Топ-10 подій у світовій культурі у 2021 році

2021-й рік, який розпочався майже загальносвітовим коронавірусним локдауном, далі, як і 2020-й, штормило на коронавірусних хвилях. Проте, продовжуючи це порівняння, можна сказати, що капітани світової культури, на відміну від 2020-го, навчилися десь сяк-так, а десь навіть непогано, керувати в цій непростій ситуації своїми кораблями. Так що рейтинг найважливіших подій у світовій культурі за минулий рік виходить цілком представницьким - хоча, звичайно, розподіл місць у ньому досить умовний, оскільки різні сфери культури перебували за цей час через карантинні обмеження в різних обставинах.

У цьому сенсі "найживішим з усіх мистецтв" виявилося кіно. Хоча в кінотеатрах і вводили обмеження щодо розсадження глядачів у залах, але, в принципі, це мало відрізнялося від "докоронавірусної ери", коли загальносвітовою нормою вважалася, якщо не враховувати прем'єрний вікенд, приблизно 20% заповненість залів. Отже, справа була не в тому, через одне крісло або через два сидітимуть глядачі, а в тому, чи підуть вони в кіно взагалі. І вони пішли, показавши на прикладі кіно, що культурні події, як і раніше, відіграють важливу роль у нашому житті.

Тому на перше місце ми вирішили поставити касовий успіх голлівудського супергеройського фільму "Людина-павук: нема шляху додому", який на сьогоднішній день зібрав уже $1,18 млрд., причому без китайського ринку. У Китаї його старт у прокаті поставили на початок січня 2022 року - швидше за все, для того, щоб на першому та другому місцях у загальносвітовому рейтингу залишилися дві китайські стрічки, військовий бойовик "Битва на озері Чан-Цзінь", у якого зараз $902,5 млн., та фентезі-комедію "Привіт, мамо" з її $822 млн.

Тут важливо ще й та обставина, що обидва китайські фільми зібрали свою касу за рахунок прокату всередині країни. З одного боку, це все ж таки "подія місцевого масштабу", але з іншого - єдиний приклад того, що випередити Голлівуд хоча б на своєму внутрішньому кіноринку можливо. А це не просто чинник національного престижу. а й поштовх до розвитку національного кіновиробництва. Так, наприклад, за 380 км від Шанхаю в місті Дун'ян провінції Чжецзян на сході Китаю зараз активно функціонує «китайський Голлівуд» - кіностудія Хендянь (Hengdian World Studios). В даний час ця найбільша не тільки в Китаї, а й у всій Азії, кіностудія займає 330 га і відновлення роботи на ній теж можна назвати подією року, нехай і китайського.

Щодо кіно України, то тут ми такими успіхами, як Китай, похвалитися не можемо. Та й українські фільми, на відміну від минулих років, серйозних призів на міжнародних кінофестивалях у 2021 році не отримали. Проте й у нас є свої здобутки – за цей рік за підтримки держави у прокат вийшли 79 українських фільмів. І це – одна з головних подій у внутрішньоукраїнському рейтингу-2021. Хоча на перше місце в ньому варто поставити все ж таки успіх нашої групи Go-A на конкурсі Євробачення. Причому це не лише наша думка: у загальноукраїнських опитуваннях на тему головних подій 2021 року цей успіх – єдина культурна подія, яку українці називають серед політичних, економічних та суспільних.

Однак якщо з першим місцем у нашому рейтингу все більш-менш ясно (кіно та головна подія року в ньому), то далі розставляти події з ранжиру набагато складніше. Так, якщо виходити з такого критерію, як досягнення "докоронавірусного" рівня, на друге місце у рейтингу треба ставити арт-ринок. Адже провідні аукціонні будинки Sotheby's, Christie's та інші відрапортували про рекордні продажі цього року. Причому за рахунок онлайн-торгівлі аудиторія їх покупців розширилася 2021-го у Sotheby's на 44%, а Christie's на 35%. Подія? Безперечно. Питання лише у тому, яку частку цей успіх займає у загальносвітовій культурній панорамі.

Те саме можна сказати і про безперечний прорив на світовий арт-ринок NFT - невзаємозамінних токенів. Найдорожчий з них Everyday The First 5000 Days був проданий за $69,3 млн., що поставило його творця американця під псевдонімом Beeple на третє місце за рівнем ціни на окремий витвір мистецтва серед художників, що нині живуть. Причому купив цей NFT такий собі Метакован – це теж псевдонім, за яким ховається індійський підприємець Вінеш Сундаресан, який займається бізнесом у сфері криптовалюту. А найцікавіше – те, що для участі у першому онлайн-аукціоні NFT зареєструвалося 22 млн. осіб, 60% яких – у віці до 40 років. Подія? Знову ж таки, безсумнівно. Але для того, щоб оцінити реальний вплив NFT на арт-ринок загалом одного року мало. Тим не менш, на третє місце в нашому топі поставити можна.

Зазначимо і те, що у 2021-му, незважаючи на складні обставини, продовжували працювати та проводити виставки київські PinchukArtCentre, Мистецький Арсенал, центр сучасного мистецтв М17 та музей Ханенків. При цьому вони активно працювали ще й в інформаційному полі, насамперед, в інтернеті, без якого сьогоднішнього мистецтва для свого потенційного глядача практично не існує.

Переходячи від арт-ринку до ринку музичного, ми теж стикаємося з незвичайним явищем - головними постатями на ньому були дві популярні співачки, які проявили себе насамперед у громадській сфері. Ми говоримо, природно, про Брітні Спірс та Біллі Айліш. Спірс нарешті звільнилася від багаторічної опіки свого батька, що, як виявилося, була не тільки жорстокою на межі садизму, а й приносила Джеймі Спірсу гарний грошовий дохід.

