ЕкономікаЕнергетика

Вимушені «обійми»: чому Україна не може обійтися без електрики Лукашенка

13:24 03 лис 2021.  12705Читайте на: УКРРУС

Через гострий дефіцит «чорного золота» на державних електростанціях офіційний Київ зробив нещодавно екстрений запит до Білорусі та Словаччини про імпорт електроенергії з цих країн. Реакція Братислави та Мінська виявилася вкрай оперативною — обидві держави здійснили постачання. Однак через форсмажора виникає закономірне питання про те, чи є підстави вважати, що Україна в будь-який момент може опинитися на межі енергетичного колапсу чи вітчизняній владі все ж таки вдасться запобігти колапсу? У ситуації розбиралася Lenta.UA.

У вівторок, 2 листопада, держкомпанія "Укренерго" зробила екстрений запит до Білорусі та Словаччини. Згодом енергетична допомога з Братислави надійшла обсягом 800 МВт.ч. У «бацьки» ж відрапортували, що постачання розпочали якраз після отримання відповідного сигналу з України. Паралельно з Мінськом ведуться переговори щодо закупівлі білоруської електроенергії на постійній основі. Причому, показово, що діалог проходить у так званому турборежимі для того, щоб почати «неекстренний» імпорт уже з п'ятниці.

Тут слід окремо зазначити, що коли днями у ЗМІ з'явилася інформація про те, що з 1 листопада може відновитися закупівля електроенергії в Білорусі, уряд її оперативно спростував: мовляв, усі тендери скасовано і ніхто нічого у «зашквареного» Лукашенка не збирається купувати. Однак, як бачимо, без допомоги «останнього диктатора Європи» обійтися не виходить. Перш ніж відповісти на запитання: «Чому?», коротко нагадаємо бекграунд.

Читайте також: Що роблять росіяни на нашому кордоні

Наприкінці травня Національна комісія, яка здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), заборонила імпорт в Україну російської та білоруської електроенергії до 1 жовтня 2021 року, проте заборона на листопад продовжена не була.

26 жовтня «Укренерго», незважаючи на все «ні», провела аукціон із розподілу доступу до міждержавних перерізів електромереж на листопад. За результатами аукціону, українські компанії викупили можливість постачати електроенергію з Росії обсягом 2,2 ГВт і з Білорусі – 900 МВт.

30 жовтня голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг нардеп від «Слуги народу» Андрій Герус повідомив, що українські компанії не зможуть відновити з 1 листопада імпорт електроенергії з Москви та Мінська через те, що російські та білоруські компанії скасували аукціони із продажу електроенергії.

Зважаючи на «завислу» переговорну ситуацію, а також низку інших факторів, запаси «чорного золота» на державних електростанціях впали нижче за всі мінімуми, у зв'язку з чим Україна зробила вчора екстрений запит до Білорусі та Словаччини про імпорт електроенергії.

Де-юре ж запит на екстрену допомогу в «Укренерго» пояснили виходом з ладу одразу чотирьох енергоблоків на ТЕС. Ще один не встиг вивести з ремонту. «У зв'язку зі стрімким підвищенням рівня аварійності генеруючого обладнання на ТЕС компанії ДТЕК (належить Рінату Ахметову – ред.), НЕК «Укренерго» звертатиметься до Державної інспекції енергетичного нагляду щодо необхідності проведення відповідних перевірок», - наголосили також у компанії.

Реальним або декоративним виявиться ревізійний контролінг бізнесових «гаваней» Ріната Леонідовича — покаже час.

Зазначимо, що спочатку аварійна допомога у розмірі 500 мегават з Білорусі мала подаватися у вівторок, 2 жовтня з 14.00 до 21.00. Однак, як кажуть у Кабміні, вже до п'ятої години вечора обсяг знизився до 94 мегават, що може свідчити про те, що проблему було вирішено і блоки на вітчизняних ТЕС зуміли набрати необхідну потужність.

Тим часом сам факт, що «розрулювати» ситуацію довелося у пожежному порядку свідчить про наявність системних проблем із тепловою генерацією. Втім, є деякі надії на поліпшення ситуації. Очікується, що вже з 5 листопада може піти імпорт електроенергії з Білорусі. Принаймні такі переговори зараз тривають і не тільки, до речі, з білорусами. Як кажуть у кулуарах, вже з 20-х чисел листопада може піти й імпорт із Росії – нібито приватні українські компанії якраз у процесі пошуку оптимальної цінової формули.

Важливо розуміти, що сезонні закупівлі електроенергії за кордоном потрібні Україні для збалансування енергетичного ринку через відсутність антрацитового вугілля, на якому працюють теплові електростанції (ТЕС). Дефіцит цього палива виник саме після початку бойових дій на сході України, де знаходиться більшість шахт, на яких видобувають антрацитове вугілля.

