Вчені розшифрували листи королеви Марії-Антуанетти своєму коханцеві

Саме граф Ганс Аксель фон Ферзен стояв за організацією втечі королівського подружжя зі столиці в червні 1791 року. На жаль, в містечку Варен в Лотарингії король був упізнаний, затриманий і з сім'єю під конвоєм повернутий в Париж.

Відомо, що Марія-Антуанетта і фон Ферзен відправили один одному кілька десятків листів, які після страти королеви зберігалися у нащадків графа. Національному архіву Франції належить сьогодні 25 листів Марії-Антуанетти і 29 — фон Ферзена, — нагадує The History blog. У ряді з них є закреслені і відредаговані рядки, зміст яких давно займав дослідників.

Нещодавно за допомогою рентгенофлуоресцентної спектроскопії вченим вдалося відновити фрази, що проливають світло на відносини між учасниками листування. Оригінальні чорнила містили елемент, відсутній в чорнилі для редагування: мідь. Це і дозволило розшифрувати слова під карлючками.

Перша розшифрована фраза датується 4 січня 1792 року. «...Дорогий і ніжний друг, я шалено тебе люблю, і не було хвилини, в яку я б не обожнював тебе», — пише граф. Таким чином, підкреслюють історики, ми вперше стикаємося з почуттями фон Ферзена до королеви, які доводилося ретельно приховувати. «Марія-Антуанетта і граф використовують слова любові, при тому, що більша частина їх листування має політичний характер», — йдеться в заяві керівників проекту.

Треба сказати, що після невдалої спроби втечі фон Ферзен не залишив зусиль з порятунку королівської сім'ї. У лютому 1792 року з ризиком для життя йому вдалося навіть нанести візит монаршої парі в Тюїльрі, де Людовика XVI і його дружину утримували під домашнім арештом.

Суд в Конвенті засудив монарха до смерті і 21 січня 1793-го король зійшов на ешафот. Через п'ять місяців після страти Людовика XVI революційний Комітет громадського порятунку прийняв рішення перевести Марію-Антуанетту в тюрму на паризькому острові Сіте.

Годували королеву двічі в день, звичайна ширма відділяла ув'язнену від двох приставлених до неї жандармів. Після того, як були розкриті плани чергової втечі, режим утримання посилили, а 15 жовтня 1793 року 37-річна Марія-Антуанетта постала перед судом. Її звинуватили в підтримці зв'язків з державами, ворожими Франції, і зраді інтересів країни.

16 жовтня було оголошено смертний вирок, кат постриг королеву наголо і в білій пікейній сорочці з чорною стрічкою на зап'ястях вона вирушила у свій останній шлях до місця страти. Свідки відзначали її холоднокровність і самовладання — засуджена сама зійшла на ешафот і сама лягла під ніж гільйотини.

Останні слова королеви були звернені до ката, якому Марія-Антуанетта необережно наступила на ногу: «Вибачте мені, мсьє, я не навмисне».

Артефакти, пов'язані з останньою королевою Франції, продовжують високо котируватися у колекціонерів. Так, кілька тижнів тому дорожня скриня Марії-Антуанетти і серветка, якою вона користувалася на коронації Людовіка XVI, були продані майже за 60 тисяч євро.

На ілюстрації: Марія-Антуанетта в 1788 році