скажімо лише одне - одна із сучасних, мовляв, Іуда лише виконав волю Ісуса, який уже тоді все передбачав, виглядає надто надуманою.

Що стосується другої важливої події - того, що грішниця в домі Симона, де зупинилися в цей день Ісус і апостоли, змастила його дорогоцінним міром (вміст сосуда, до речі, коштував 75 срібняків) і тим самим викликала обурення деяких апостолів (мовляв, краще було миро продати, а гроші роздати жебракам) - про нього в Євангеліях свідчення також розходяться. Деякі коментатори вважають, що у євангелістів просто об'єдналися у пам'яті дві, а то й три схожі події.

Інтерпретація цієї події в образотворчому мистецтві та літературі також, як історія з Юдою, стала своєрідною жертвою бажання авторів "зробити красиво". Тільки в даному випадку це був вже не "інтелектуальний виверт", а естетичний - раз у євангелістів сказано, що грішниця витерла ноги Ісуса своїм волоссям, то це волосся має бути густим і розкішним, та й сама грішниця це Марія Магдалина. Це видно на картині середньовічного французького анононімного художника, яку ми вибрали як ілюстрацію.

Загалом, Велика середа дає привід для духовних роздумів - для чого, власне, весь Страсний тиждень і призначений. З приводу того, чого не можна робити, повторимо те, що пишемо завжди - у християнина взагалі немає днів на рік, коли йому, скажімо так, дозволено сваритися з ближніми, лаятися, лихословити, битися і т.п. Однак у Страсний тиждень про це треба пам'ятати особливо. І зрозуміло, що Страсний тиждень, на який припали муки Христа - не час для свят, танців та гулянь.

Фото: Вікіпедія