Біллі Айліш, як і Спірс, теж звільнилася – але не від опіки, а від своїх комплексів. 18-річна (тепер вже 19-річна) дівчина, яка встановила рекорд у частині головних призів музичного "Оскара", премії Grammy, нарешті перестала соромитися своєї фігури і носити мішкуватий одяг. Причому настільки перестала соромитися, що тепер, навпаки, знімається для модних журналів, що називається, "у негліже".

Здавалося б, на перший погляд, те й інше - локальні події. Але під новими фотографіями Айліш у соцмережах стоять мільйони лайків, а визволення Спірс стало прикладом для мільйонів людей на Землі, чиї права несправедливо, хоч і формально, "за законом", обмежуються. І Брітні, до речі, вже заявила, що боротиметься за їхні права. Тож поділимо між двома співачками 4-е та 5-е місця.

На тлі цих подій дещо загубилося, якщо брати рік загалом, одна сумне – смерть барабанщика The Rolling Stones Чарлі Уоттса. The Rolling Stones залишалися, здається, єдиними "безсмертними" серед кращих рок-груп епохи розквіту року (втрати почалися ще зі смерті Джона Леннона), але тепер і вони потрапили до скорботного списку. Хоча, з іншого боку, в гастролі США все ж таки вирушили (сам Уоттс, коли був ще в лікарні, просив їх про це) - і це теж одна з подій року, адже Міку Джаггеру вже 78 років.

До речі, на розігріві The Rolling Stones на цих гастролях виступав італійський гурт Måneskin, який на нинішньому конкурсі Євробачення посів перше місце - і це, можливо, дасть перший з часів тріумфу АВВА на цьому конкурсі в 1974-му році, справжній приклад "розкрутки" світового масштабу саме завдяки цій перемозі. При цьому самі АВВА цього року несподіване возз'єдналися, щоб дати незвичайний, з використанням передових візуальних технологій концерт - а їх новий диск ABBA Voyage став лідером продажів у світі за 2021 рік серед вінілових платівок. Так що з поваги до всіх, а не лише згаданих, ветеранів рок-сцени віддамо їм 6 місце. 

При цьому, говорячи про естраду, треба обов'язково згадати той дивовижний факт, що цього року конкурс Євробачення на тлі падіння, щоб не сказати – обвалення, кількості телеглядачів буквально всіх культурних трансляцій, від Grammy до "Оскару", збільшив не лише свою аудиторію , а й відсоток у ній молоді. Тобто - перестав бути "конкурсом домогосподарок", як його раніше уїдливо називали, що цілком гідно 7-го місця у нашому рейтингу. І тим більш престижний згаданий вище успішний виступ на ньому українського гурту Go_A.

У літературі екстраординарних подій цього року не сталося. Хіба що Нобелівську премію віддали Абдулразаку Гурна, емігранту з Танзанії, який давно живе та працює у Британії. Дивне в цьому те, що премію отримав чоловік, хоча практично скрізь, де тільки було можливо, не лише в літературі, нагороди як компенсацію за минулі роки вручали жінкам. Як, наприклад, на Канському кінофестивалі, де Золоту пальмову гілку віддали відвертому трешу з претензією на артхаус "Титану" Жюлії Дюкурно і таким чином одним пострілом убили двох зайців - найвищий приз Канн вперше за багато років отримала жінка плюс режисер із Франції. Але це, скоріше, стало не головною подією року, а одним із скандалів – цілком, втім, тихим, оскільки Канни сьогодні мають значення для преси та кінотусовки, а не масового глядача. Провал "Титану" у прокаті - тому свідчення.

Повертаючись до літератури, зазначимо, що головною подією у світі у цій сфері культури був очікуваний під час багатоденного карантину з вільним чи мимовільним знаходженням людей переважно вдома, був інтерес до читання. І, відповідно, до покупки книг - у багатьох країнах він зріс досить суттєво. Непогано й те, що письменникам, яким довелося сидіти вдома, нічого не залишалося, крім того, щоб писати. У результаті у Франції, наприклад, цього року вийде більше нових романів, аніж рік тому. Щодо України, то тут важливою підмогою для книжкового ринку стала можливість витратити "коронавірусну тисячу" на покупку книг. У цілому роль сьогодні книжкового ринку в загальній скарбничці світової культури гідна 8-го места.

Видавці називають можливість витратити "тисячу" на книги найважливішою подією року у книжковій справі – і справді, згідно з даними опитувань, читання стало в українців у 2021-му році одним із головних способів проведення домашнього дозвілля. Більше часу вони лише дивилися фільми та серіали. Тут, до речі, варто було б повернутись до світового масштабу і відзначити феноменальний успіх південнокорейського серіалу "Гра в кальмара". Але це, знову ж таки, не стільки подія року, скільки феномен року - "кіношникам" ще належить розгадати, що саме за цілком посередньої якості продукту викликало до нього такий інтерес. Поки що віддамо серіалам 9-е місце у рейтингу.

Ну і, нарешті, не можна не згадати театр, який у світі 2021 року лихоманило "по-дорослому". На нью-йоркському театральному Бродвеї з його мільярдними касовими оборотами театри через карантин то закривали, то відкривали, то знову, як зараз, закривали. У Франції з її революційними традиціями в такій ситуації деякі театральні колективи просто брали владу у свої руки та займали свої будинки. Це, втім, нічого суттєво змінити не могло - будівлю вони зайняти могли і навіть влаштувати в ній виставу, а ось запустити у цю будівлю глядачів - ні. Українські театри у цій ситуації виглядали гідно і навіть влаштовували чудові прем'єри, але ми про це ще поговоримо окремо. А поки що театру – нехай і заключне, але все одно почесне місце у світовій десятці.

Фото: Twitter