Українці вважають маніпуляцією список «сумнівних ліків» із звіту ЦПК

Публікація громадської організації "Центр протидії корупції" (ЦПК) звіту дослідження "Як в Україні щороку зливаються мільярди гривень на сумнівні ліки" викликала в соцмережах бурхливе обговорення, повідомляє MedOboz.

Головна дискусія розгорнулася на фейсбук на сторінці медика Євгена Скрипника, на думку якого здебільшого послалися ЗМІ, які опублікували "список фуфломіцинів".

Більшість читачів не погодилися з переліком популярних препаратів, які за версією Центру протидії корупції мають "недоведену ефективність": "Канефрон Н, "Протефлазід", "Синупрет"; "Уролесан", валеріана.

Коментатори звернули увагу на те, що у списку наведено виключно рослинні препарати, які, попри розтиражоване дослідження активістів-антикорупціонерів, насправді ефективно застосовуються багато років. Деякі піддали сумніву кваліфікацію експертів ЦПК ("Дослідження" підписано лише одним дитячим імунологом та провізором) та їх методологію (згідно з якою препарат має доказову базу тільки тоді, відомості про нього обов'язково мають бути в міжнародних медичних агрегаторах).

Дісталося і самому автору посту: "Мені здається, ви на медичних порталах значитесь як психотерапевт? А звідки у вас компетенції заявляти про неефективність тих чи інших препаратів, зокрема тих, які психотерапевт не повинен і не може призначати?" - запитує Оля Шостак.

На думку більшості коментаторів, лікарські засоби зі "списку фуфломіцинів" реально діють - при цьому багато хто посилається на власний досвід.

"Стаття замовна про це свідчить той факт, що автор схоже не знайомий з доказовою базою ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ на рослинній основі які затверджені в МОЗ", – пише Оксана Ігнатенко.

Любов Кохан: "Цікаво, раніше, поки не було ще багатьох "нових відкатних "препаратів, всі оці канефрони і т.д ефект давали, а тепер же ж дійсно треба підтримати фармвиробника, і всі ці препарати "раптом стали недієвими". В пості не вистачає "реклами" ефективних препаратів…"

Юлія Заблоцька: "Я спеціально переглянула протокол лікування отруєнь. Ентеросорбенти там присутні. Зокрема активоване вугілля та інші ентеросорбенти, яким є Атоксіл (препарат отнесен в Исследовании ЦПК к числу "сомнительных" - ред.). Яким чином ті люди, що готували звіт, пропонують лікувати харчове отруєння? Вони заперечують протоколи доказової медицини?"

"Невже вони всі відсутні у клінічних настановах і недостатньо вивчені? А якщо деякі ефективно лікують десятки років і на базі яких написані десятки дисертацій? В переліку є рослинні препарати, які мають доказову ефективність і таки входять в стандарти надання мед.допомоги? Тоді навіщо їх дискримінувати? В чиїх інтересах написаний пост?" - Запитує Люба Глібка.
 

Читайте також: Медики назвали ліки, які небезпечно приймати самостійно