В Австрії продовжують дивувати відвідувачів театрів нелогічними «коронавірусними» обмеженнями

Театри, як і кінотеатри, з їх масовим скупченням людей виявилися одними з перших жертв коронавірусу. Відповідна реакція на небезпеку глядачів заразитися спочатку була однаковою, а от реакція на пропоновані владою умови виходу з карантину виявилася в різних країнах, відповідно, різною. Так, в Нью-Йорку театральний Бродвей закрили відразу після встановлення обмежень на проведення заходів, які збирають більше 500 відвідувачів, оскільки там всі театри відповідають цій умові, а місткість деяких залів перевищує 1000 глядачів. При цьому провідні театральні продюсери вже заявили, що при введенні обмежень у вигляді соціального дистанціювання просто не стануть відкривати театри, так як дорогі бродвейські постановки в цьому випадку не окупляться. І що їм простіше перенести відкриття сезону на 2021-й рік.

У Франції аргументація була дещо іншою. Там театральні та музичні продюсери, як і належить європейцям, говорили не стільки про гроші, скільки про мистецтво. Коротко кажучи, вони сказали, що не стануть заради дотримання умов соціального дистанціювання перетворювати театральні і концертні зали в подобу лікарняних палат. Проте найбільше в Європі відзначилася Австрія, де міністру культури Ульріке Луначек навіть довелося піти у відставку після різкої критики висунутих нею умов, які треба дотриматися театрам для відновлення своєї роботи. Там в театрах було дозволено з 18-го травня відновлювати репетиції - але не більше, ніж за участю одного актора. З 31-го травня - репетирувати групами, але в масках і зберігаючи між акторами на відстані мінімум одного метра. Дозволити публічні уявлення передбачалося з умовою, що у кожного актора і глядача буде захисна зона не менше 20 квадратних метрів. І ось, як виявилося з оголошення на сайті знаменитої Віденської опери, хоча пані Луначек вже не міністр культури, але справа її, так би мовити, живе.

Необхідна відстань між глядачами скорочено до 1 метра, але це рішення навряд чи влаштує як противників, так і захисників карантинних заходів. Тим більше, що якщо до і після вистави глядачі повинні бути в масках, то під час самого представлення їх можна зняти. Можливо, з точки зору естетичної це вірне рішення, проте всі, хто був у театрі хоч раз, знають, що варто комусь з глядачів під час вистави закашлятись, як в різних кінцях залу рефлекторно виникає епідемія кашлю - і тут як раз маски дуже б не завадили. Але ще дивніше виглядає заклик до глядачів не кричати артистам «Браво!». Не зовсім зрозуміло, чого в цьому випадку побоюються в театрі - мікрокрапельок слини, які будуть розлітатися під час крику? Але при чханні їх виділяється в повітрі набагато більше, і розлітаються вони далі.

Загалом, як було колись сказано з іншого приводу (але теж в зв'язку з театром), не шукайте тут логіку, її немає.

Фото: Falstaff