За даними «Укренерго», на сьогодні запаси антрацитового вугілля становлять лише 139,9 тисячі тонн з необхідних трьох мільйонів.

Починаючи з 2023 року, офіційний Київ планує працювати в єдиній енергосистемі з Європою, відключившись від енергосистем Білорусі та Росії. У лютому та липні 2022 року Україна має провести експеримент із роботи своєї енергосистеми в окремому від Москви та Мінська режимі. До речі, чому влада позначила саме цей часовий період — незрозуміло, адже саме в ці місяці традиційно на енергосистему припадає найбільше навантаження і, відповідно, споживається більше електроенергії.

Гіпотетично Україна і сьогодні може додатково імпортувати електроенергію з країн Європейського союзу, проте для цього потрібно мати відповідні балансові потужності, щоб бути готовими до різних форсмажорних ситуацій та кризових викликів. Вчорашня історія з екстреними запитами до Білорусі та Словаччини продемонструвала нашу «готовність» у всій красі…

"Я заплутався. Якийсь енергетичний зелений ребус від зеленої влади. Новина, яка стала «шокуючою» для українців – ми в аварійному режимі імпортуємо електроенергію з Білорусі. Тому що запаси вугілля на складах ТЕС продовжують скорочуватись. «Укренерго» заявляла, що запаси вугілля на українських теплових електростанціях станом на 25 жовтня в 4,7 разу нижчі за необхідні. Водночас Міненерго планує завершити закриття підприємств вугледобувної промисловості до 2030 року.
А буквально днями Україна приєдналася до Глобальної ініціативи щодо скорочення викидів метану «Global Metane Рledge». Тобто ми за декарбонізацію разом із усім світом. Голі та босі, закриваємо шахти, бо всі так роблять. Ну, якщо не роблять, то заявляють. А ми і заявляємо, і робимо. При цьому днями Денис Шмігаль заявив, що Кабмін очікує на збільшення видобутку вугілля українськими шахтами. На початок 2020 року в Україні налічується 148 шахт, із них 102 – у власності держави. Більша частина шахт розташована на непідконтрольній Україні території (67), ще 2 шахти – не діють, 33 – працюють (але лише 4 вважаються рентабельними). От скажіть, як це все зрозуміти? У якій країні ми живемо і хто нами керує?», - журиться політолог Валерій Клочок.

Крім очевидної наявності суто технологічного «роздвоєння» вітчизняної влади в частині енергетичної тактики, не слід забувати і про те, що це питання має і політичну складову. «З огидою беремо електроенергію у «диктатора». Ситуація вкрай неприємна, але країну треба якось рятувати», - констатує нардеп від «Батьківщини» та екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко.

«Зовсім зрозуміло, що Україні потрібно якнайшвидше приєднуватися до європейської мережі та запускати нові блоки на АЕС та Зеленський під час свого офіційного візиту до США предметно обговорив співпрацю у цій сфері з Байденом. Однак треба розуміти, що подібні проекти — глобальні і реалізувати їх миттєво нереально в принципі. Тому на даному етапі ми не маємо іншого виходу, окрім як мати справу в енергетичній сфері з невизнаним усім цивілізованим світом, у тому числі Україною, Лукашенком і навіть країною-агресором. Але з «бацькою», до речі, має справу і Литва, наприклад, й інші європейські країни. Отже, в даному випадку на чільне місце слід ставити економічний інтерес, а політику відсувати за лаштунки», - зазначає в розмові з Lenta.UA близький до Банкової політолог.

Примітно, що на, здавалося б, очевидну «зраду», тему постачання електроенергії з Білорусі не роздмухували і парламентські опозиціонери. Ймовірно, це той рідкісний випадок, коли опоненти влади хайп поклали на вівтар національних інтересів, бо як не крути, а без «руки Білорусі» в енергосекторі нам поки що не обійтися. На сьогоднішній день Об'єднану енергетичну систему України синхронізовано з енергосистемами Росії, Молдови та Білорусі. Однак фактично отримати аварійну допомогу ми можемо лише з останньої. З РФ у нас немає підписаного договору, а Молдова – надто маленька енергосистема для балансування української ОЕС. Очевидно, що можна і потрібно робити запити до інших країн тієї ж Словаччини, наприклад, але в даному випадку немає чіткої синхронізації і, відповідно, гарантій. З іншого боку, зрозуміло, що «бацька», який оперативно відреагував на прохання України, зробив це не від великого кохання, а з метою банально заробити на експорті. Цього разу Кремль не став (або просто не встиг) вставляти ціпки в колеса, проте це зовсім не означає, що при виникненні подібних ситуацій у майбутньому Путін не заблокує пориви Лукашенка. Що в такому разі робитиме Зе-команда — питання риторичне.

Читайте також: В окупованому Криму різко зросла кількість обшуків, затримань та допитів людей

Ромашова Наталья

Новини

Найпопулярніше