Вбивці в законі: яка крапка поставлена у резонансній справі Гандзюк

Повномасштабна війна з путінською Росією, і, як один з її наслідків – виття сирен, що систематично розриває Київ, сповіщаючи про повітряну тривогу - не зупиняють, між тим, суспільне життя столиці та властиві їй процеси. Працює у звичному режимі і третя — судова — гілка влади, до якої, як у свідомих українців, так і у міжнародних партнерів і, треба сказати, небезпідставно, назбиралося чимало питань претензійного штибу. Однак судове засідання з гучної справи Гандзюк дає надію на те, що українська Феміда може таки судити як і належить у цивілізованих державах: із заплющеними очима…

Нагадаємо, у 2018 році жорстоке та зухвале вбивство розбурхало всю країну. Соратники Гандзюк з громадського антикорупційного цеху відразу після жахливого інциденту почали потужну інформаційну компанію з вимогою притягнути до відповідальності і замовників, і виконавців злочину. Написи та графіті з портретом активістки та словами «Хто замовив убивство Гандзюк?» стали з'являтися у різних куточках країни. І ось тільки 2023-го, через п'ять років замовниками злочину де-юре оголосили колишнього голову Херсонської облради Владислава Мангера та його екс-помічника – місцевого кримінального авторитета Олексія Левіна.

Читайте також: Суд ухвалив вирок учасникам вбивства Катерини Гандзюк

Невеликий штрих до портрета. Уродженка Херсона Катерина Гандзюк завдяки своїй громадській діяльності була відома далеко за межами рідного їй Херсона і навіть країни, беручи участь у різноманітних тематичних програмах ООН. При цьому вона поєднувала громадську активність із роботою у структурах міської влади. Зокрема, до нападу Гандзюк була тимчасовим керуючим справами Херсонської міськради, а також працювала радником міського голови. Друзі та колеги активістки звертали увагу, що Катерина Гандзюк мала два ключові кейси, за якими вона мала принципових опонентів: це протидія усіляких проросійських рухів у Херсоні, а також боротьба з корупцією в місцевій поліції. Також Гандзюк систематично і вкрай жорстко критикувала тодішнього голову Херсонської облради Владислава Мангера та звинувачувала його в організації так званих тітушок проти супротивників вирубування лісів у регіоні.

Катерина Гандзюк також входила до групи Itchy Trigger Finger Ukrainians, яка займалася розробкою та розміщенням зовнішньої реклами поблизу адмінкордону з окупованим Кримом. У цьому контексті варто зазначити, що вона критикувала обласну владу за вкрай слабку, на її думку, протидію інформаційній агресії з боку Російської Федерації.

31 липня 2018 року в Херсоні невідомий облив Катерину Гандзюк концентрованою сірчаною кислотою біля її будинку. Від отриманих опіків активістка померла в одній із столичних лікарень 4 листопада, через три місяці після нападу, попередньо перенісши 14 операцій різного ступеня складності.

За «гарячими слідами», саме після нападу поліція затримала безробітного жителя Херсона Сергія Новікова. Діючий на той момент міністр внутрішніх справ Арсен Аваков тоді заявив, що це він – виконавець нападу на активістку. Однак згодом виявилося, що ця людина ніяк не причетна до злочину – Новікова було відпущено.

Восени 2018 року правоохоронці затримали нових підозрюваних. Ними виявились п'ятеро учасників АТО. Сергій Торбін, Віктор Горбунов, Володимир Васянович, Микита Грабчук та В'ячеслав Вишневський воювали у складі Української добровольчої армії та навіть отримували нагороди від держави. Через рік після нападу на активістку суд ухвалив вирок для цих п'яти підозрюваних. Вони повністю визнали свою провину і отримали досить невеликі терміни ув'язнення – в середньому 6,5 років.

Після повномасштабного нападу РФ на Україну в лютому 2022-го засуджені скористалися правом вийти з-за ґрат і приєдналися до українських збройних сил. Паралельно проходив пошук та притягнення до відповідальності замовників убивства Катерини Гандзюк. У лютому 2019 року було заарештовано колишнього голову Херсонської облради Владислава Мангера. Слідство запідозрило, що саме він замовив напад на активістку «через вкрай неприязне ставлення до неї». Інший замовник – херсонський кримінальний авторитет і на той момент помічник Мангера Олексій Левін на прізвисько «Москал» (трохи раніше мав красномовне прізвисько «Кіллер» - ред.) – встиг втекти з України, його оголосили в розшук. Левіна знайшли лише через рік у Болгарії. Він змінив зовнішність та ім'я, щоб уникнути екстрадиції в Україну. Проте екстрадиція все ж таки відбулася, і Олексій Левін опинився в українській в'язниці.

Розгляд справи в суді проти Мангера та Левіна тривав майже три роки і ось учора в ньому було поставлено крапку. Суддя Юлія Іваніна повністю задовольнила всі вимоги прокуратури та засудила Левіна та Мангера до десяти років ув'язнення. Їх визнали винними в замовленні та організації умисного тяжкого тілесного ушкодження у спосіб, що «має характер особливої муки» і спричинив смерть потерпілої. Крім того, засуджені мають виплатити по 5 млн гривень моральної компенсації батькові, матері та дружині Катерині Гандзюк. Також заставу 2,5 млн гривень, яку раніше призначав Мангер, передали на користь Збройних сил України (ЗСУ).

Ті, хто зібрався в залі суду, зустріли вирок оплесками. Мангер, одягнений у кепку з національною символікою України, у свою чергу почав голосно обурюватись і кричати, що «саджають безневинну людину». Його адвокат Олександр Шадрін, який зустрів вирок одним нецензурним словом, найбільш пристойним синонімом якого може бути вираз «капець», назвав рішення Феміди - «ознакою глибокої кризи судової системи».

Захист засуджених обурив той факт, що суддя, скориставшись нормами воєнного часу, повідомила лише терміни ув'язнення, але не виклала мотивувальну частину, а саме детально не розкрила обставини справи і якими доказами підтверджується вина фігурантів. Пан Шадрін підкреслив, що «неодмінно подасть апеляцію на вирок і проситиме про закриття справи щодо свого клієнта, яке пахне політичним замовленням».

Втім, як зазначив у коментарі Lenta.UA один із прокурорів Офісу генпрокурора у цій справі Олександр Сафарян, сторона звинувачення до ймовірних апеляційних дебатів готова «і має всю необхідну базу, щоб довести, що обвинувальний вирок Дніпровського районного суду столиці є справедливим та об'єктивним». Зазначимо, що рішення суду набуде чинності лише після апеляційного розгляду. До цього часу Мангер та Левін будуть перебувати під вартою у СІЗО.

Коли Левіна та Магнера у наручниках виводили із зали суду, останнього обіймала заплакана дочка. Свою доньку, якій, до речі, 17 червня мало виповнитися 38 років Віктор Гандзюк уже не обійме ніколи. Коментуючи рішення суду батько вбитої активістки зазначив: «Випробовую неоднозначні почуття. З одного боку, завжди здавалося десь у глибині душі, що ми чекали цього дня. Цей день настав. Але, власне, все одно Каті немає, її не повернути, тож спустошення. З іншого боку, я задоволений вироком. Зрештою завершився судовий процес. Завдяки кропіткій роботі прокуратури, завдяки роботі суду, який дуже справедливо, на мій погляд, поставився до всіх фактів, завдяки великій кількості небайдужих людей, очевидно, замовники вперше отримали реальні терміни».

Читайте також: Ситуація в окупованих Олешках близька до катастрофічної – мер міста