Українці висловили своє ставлення до декомунізації

До перейменування населених пунктів і вулиць, названих на честь комуністичних діячів, 44% українців ставляться негативно. Про це свідчать результати дослідження, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, передає УНН. 

Так, 30% українців схвалюють перейменування населених пунктів і вулиць, названих на честь комуністичних діячів, тоді як 44% ставляться до цього негативно, а ще близько 20% - байдуже. 

Позитивне ставлення до перейменування топонімів переважає тільки в Західному регіоні (44% "за" і 30% "проти"), на Сході і Півдні близько половина громадян відносяться до перейменування негативно. 

Тенденції вікового розподілу схожі зі ставленням до заборони комуністичних символів: більше негативного ставлення до перейменування топонімів відзначається у старших людей (47% для вікової категорії 60-69 років і 56% для людей старше 70 років), зате серед молоді щодо більше байдужих. 

Дослідження було проведено з 17 по 22 квітня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму і окупованих територій Донецької і Луганської областей. Дослідження проводилося методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитано 2000 осіб, вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Як повідомляла раніше Lenta.UA, аеропорт в місті Дніпро досі називається «Дніпропетровськ», оскільки міжнародна організація, яка займається питаннями авіації, запросила за перейменування чималі гроші, яких у міста немає. 

Нагадаємо, згідно з даними соціологічного дослідження, проведеного компаніями Active Group і "Клубу експертів", основними проблемами, які хвилюють жителів міст і сіл є:

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

• якість доріг (цей варіант вибрало 54% респондентів),
• стан територій загального користування (44,7%),
• стан внутрішньобудинкової інфраструктури (43,5%),
• відсутність роботи (34,2%),
• вартість комунальних послуг (31,1%),
• масове перейменування вулиць, міст і сіл (29,2%).

Фото: УНН